Що показало дослідження PISA-2025 для українських підлітків - ШІ замість домашки та читання «по діагоналі»
Пандемія COVID-19, тривоги, блекаути та повномасштабна війна не змогли остаточно розвалити українську шкільну освіту, проте приземлили її на дуже тривожне плато. 8 вересня Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) разом із Міністерством освіти і науки України та УЦОЯО оприлюднили результати масштабного міжнародного дослідження PISA-2025.
Головний підсумок звучить як стриманий видих із гірким присмаком: падіння результатів порівняно з 2022 роком зупинилося, але майже половина 15-річних підлітків досі не дотягує навіть до базового рівня читання та математики, компенсуючи прогалини активною дружбою зі штучним інтелектом, зазначає НУШ.
Нинішній дев’ятий цикл PISA охопив 91 країну світу, проте для України через воєнну агресію РФ географія виявилася врізаною. У дослідженні змогли взяти участь лише підлітки із 17 регіонів (16 областей і місто Київ) — учні зі східних і південних областей (Харківщина, Запоріжжя, Миколаївщина, Херсонщина, Сумщина, Дніпропетровщина, Донеччина, Луганщина та Крим) опинилися поза вибіркою через безпекові обмеження або вимушений повністю дистанційний формат.
Щоб порівняння було коректним, фахівці перерахували результати 2022 року під ті самі 17 регіонів. Виявилося, що за три роки показники майже застигли:
Природничо-наукові дисципліни: 448 балів (у 2022 році було 449);
Математика: 431 бал (проти 440);
Читання: 418 балів (проти 427).
В Українському інституті розвитку освіти (УІРО) констатують: це стабілізація на дні попереднього просідання, але про жодне відновлення до доковідних та довоєнних результатів 2018 року наразі не йдеться. З читання прірва порівняно з 2018 роком сягає велетенських 48 балів, з математики — 22 балів, а з природничих наук — 21 бала.
Дослідження PISA оцінює не тупе зубріння підручників, а здатність застосовувати логіку на практиці. І саме тут на українських школярів чекає головний капкан:
Читацьке піке Читання стало найслабшим місцем — відставання від середнього показника розвинених країн ОЕСР становить катастрофічні 43 бали. 45% українських підлітків не досягають базового рівня читацької грамотності. Це означає, що майже кожен другий 15-річний учень зазнає труднощів, коли потрібно вичленувати головну думку зі складного тексту чи зрозуміти контекст автора.
Математична лотереяЛише 54% учнів подолали базовий бар'єр. Тобто для 46% практичні математичні задачі з повсякденного життя залишаються непосильними.
Природничі науки як відносний тріумфТут ситуація найкраща — базового рівня досягли 65% учасників. Підлітки непогано пояснюють явища природи теоретично, але сипляться, коли треба оцінити дизайн експерименту, аргументувати висновки або критично проаналізувати цифри.
Круглі відмінники на межі зникненняНайвищих рівнів майстерності (5–6 рівні) досягли лише 3,6% українських підлітків хоча б у одній дисципліні, а в усіх трьох одразу — мізерні 0,3%. Тим часом майже третина учнів (29,3%) перебуває нижче базового рівня за всіма напрямками одночасно.
До всього, реформа НУШ до цих цифр стосунку не має: підлітки, народжені у 2009 році, вчилися за старим стандартом 2011 року, тож їхні знання — спадок колишньої системи.
Окремий блок звіту присвятили життю в онлайні та оцінці навичок у цифрову добу. Тут українські учні виявилися куди більш «просунутими», ніж їхні однолітки з Європи:
ШІ як найкращий однокласник - 54% українських підлітків використовують чат-боти на основі штучного інтелекту для навчання щотижня (проти 46% у середньому по ОЕСР). З них 43% відверто скидають на алгоритми генерування текстів для письмових завдань, а 42% просять ШІ написати короткий зміст прочитаного (що частково пояснює проблеми з власним читанням). Лише 8% заявили, що ніколи не торкалися ШІ.
Понад третина учнів (34%) зізналася, що цифрові пристрої на уроках природничих дисциплін відволікають їх від навчання. У країнах ОЕСР цей показник скромніший — 28%.
Попри ракетні удари та сигнали повітряної тривоги, дослідження зафіксувало парадоксальну, але теплу деталь: українська школа для дітей залишається психологічною фортецею.
Понад 85% підлітків почуваються в закладах освіти на своєму місці, 82% легко знаходять друзів, а більше ніж 90% відчувають психологічну безпеку як дорогою до школи, так і безпосередньо у класах. Рівень регулярного булінгу (14%) в Україні виявився навіть нижчим, ніж у середньому по ОЕСР.
Директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко зазначила, що до цифр звіту варто ставитися дуже виважено, а не кидатися в хаотичні реформи: перехід від діагностики до змін у класі вимагає тонкої настройки, а не сліпого копіювання чужого досвіду. Проте діагноз PISA-2025 однозначний: воєнні втрати освіти не перетворилися на катастрофу, але щоб навчити покоління не просто клікати на відповіді нейромереж, а самостійно читати й мислити, системі доведеться докласти колосальних зусиль.
«Аргумент»
- Останні
- Популярні
Новини по днях
8 вересня 2026
