"Ми на порозі великих проблем": інтерв'ю Сергія Фурси про загрозу глобальної кризи, обвал фондового ринку та долар по 50 гривень
Штучний інтелект і фондовий ринок стрімко набирають обертів, однак за цим зростанням може ховатися небезпечна фінансова бульбашка. Її крах здатен спровокувати глобальну кризу, а зміни у світовій економіці та політиці США можуть позначитися й на українцях – зокрема на курсі гривні та майбутньому криптовалют.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу пояснив, як вибори у США впливають на світову економіку, чому бум штучного інтелекту може завершитися обвалом і чи варто чекати долара по 50 гривень.
Вибори до Конгресу вже зовсім близько, а ціни на пальне б'ють рекорди. Трамп домовився з Путіним про дешевший дизель, послабив санкції проти Росії та вимагав від України припинити удари по російських НПЗ. Водночас причина зростання цін – його власна війна проти Ірану. Виходить, Трамп переграв сам себе. Чому так відбувається?
Тому що іноді потрібно думати, а у Трампа з цим досить важко. Він розпочав війну з Іраном, не маючи плану Б, так само як Путін розпочав війну проти України й застряг там. Через це ми побачили стрімке зростання інфляції у Сполучених Штатах і в усьому світі.
Подорожчав дизель, а разом із ним – інші товари. Через це зараз Трамп має найнижчий рейтинг популярності за всю історію американських президентів. Так чи інакше, і в Європі, і у США останні п'ять – сім років люди живуть в умовах cost of living crisis – кризи вартості життя. Усе дуже дороге, інфляція домінує, а люди до цього не звикли.
До того ж суттєво зросла нерівність. Тому під час будь-яких виборів головною стає тема економіки. І через прискорення інфляції Трамп втрачає популярність.
Зараз, в останній момент, Рубіо заявив, що Трамп нікого бити не збирається. Адже є очікування, що 4 листопада, одразу після виборів, Трамп завдасть потужного удару по Ірану, можливо, навіть ядерного. Після заяви Рубіо ціни на нафту впали на 6%, з'явився певний оптимізм. Але це мало що змінить.
Інфляція вже домінує в розмовах і в Європі, і у США. Швидко виправити ситуацію неможливо.
Якщо нічого не зміниться, Трамп залишатиметься президентом до січня 2029 року. Що за таких темпів може статися з економікою США? Якість життя вже різко погіршилася, а розрив між людьми колосальний. Що буде за кілька років?
Зараз ми маємо дуже крихку ситуацію на фондовому ринку. Він перебуває в точці найбільшої перекупленості за всю свою історію. Більші бульбашки за концентрацією зростання були лише 150 років тому, під час бульбашки американських залізниць.
За оцінками аналітиків, ситуація зараз дуже схожа на ту, що була перед крахом бульбашки доткомів. Це може призвести до падіння фондового ринку щонайменше вдвічі.
Як показує історія, після таких бульбашок ринок падає щонайменше наполовину. А це, своєю чергою, може спричинити дуже глибоку фінансово-економічну кризу. Тому ситуація в економіці вже досить хитка й неприємна для пересічних американців та європейців.
Крихкість фондового ринку та рекордна кількість американців, які інвестують у нього, можуть ще сильніше вдарити по настроях людей, стану економіки та їхньому добробуту – як у США, так і в усьому світі. Тож зараз ми на порозі потенційно дуже великих економічних проблем.
Такер Карлсон напередодні заявив про можливий удар Трампа по Ірану вже 7 листопада, після виборів. Він також припустив, що згодом Росія вдарить по Україні. Як такі заяви впливають на ринки? За добу з'явилося чимало аналітичних матеріалів про можливі наслідки такого сценарію для світу.
Звісно, Карлсон ще й написав про те, що потім Росія вдарить по Україні. Я не думаю, що Такер Карлсон – це джерело, якому можна довіряти. Власне, і все.
Але ринок реагує на заяви таких людей, навіть якщо їм не можна довіряти?
Ринок реагує, але набагато менше, ніж на саму загрозу потенційного ядерного удару. Ця заява вже позначилася на цінах на нафту. Вони зростали наприкінці минулого тижня, але цього понеділка суттєво впали. Адже заява Рубіо має набагато більшу вагу для ринку, ніж слова Такера Карлсона.
За оцінками і так далі, все дуже зараз схоже на ситуацію перед вибухом бульбашки доткомів. Так чи інакше, це може призвести до падіння фондового ринку вдвічі, як мінімум.
Як зазвичай показує історія, після таких бульбашок, коли воно призводить до такої кризи, воно падає як мінімум вдвічі. А це, своєю чергою, може призвести до дуже глибокої фінансово-економічної кризи.
Ця крихкість фондового ринку і те, що зараз рекордна кількість американців залучена в інвестування на фондовому ринку, може вдарити ще більше по настроях, по стану економіки, по стану, в принципі, заможності і незаможності людей, як в Сполучених Штатах, так і по всьому світу.
Сергій Фурса про курс долара, крах криптовалют та глобальну кризу: дивіться відео
Кілька днів тому прокидаюся і бачу, що всі мої Telegram-канали забиті заголовками про те, що долар буде по 50 гривень. Давай проаналізуємо, що буде з доларом, гривнею і так далі?
Найближчим часом долара по 50 гривень не буде. Чи буде він по 50? Звісно, буде. Коли це станеться? Це може бути наприкінці 2027 року або десь у середині 2028-го.
