30 серпня вшановують жертв насильницьких зникнень
Ця дата нагадує про людей, яких викрали або незаконно позбавили волі, а інформацію про їхню долю та місце перебування приховують. Для України тема насильницьких зникнень особливо гостра через російську агресію та окупацію частини території.
Щороку 30 серпня у світі відзначають Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. Саме таку офіційну назву містить Указ Президента України №495/2020.
Дату встановила Генеральна Асамблея ООН резолюцією №65/209 від 21 грудня 2010 року. Її мета – привернути увагу до насильницьких зникнень, необхідності розшуку людей, захисту їхніх родин і притягнення винних до відповідальності.
Відповідно до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, йдеться про арешт, затримання, викрадення або інше позбавлення волі представниками держави чи особами, які діють із її дозволу, за її підтримки або мовчазної згоди.
Після цього факт позбавлення волі заперечують або приховують інформацію про долю та місце перебування людини. Унаслідок цього вона залишається поза захистом закону.
Україна приєдналася до Конвенції у 2015 році. У Кримінальному кодексі України відповідальність за насильницьке зникнення передбачає стаття 146-1.
Якщо насильницькі зникнення набувають масштабного або систематичного характеру, міжнародне право розглядає таку практику як злочин проти людяності.
Людина, зникла безвісти за особливих обставин, – це ширше поняття. Воно охоплює військових і цивільних, місце перебування яких невідоме через збройний конфлікт, бойові дії, тимчасову окупацію або надзвичайну ситуацію.
Не кожне зникнення безвісти можна кваліфікувати як насильницьке. Для такої кваліфікації мають бути ознаки позбавлення волі представниками держави або підконтрольними їй особами та подальшого приховування інформації про людину.
Під час російської агресії випадки насильницьких зникнень фіксували на окупованих і звільнених територіях України. Серед постраждалих – цивільні жителі, громадські активісти, журналісти, колишні правоохоронці та військовослужбовці. Про такі випадки повідомляли Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та міжнародні правозахисні інституції.
Якщо близька людина зникла під час війни, потрібно звернутися до територіального підрозділу Національної поліції або зателефонувати на 102.
У заяві варто зазначити всю відому інформацію:
Найближчі кровні родичі також можуть здати біологічні зразки для порівняння ДНК-профілів.
Якщо зник військовослужбовець, родині потрібно зареєструватися в Особистому кабінеті Координаційного штабу та внести всю наявну інформацію. Покроковий порядок дій містить офіційна дорожня карта Координаційного штабу.
Не варто публікувати у відкритому доступі фотографії військовослужбовця у формі, номер військової частини та точне місце зникнення. Така інформація може зашкодити людині, якщо вона переховується або потрапила в полон.
У Рівному працює Центр із розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Прийом громадян проводять щоп’ятниці з 9:00 до 13:00 у приміщенні Головного управління Національної поліції в Рівненській області за адресою: Рівне, вулиця Миколи Хвильового, 2.
Телефон гарячої лінії Центру: 067 790 28 00. Контакти оприлюднені на офіційному сайті поліції Рівненщини.
Гаряча лінія Координаційного штабу: 0 800 300 529.
Гаряча лінія Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: 1678.
Міжнародний день жертв насильницьких зникнень нагадує про право родин знати долю своїх близьких. Держава зобов’язана розшукувати зниклих, розслідувати обставини їхнього зникнення та забезпечувати відповідальність винних.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
30 серпня 2026
