Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Вірменія дедалі чіткіше демонструє курс на ЄС, а Кремль здивувався, що Пашинян говорить вірменською

bagnet.org

Вірменія дедалі чіткіше демонструє курс на ЄС, а Кремль здивувався, що Пашинян говорить вірменською

Речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що російська сторона не зрозуміла рішення Пашиняна відмовитися від російської мови під час виступу.

«Так, це був сигнал — заявити про суверенність Вірменії. Чому тільки про це не можна заявити російською мовою, чесно кажучи, ми не зрозуміли», — сказав Пєсков.

Водночас він заявив, що Москва нібито «з повагою» ставиться до такого вибору вірменського прем’єра, якщо для нього це «настільки важливо» і є «головним».

При цьому сама реакція Кремля показова, адже Пашинян виступав державною мовою Вірменії на міжнародному заході, що саме по собі не потребує пояснень чи дозволу з боку Росії. Вірменська мова є офіційною державною мовою країни, а рішення її прем’єра користуватися нею під час міжнародного виступу є цілком суверенним вибором.

Реакція Пєскова стала черговим проявом характерного для російської влади ставлення до колишніх радянських республік, які Москва тривалий час розглядала як сферу власного впливу. Навіть використання національної мови представником іншої держави російські посадовці фактично сприймають як політичний сигнал, який потребує окремого пояснення.

Відносини між Вірменією та Росією останніми роками помітно погіршилися. Після бойових зіткнень Вірменії та Азербайджану у вересні 2022 року Пашинян заявляв, що Москву дедалі складніше називати стратегічним партнером Єревана.

На тлі охолодження відносин із Росією Вірменія також активізувала контакти з Європейським Союзом.

Раніше лідер рашистів Владімір Путін заявляв, що питання подальших відносин Вірменії з Росією та ЄС можна було б винести на референдум. Він також закликав Єреван визначитися зі своїм зовнішньополітичним курсом «якомога раніше».

Путін при цьому проводив паралель з Україною, стверджуючи, що війна нібито почалася через прагнення України вступити до ЄС.

Вірменська влада останнім часом дедалі чіткіше демонструє прагнення до зближення з Євросоюзом. У серпні Пашинян заявив, що Вірменія готується розпочати процес подання офіційної заявки на вступ до ЄС. За його словами, референдум щодо цього питання планують провести після подання заявки та отримання дорожньої карти процесу.

На цьому тлі Москва вже неодноразово критикувала Єреван за контакти із Заходом та Україною.

Зокрема, після проведення саміту Європейської політичної спільноти в Єревані та зустрічі Пашиняна з президентом України Володимиром Зеленським представниця МЗС Росії Марія Захарова розкритикувала Вірменію за прийом українського президента. Вона заявила, що таким чином Єреван нібито порушив обіцянку не здійснювати дій проти Росії.

Пашинян у відповідь наголосив, що у питанні України Вірменія не є союзником Росії.

Таким чином, навіть мовний вибір вірменського прем’єра на міжнародному саміті став приводом для здивування Кремля. Реакція російської влади вкотре засвідчила, наскільки болісно Москва сприймає спроби колишніх радянських республік демонструвати власну державну та культурну самостійність.

Показово, що російські претензії на особливий статус своєї мови мають доволі пізню історію, якщо порівнювати її з мовними традиціями народів, яких Москва тривалий час намагалася розглядати як частину власної сфери впливу.

Нагадаємо, що сучасна російська літературна мова сформувалася не в давнину, як це часто намагається подавати російська імперська традиція, а внаслідок тривалого процесу стандартизації, який особливо інтенсивно відбувався у XVIII та XIX століттях. Саме за часів Алєксандра Пушкіна та його сучасників відбувся остаточний синтез, який став основою сучасної російської літературної мови. Навіть у XIX столітті правила літературної мови продовжували активно формуватися й уточнюватися.

На цьому тлі історія вірменської мови має значно давнішу письмову традицію. Вірменська абетка була створена на початку V століття Месропом Маштоцем, після чого виникла потужна літературна традиція класичною вірменською мовою, відомою як грабар. Найдавніші зафіксовані пам’ятки класичної вірменської датуються V століттям, а сама писемна традиція безперервно розвивалася протягом наступних століть.

Це означає, що вірменська має понад півтори тисячі років безперервної писемної історії.

Підготувала: Ніна Петрович

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
7 вересня 2026

Новини на тему

Більше новин