«Не про все можемо публічно говорити»: Кличко розповів, до чого готується Київ
Київрада розгляне додатковий мільярд на оборону та переправи через Дніпро. Що ще готують для столиці.
5 листопада Київрада має розглянути низку бюджетних рішень, які стосуються підтримки Сил безпеки та оборони, будівництва альтернативних переправ через Дніпро, поповнення запасів дизельного пального та підготовки столиці до можливих надзвичайних ситуацій. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко.
Зокрема, місто планує додатково спрямувати 1 млрд грн на підтримку українських захисників. Ще 1 млрд грн передбачають на будівництво комбінованих водних переправ через Дніпро та під’їзних шляхів до них. Окремо депутати мають розглянути збільшення матеріального резерву столиці на 350 млн грн для закупівлі 3,5 млн літрів дизельного пального.
Ці питання розглядають на тлі посилення російських атак на енергетичну, теплову та водну інфраструктуру. Міська влада заявляє, що готує різні сценарії реагування, однак, за словами мера, частину напрацьованих заходів не можна оприлюднювати з міркувань безпеки.
Одним із питань порядку денного Київради є збільшення фінансування міської цільової програми «Захисник Києва». За словами Віталія Кличка, депутати мають передбачити додатковий 1 млрд грн на підтримку Сил безпеки та оборони України.
На попередньому засіданні Київрада вже виділила на ці потреби 1,5 млрд грн. Якщо нове рішення ухвалять, загальний обсяг коштів, які столиця спрямує на підтримку захисників у 2026 році, становитиме 6 млрд грн.
«Загалом цього року (разом з тими коштами, що ухвалимо сьогодні) Київ спрямовує на підтримку наших захисників уже 6 млрд грн», – повідомив мер.
Варто враховувати, що напередодні питання додаткового фінансування розглядала постійна комісія Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. За інформацією, оприлюдненою після її засідання 3 листопада, комісія підтримала збільшення фінансування матеріально-технічного забезпечення підрозділів Сил оборони на 1 млрд грн у 2026 році та на 2 млрд грн у 2027 році.
Водночас пропозиція збільшити фінансування військових до 4 млрд грн у 2026 році не набрала необхідної кількості голосів у комісії. Це важливий нюанс: підтримка бюджетною комісією окремих змін до програми ще не тотожна остаточному рішенню Київради про виділення коштів.
Другий великий напрям фінансування – будівництво комбінованих водних переправ через Дніпро та під’їзних шляхів до них. На цей проєкт Київ має передбачити 1 млрд грн із міського бюджету.
Кличко наголошує, що ініціатива належить не міській владі, а державі. Кабінет Міністрів ухвалив відповідну постанову №1295 від 15 жовтня. Уряд рекомендував Києву виділити кошти на реалізацію проєкту та передати їх державним структурам.
Місця, де облаштують переправи, визначатиме військове командування. Їх погоджуватимуть, зокрема, у Київській міській військовій адміністрації. Тобто конкретні локації та технічні характеристики об’єктів не визначаються самостійно міською радою.
«З ініціативою цього проєкту виступила держава. І уряд ухвалив відповідну постанову. Місця розміщення визначає військове командування. А погоджує, зокрема, Київська міська військова адміністрація», – пояснив Віталій Кличко.
Потреба в альтернативних переправах пов’язана із забезпеченням транспортного сполучення на випадок пошкодження або недоступності наявних мостів. Ідеться про додаткові маршрути, які мають допомогти зберегти логістичні зв’язки між берегами Дніпра.
Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури очікує від Києва виділення від 1 до 2 млрд грн на будівництво альтернативних мостових переправ. Голова агентства Іван Федоров повідомив, що на окремих ділянках роботи вже розпочалися, однак на той момент фінансування безпосередньо цих проєктів ще не було виділено. Перші альтернативні переправи в Києві планують ввести в експлуатацію на початку 2027 року.
Ще одне питання, яке мають розглянути депутати, стосується збільшення матеріального резерву столиці. Міська влада пропонує передбачити у 2026 році 350 млн грн на додаткову закупівлю 3,5 млн літрів дизельного пального.
За словами Кличка, цей ресурс потрібен для запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їхніх наслідків.
Матеріальний резерв – це запас ресурсів, який може використовуватися під час кризових ситуацій. У контексті нинішніх загроз для Києва йдеться про необхідність мати додаткове пальне для роботи техніки та забезпечення реагування відповідних служб.
Водночас у повідомленні мера не уточнюється, де саме зберігатимуть закуплене пальне, які служби отримуватимуть його першочергово та за яких обставин використовуватимуть цей запас.
Віталій Кличко заявив, що столиця працює в умовах постійної загрози нових російських ударів по об’єктах критичної інфраструктури. За його словами, ворог посилює атаки на енергетику, теплогенерацію та системи водопостачання.
Міський голова також повідомив, що в Києві ще навесні створили енергетичний штаб із питань життєзабезпечення столиці. До його роботи залучили експертів, енергетиків, науковців і фахівців-практиків.
Цей штаб опрацьовує можливі заходи реагування залежно від розвитку ситуації. Водночас мер зауважив, що не всі напрацювання можна оприлюднювати.
«Міська влада робить усе для життєзабезпечення столиці. Опрацьовуємо різні варіанти розвитку подій, оскільки ворог посилює атаки на енергетику та теплогенерацію, на системи водопостачання», – зазначив Кличко.
Окремо він звернув увагу на необхідність протиповітряного захисту критичних об’єктів. За словами мера, навіть наявність захисних споруд не може гарантувати збереження інфраструктури під час масованої атаки, якщо ключові об’єкти не прикриті системами ППО.
«Бо коли прилітає одразу кілька ракет чи рій дронів, ніякі захисні споруди з цим не впораються», – наголосив міський голова.
Опалювальний сезон у столиці розпочався 16 жовтня. Спочатку тепло подавали до закладів соціальної сфери – лікарень, дитячих садків і шкіл. Підключення відбувалося за заявками керівників установ.
Із 2 листопада місто розпочало подачу тепла до житлових будинків. Кличко пояснював, що запуск централізованої системи теплопостачання потребує часу через її масштаб: протяжність тепломереж Києва становить близько 3 тисяч кілометрів. Для виходу системи на робочий режим потрібно трохи більше тижня.
За даними КП «Київтеплоенерго», станом на 5 листопада тепло подали у 95% житлових будинків, які перебувають в управлінні комунальних керуючих компаній. У підприємстві уточнили, що підключення решти будинків триває, а частина з них отримує тепло за індивідуальними рішеннями мешканців. Тому цей показник стосується саме будинків відповідної категорії управління, а не обов’язково всього житлового фонду столиці.
Отже, серед питань, які Віталій Кличко виніс на розгляд Київради 5 листопада, – додаткове фінансування оборони, участь міста у державному проєкті альтернативних переправ, закупівля дизельного пального та збільшення матеріального резерву.
Ці напрями мають різне призначення: підтримка військових стосується оборони країни, переправи – збереження транспортного сполучення, а запаси пального – готовності міських служб працювати під час надзвичайних ситуацій. Водночас остаточні обсяги фінансування та порядок передачі коштів залежатимуть від рішень Київради.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
5 листопада 2026
