Будапешт дав зрозуміти, що не зацікавлений у швидкому вступі України до ЄС
Про це заявила міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан у четвер під час візиту до Вільнюса, передає LRT.
Відповідаючи на запитання, чи може Україна приєднатися до ЄС до 2030 року, Орбан заявила, що Будапешт не вважає такий термін реалістичним.
«Ми рішуче підтримуємо процес, що ґрунтується на заслугах, і, на мою думку, у цьому питанні ми згодні з Литвою», — сказала міністерка.
Вона наголосила, що всі країни-кандидати мають відповідати однаковим вимогам, тому Угорщина не підтримує прискореного вступу України до Євросоюзу.
«Кожна країна має пройти ту саму процедуру, яку пройшли ми. Ми також не підтримуємо жодного прискореного вступу», — зазначила Орбан.
Водночас вона визнала, що Україна досягла значного прогресу на шляху до членства: чотири з шести переговорних кластерів уже відкрито. Частково це, за її словами, стало можливим завдяки поліпшенню відносин між Києвом і Будапештом та домовленостям щодо захисту прав угорської національної меншини на Закарпатті.
Натомість міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс висловив оптимізм щодо можливості вступу України до ЄС до 2030 року. Він вважає, що для цього необхідно визначити конкретну цільову дату.
«Ми більш оптимістично ставимося до термінів. Ми вважаємо, що цільову дату можна і потрібно встановити», — заявив Будріс.
За його словами, завершити процес вступу до 2030 року теоретично можливо за умови швидкого впровадження Україною необхідних реформ і своєчасного виконання всіх етапів з боку Євросоюзу.
«Ми вважаємо, що завершити всі процеси до 2030 року все ще можливо. Якщо нам з боку Європейського Союзу вдасться зробити все достатньо швидко, а Україна проведе реформи, це теоретично можливо», — пояснив литовський міністр.
Напередодні в Європейській комісії заявили, що Україна може завершити переговори про вступ до кінця 2028 року, якщо прискорить темпи реформ.
Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Відтак МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО та процес євроінтеграції.
У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.
Раніше письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.
"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної і геноцидної політики Угорщини ХХ століття..."
Підготувала: Ніна Петрович
- Останні
- Популярні
Новини по днях
5 листопада 2026