У нас гривня поступово девальвує на 5 – 10% щороку. І це абсолютно нормально. Під час повномасштабної війни Нацбанк дозволяє гривні опускатися приблизно в такому діапазоні. Тому цього року нічого не станеться.
Запорукою відносної, а насправді стабільної ситуації на валютному ринку є надходження західної допомоги. Попри певне збурення за останній місяць, коли ми побачили рекордний попит серед фізичних осіб і рекордні витрати резервів Національним банком, ситуація залишається контрольованою.
Тому критично важливо не втратити цю допомогу. І тут ключове звернення – до президента та депутатів щодо ухвалення реформ. Якщо вони голосуватимуть за необхідні закони, гроші продовжать надходити в Україну, Нацбанк поповнюватиме резерви й матиме змогу стримувати девальвацію гривні.
Знову ж таки, поки триває війна, ринкового курсу гривні фактично не існує. 50, 100 чи 150 гривень за долар – немає якоїсь ринкової цифри. Усе залежить від рішень Нацбанку та його спроможності їх реалізовувати.
Зараз на столі є 20 мільярдів доларів, але депутати до кінця року мають проголосувати за багато законів. Вони всі корисні для України, переважно це антикорупційні ініціативи, питання верховенства права та створення незалежних інституцій. Зокрема, йдеться про перезавантаження ДБР.
Якщо депутати проголосують, а вони зрештою завжди голосують, то ми залишимося в межах базового сценарію. У Нацбанку буде достатньо резервів, і жодних стрибків валютного курсу не станеться. Те, що ми побачили останнім часом, коли курс змінився на кілька відсотків, – це не стрибок, а звичайний рух. У цьому немає нічого особливого.
Це український рефлекс – нервувати, коли гривня змінюється на кілька відсотків. Ми побачили, наприклад, що вперше за кілька років з'явилася суттєва різниця між чорним, вуличним курсом і міжбанківським ринком.
Сьогодні вранці ця різниця становила майже 1,5 гривні. Так сильно ці курси не розходилися дуже давно. І це пряме відображення вашого нервування, коли ви прокидаєтеся й думаєте: "А чи не купити мені 100 доларів?"
Але на чию користь тепер цей розрив? Треба йти на базар до валютників?
Ні, нікуди йти не треба. Немає причин для паніки, поки у Нацбанку достатньо резервів і він контролює ситуацію. Якщо депутати разом з Офісом Президента не нароблять дурниць, то й проблем не буде.
Але цей розрив на чию користь? Ти сказав, що на вулиці курс гірший, ніж на міжбанку, майже на 1,5 гривні.
Долар сильніший на вулиці, ніж на міжбанку. Це відображення певного істеричного попиту, який з'явився після того, як Нацбанк досить різко змінив курс, перескочивши через позначку 45 гривень.
Чому він зробив це різко саме зараз – невідомо.
До речі на валютному ринку України знову зросли курси долара та євро. 3 листопада офіційний долар подорожчав на 18 копійок – до 45,53 гривні, а євро додало 37 копійок і коштує 51,05 гривні. Водночас на готівковому ринку долар продають майже по 47 гривень, а євро – по 52,80 гривні.
Там в Росії просто рекордна кількість банкрутств. Майже 300 000 справ лише за перше півріччя про банкрутства. Звісно, влада Росії продовжує підвищувати податки, щоб було, звісно, на що воювати. Чим все це обернеться далі як для росіян, так і для Москви, яка, звісно, хоче свої гроші на війну?
Ніяких передумов для різкої економічної кризи зараз в Росії немає. Є сповзання в економічне болото, так, поступова деградація економіки, так, але ніщо зараз не каже, що найближчі півроку-рік в Росії буде різка, глибока економічна криза з банківською кризою і так далі.
Цього зараз немає на столі.
Люди банкрутують, але людей багато, частина з них банкрутує. Дивіться, чи погіршується економічний стан в Росії? Погіршується. І власне ці речі про банкрутство, вони є відображенням цього.
Але погіршення можуть бути зовсім різні. І такого погіршення, якого українцям хочеться, і таке погіршення, яке можна назвати повноцінною глибокою економічною кризою, зараз поки що не на часі.
У Сербії позбавили ліцензії Альтабанк, який після початку повномасштабної війни став одним із фінансових каналів для росіян. Наскільки серйозним ударом це може бути для російських клієнтів, які використовували Сербію для переказу грошей за кордон?
Нічого не знаю. З цього приводу не можу знати. Не можу жаліти навіть усіх "хороших росіян", які повтікали, попродавали квартири в Москві, втекли в Сербію і всі гроші поклали в цей банк. Тому мені їх не шкода. А наскільки цей банк був важливим елементом обходу санкцій, я просто не знаю.
Є ще одна цікава історія, яка теж свого роду про банкрутство. Там і кохання, і шпигунство, і 6 мільярдів доларів. За повідомленнями медіа, інженер криптобіржі Binance зустрічався з дівчиною, яку називають північнокорейською шпигункою. Згодом хакери КНДР викрали з біржі 360 мільйонів доларів за 20 хвилин. Bloomberg пише, що північнокорейські хакери стали одним із головних джерел доходів режиму Кім Чен Ина. Наскільки захищені найбільші криптобіржі, якщо доступ до одного робочого ноутбука може призвести до таких втрат?
Це просто ілюстрація того, що біткоїн – ніяке не нове з
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 листопада 2026
