Кремль і промосковські елементи Європи хочуть «розхитати» Польщу, послабивши підтримку України
Росія та європейські євроскептики використовують внутрішньополітичну кризу в Польщі в надії послабити уряд, що підтримує Україну.
У Польщі розгорілася гостра політична криза навколо Конституційного трибуналу Польщі.
Це аналог Конституційного Суду в Україні. Відмінність, наскільки можна зрозуміти, полягає в тому, що в Польщі цей інститут дещо важить, і тому навколо нього киплять пристрасті, причому за участю люмпену, який навряд чи щось тямить у конституційному праві. В Україні Конституційний Суд уже давно себе дискредитував, причому всі чинні влади, починаючи від моменту його створення за Кучми й закінчуючи Зеленським, активно допомагали цю дискредитацію посилити та поглибити. Тому, якщо завтра раптом на вході до його будівлі хтось почне зрізати замки, як це було у Варшаві, на це можуть навіть не звернути уваги. Але повернімося до Польщі…
У п’ятницю центристський коаліційний уряд прем’єра Дональда Туска направив поліцію для оточення суду. Це сталося після того, як підтримувані урядом судді оголосили про відсторонення чинного голови суду Богдана Свенчковського — соратника колишньої правлячої правої партії «Право і справедливість» (ПіС).
Президент Польщі Кароль Навроцький (обраний за підтримки ПіС і є противником Туска) екстрено перервав офіційний візит до Сенегалу, розгорнувши літак у повітрі, щоб повернутися до Варшави та втрутитися в ситуацію.
Права опозиція звинуватила прем’єра в організації державного перевороту.
Москва миттєво долучилася до інформаційного порядку денного, щоб роздути внутрішнє протистояння.
Одіозний Дмитро Медведєв у соцмережі X заявив, що в Польщі триває «конституційний переворот», назвавши уряд Туска «протеже Брюсселя», які переслідують консерваторів методами, аналогічними «неонацистській Україні».
Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова в Telegram написала, що на Польщу чекає «колапс і трагедія», порівнявши ситуацію з подіями 2014 року в Україні, які призвели до повалення Віктора Януковича. Вона звинуватила Варшаву в лицемірстві, заявивши, що польська влада зараз стикається з тим, що самі «благословляли» в Києві 12 років тому.
У відповідь Дональд Туск, коментуючи звинувачення в перевороті, прямо заявив: «Невипадково вони [польські праві] знаходять підтримку в проросійських сил по всьому світу».
За оцінками аналітиків, для Москви, яка давно веде проти Варшави гібридну війну та дезінформаційні кампанії, цей розкол став зручним шансом для підриву єдності одного з ключових союзників України в Європі.
Про те, що Москва вбачає шанс у політичній нестабільності в Польщі, докладно пише видання The New York Times.
Коли в п’ятницю ввечері центристський уряд Польщі направив загони поліції з боротьби з масовими заворушеннями, щоб оточити будівлю Конституційного суду країни на тлі затяжного протистояння з приводу контролю над судом, його праві супротивники звинуватили його в організації злочинного «державного перевороту».
Тепер до цього підключилася і Росія, розпалюючи чутки про державний путч, здійснений прем’єр-міністром Дональдом Туском, та посилюючи нападки на проєвропейський уряд Польщі з боку ультраправих політиків як усередині країни, так і за її межами.
Туск, якого Москва давно ненавидить за його рішучу підтримку України, направив поліцейських до будівлі суду після того, як праві протестувальники зібралися зовні, щоб засудити усунення з посади голови суду, соратника колишньої правлячої партії Польщі «Право і справедливість».
Дмитро Медведєв, колишній президент Росії, нині заступник голови Ради безпеки Кремля та близький соратник президента Володимира В. Путіна, заявив у неділю, що «в Польщі відбувається конституційний переворот».
Останніми днями в нападках на Туска з боку його правих супротивників усередині країни та лояльних Кремлю європейських політиків, таких як Марін Ле Пен із Франції, Найджел Фарадж з Великої Британії та Герт Вілдерс з Нідерландів, переважають заяви про державний переворот у Конституційному трибуналі, який уже десять років є центром політичної боротьби навколо польської судової системи.
Союзники правого крила усунутого від посади голови Верховного суду Богдана Свечковського, який у вихідні все ще контролював акаунт трибуналу в соціальних мережах, звинуватили своїх суперників у «здійсненні злочину» — путчу. Це звинувачення швидко підхопила юрба коментаторів у X, Telegram та на інтернет-форумах.
У своїй промові на вихідних, посилаючись на часто фальшиві заяви в соціальних мережах про насильство та жорстокість поліції в суді, Туск сказав: «Вони використовують армію російських ботів в інтернеті».
Росія та крайні праві сили Європи, які скептично ставляться до ЄС, схоже, прагнуть загострити напруженість у Польщі в надії послабити проукраїнський та проєвропейський уряд у той час, коли Москва докладає всіх зусиль для підриву підтримки України з боку Європи.
