Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

«Казино на кістках»: у Ялті бунтують проти казино друга Путіна

ua.krymr.com

«Казино на кістках»: у Ялті бунтують проти казино друга Путіна

У Ялтинському морському порту розпочалися роботи з облаштування інфраструктури для майбутньої гральної зони. Цим проєктом займається російський бізнес, який пов'язують з ім'ям Аркадія Ротенберга – друга президента РФ Володимира Путіна. Навколо цього проєкту дедалі більше протестних голосів, яких досі не чує російська влада. Ялтинці вирішили звернутися до Володимира Путіна, якого згадують як одного з ініціаторів цієї гральної зони.

Спочатку гральну зону в анексованому РФ Криму («Золотий берег») планували розвивати в ялтинському селищі Кацівелі, але згодом російська влада перенесла гральну зону на територію Ялтинського морського порту. Таке рішення вона пояснює бажанням «пожвавити і туристичний потік».

До 2029 року на території морпорту Ялти планується створити багатофункціональний дозвіллєво-розважальний центр із казино, готелями та іншою інфраструктурою. Російська влада Криму наголошує: проєкт реалізується за дорученням президента РФ Володимира Путіна. Але жителі Ялти вважають це помилкою.

У 2025 році російська влада Криму продала з аукціону 100% акцій статутного фонду АТ «Ялтинський морський порт» московській компанії «Чорноморський розвиток». Її пов'язують із Аркадієм Ротенбергом – бізнесменом із найближчого оточення Володимира Путіна.

Фірма була єдиним учасником торгів, сплативши 1,4 мільярда рублів за акції порту разом із пасажирським терміналом та численною інфраструктурою. Серед об'єктів порту – тисячі квадратних метрів нерухомості по всьому Південному узбережжю Криму.

Ані сам Аркадій Ротенберг, ані його компанії не заявляли публічно про свою причетність до робіт у Ялтинському порту, а також про плани на цю територію.

Після продажу порту нові власники обнесли огорожею його територію. Проте протягом року помітної діяльності там не було. На початку жовтня цього року техніка почала зносити будівлю морпорту.

«Прощавай, епохо. Історична будівля, яка довгі роки була візитною карткою міста, іде в небуття. Порт, просякнутий спогадами про зустрічі, прощання та кримську романтику, тепер стане майданчиком для будівництва готелю з казино. Боляче спостерігати, як заради комерційних інтересів жертвують душею міста», – пише місцевий телеграм-канал «Большая Ялта».

Група активістів у жовтні записала відеозвернення до президента РФ Володимира Путіна. Містяни просять зупинити проєкт гральної зони в ялтинському порту.

«Для нас Ялта – це не просто курорт, а духовний та історичний форпост Росії на півдні, колиска російської культури та свідок ключових подій нашої історії. Територія Ялтинського порту – це не просто ділянка. Це місце, з якого розпочалася Ялта як місто і місце трагедії. У громадянську війну тут розстрілювали невинних і скидали з молу в море. Казино на місці пам'яті та скорботи – це не просто блюзнірство, це пряме протиріччя вашому указу про традиційні російські духовно-моральні цінності. Ми не проти розвитку Криму. Але він не повинен досягатися ціною руйнування історичного вигляду Ялти, криміналізації та зростання соціальних проблем», – заявляють автори звернення.

В. о. голови російської адміністрації Ялти Світлана Шевченко у місцевих ЗМІ відреагувала на скарги ялтинців щодо майбутнього казино. Вона нагадала, що проєкт реалізується за дорученням Володимира Путіна і нібито спрямований на розвиток економічного потенціалу Ялти. Чи переглядатиме при цьому влада підходи до реалізації проєкту, як цього просять місцеві жителі, чиновниця не уточнила.

До глави РФ звертається підприємиця, юристка з Росії Надія Обухова, яка переїхала до Ялти у 2015 році. Вона неодноразово, але безрезультатно брала участь у конкурсах на заміщення посади глави російської адміністрації Ялти, а також балотувалася в депутати підконтрольної РФ місцевої міськради.

Надія Обухова впевнена, що будівництво казино у Ялті стало можливим «завдяки помилці російського нормотворення».

«У результаті внесення депутатами Держдуми РФ восьмого скликання правок до Федерального закону «Про рекламу» у другому читанні з'явилася п'ята гральна зона. Ми вважаємо блюзнірством у країні, де п’ятий рік триває війна, розмістити гральну зону саме в Криму. Після нещодавніх виборів до Держдуми дев'ятого скликання, куди увійшло понад 46 учасників «СВО» («спеціальної військової операції» – так російська влада називає повномасштабну війну проти України – ред.), я вважаю, що на найближчій сесії мають розглянути питання про визнання таким, що втратив чинність, Федерального закону про розміщення п'ятої гральної зони в нашій країні», – заявила вона.

Проти гральної зони на місці Ялтинського морпорту раніше також висловилася голова ялтинського відділення «Русской общины Крыма» та ексдепутатка Ялтинської міськради Ірина Алексєєва. На її думку, будівля порту належить до культурної спадщини, тож її треба зберегти.

«На кістках побудують казино, на крові, на сльозах. Це як аморально! Це що таке відбувається у нашій Ялті? Це пропаганда західних цінностей, з якими ми боремося. Захист культурної спадщини, нашої історичної пам'яті та культури, нашої мови – це завдання всіх нас. Треба кричати про це, що царська Ялта несумісна з казино, з розпустою. Царська Ялта має бути збережена як історична пам'ять, як те, що заповвідано нам предками», – заявила вона.

Жителі Ялти вважають, що поява гральної зони в курортному місті сприятиме розвитку ігроманії та інших залежностей у місцевих жителів і гостей, що спричинить погіршення соціальних проблем і криміногенної обстановки.

Вони просять Володимира Путіна повернути територію Ялтинського порту у федеральну власність «як стратегічний об'єкт, який не може бути переданий під приватну забудову».

На думку авторів звернення, питання організації гральної зони там слід обговорити після проведення незалежної комплексної експертизи проєкту за участю фахівців та представників громадськості, а також організувати його широке громадське обговорення.

Публічної реакції Володимира Путіна та його структур на звернення ялтинців немає. Більшість раніше оприлюднених звернень, у яких кримчани просили главу РФ про допомогу, залишалися без відповіді та до вирішення проблем не призводили.

Бізнес-структури, які беруть участь в організації майбутньої гральної зони в порту Ялти, також публічно про протести місцевих жителів не висловлювалися.

Вікторія Веселова – псевдонім журналіста RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
28 жовтня 2026

Новини на тему

Більше новин