Ці зусилля зіткнулися з перешкодами у квітні, коли прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, давній противник допомоги Україні, зазнав поразки на виборах, а 25 жовтня — Александр Вучич, багаторічний лідер Сербії. Вучич чинив опір запровадженню санкцій проти Росії та регулярно зустрічався з Путіним, хоча й заплющував очі на продаж Україні великих обсягів сербської зброї та боєприпасів.
Переможці недавніх виборів у Сербії, які значною мірою не мають лідера та є різнорідним рухом під назвою «Студентський список, студенти перемагають», заявляють, що різкого відходу від дружніх відносин із Росією не станеться. Проте як ознака можливої зміни настроїв у Белграді Центральний банк Сербії в суботу оголосив про закриття «Альта-банку», банку, послугами якого користувалися російські громадяни та компанії для переказу коштів до Росії та з Росії.
У понеділок прокуратура з боротьби з організованою злочинністю повідомила про арешт власника банку, серба за походженням, який народився в Хорватії, та двох керівників у зв’язку з розслідуванням незаконного виведення зі сховища банку майже 400 мільйонів доларів.
Польща перебуває на протилежному кінці спектра щодо Росії порівняно із Сербією і часто стає мішенню для образ, дезінформаційних кампаній та диверсійних операцій з боку Москви.
Прессекретарка МЗС Росії Марія Захарова заявила в неділю у розлогому дописі в Telegram, що Польща зіткнулася з «крахом і трагедією», подібними до політичної кризи 2014 року в Україні, яка призвела до повалення президента Віктора Януковича.
Янукович втік до Росії в лютому 2014 року після кількох місяців вуличних протестів проти нього в Києві, відкривши шлях для нового уряду, який Росія негайно засудила як уряд, очолюваний націоналістами, що було використано Путіним для виправдання повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Представниця міністерства закордонних справ заявила, що уряд Туска усіма силами намагається «уникнути кривавої низхідної спіралі та повернутися в правову систему».
У польському суді не було кровопролиття, лише незначні сутички між поліцейськими та невеликою групою протестувальників, які підтримують партію «Право і справедливість», ультраправу націоналістичну партію.
Російські посадовці та пропагандистські ЗМІ часто підсилювали звинувачення європейських націоналістів та крайніх лівих груп у жорстоких репресіях з боку основних політичних сил, підтримуючи партію «Альтернатива для Німеччини», а також учасників заворушень у Франції та Албанії.
У своїй промові, виголошеній на вихідних на захист розміщення співробітників поліції біля будівлі суду, Туск, коментуючи поширені звинувачення польських правих політиків у державному перевороті, заявив: «Невипадково вони знаходять підтримку серед проросійських сил по всьому світу».
Звинувачуючи польських посадовців у лицемірстві, Захарова заявила, що протистояння в Конституційному трибуналі Польщі «по суті, є тим самим, що вони підтримували й схвалювали серед своїх українських сусідів 12 років тому».
Колишній президент Росії Медведев також порівняв польський скандал навколо суду з подіями в Україні, заявивши в X, що «ліберали — протеже підтримуваного Брюсселем Туска — переслідують консерваторів із партії «Право і справедливість» і що «використовуваний метод точно такий самий, як і в неонацистській Україні».
Суперечка навколо Конституційного трибуналу почалася десять років тому, коли у 2015 році до влади прийшла партія «Право і справедливість», яка відмовилася призначати суддів, уже затверджених парламентом, натомість призначивши власних суддів правого спрямування. Роки потому найвищий суд Європи, Європейський суд, визнав це незаконним і визнав рішення трибуналу недійсними.
Після поразки партії «Право і справедливість» на виборах 2023 року новий коаліційний уряд на чолі з паном Туском спробував виправити те, що він вважав погіршенням незалежності судової влади, яке сталося за попередньої адміністрації, але цьому завадив президент, соратник «Права і справедливості», який використав свої здебільшого церемоніальні повноваження, щоб перешкодити складанню присяги новими суддями.
Нинішній президент, Кароль Навроцький, націоналіст, колишній історик, обраний торік і, як і його попередник, соратник попередньої правлячої партії, не дозволив п’ятьом суддям, призначеним парламентом, обійняти свої посади, відмовившись бути присутнім на церемоніях їхньої присяги.
Згідно з польським законодавством, президент не має права вето на призначення до Конституційного трибуналу, проте судді повинні складати присягу на церемонії «перед президентом».
У п’ятницю ці нові судді, які склали присягу в парламенті та заявили, що роблять це «перед президентом», увійшли до будівлі суду, і одна з них, Анна Корвін-Пйотровська, оголосила про призупинення повноважень голови Верховного суду, Свечковського, соратника Навроцького, який наполягає на тому, що нові судді є самозванцями, оскільки їх особисто не привів до присяги президент.
Це спонукало Навроцького, який у той момент летів до Сенегалу, розгорнути свій літак у повітрі, кинутися назад до Варшави та прорватися крізь поліцейський кордон навколо будівлі суду. Він вступив у сутичку з новими суддями, звинувативши їх у нелегітимності.
Від себе насамкінець додамо, що події в Польщі мають
- Останні
- Популярні
Новини по днях
3 листопада 2026
