У Хорові відкрили меморіальну дошку воїнові Василеві Понагайбі
На фасаді Хорівської гімназії відкрили четверту меморіальну дошку. У граніті вшанували уродженця й жителя села, випускника закладу Василя Понагайбу.
Урочиста церемонія відбулася через трохи більше, як два роки після загибелі воїна – 28 серпня. Участь у заході взяли рідні полеглого, вчительський та учнівський колектив на чолі з директоркою Людмилою Антонюк, духівництво, зокрема настоятель місцевого Свято-Петро-Павлівського храму Олег Парипа, благочинний церков ПЦУ на Острожчині Юрій Лукашик, представники влади – заступник міського голови Острога Тарас Хмарук і начальник відділу освіту, молоді і спорту виконкому Острозької міської ради Андрій Шевчук, жителі й гості села.
Розпочався захід зворушливим віршем про полеглого воїна, за яким «і небо ридає», який продекламували учениці гімназії.
Ведучі нагадали, що 29 серпня В Україні відзначають День пам'яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави, говорили про те, що за незалежність високу ціну мужністю, незламністю, жертовністю платять сучасні герої – захисники України.
«Сьогодні ми відкриваємо меморіальну дошку нашому землякові, мужньому воїну Василю Миколайовичу Понагайбі. Це не просто пам'ятний знак на стіні гімназії. Це символ людської гідності, незламної віри в Україну, символ безмежної любові до рідної землі. Меморіальна дошка – це мовчазний свідок історії. Вона нагадуватиме кожному учневі, кожному вчителеві, кожному, хто приходитиме до гімназії, що тут навчався справжній герой, який не словами, а власним життям довів, що таке любов до батьківщини. Сьогодні ми не лише відкриваємо пам'ятний знак, ми відкриваємо ще одну сторінку історії нашої громади – про мужність, честь, вірність військовій присязі та незламний український дух», – говорили ведучі.
https://youtu.be/nuLuAQz1UPg
Також були названі імена всіх жителів Хорова, полеглих на фронтах російсько-української війни. Це Богдан Равчук, Максим Кольцов, Святослав Плескач, Богдан Мукосій, Микола Ковальчук, Анатолій Василенко.
Звучав Гімн України. Меморіальну дошку Василеві Понагайбі відкрила матір Ольга Павлівна.
Школярки нагадали основні біографічні відомості про загиблого Василя Понагайбу, зокрема було сказано, що все його життя тісно пов’язане з Хоровом, де народився, навчався, мешкав.
«Учителі та однокласники пам’ятають його як доброзичливого, щирого і працьовитого учня, який завжди був готовий підтримати інших. Саме у стінах рідного ліцею формувалися його людські цінності, любов до батьківщини, повага до людей, відповідальність і наполегливість. Рідна школа назавжди залишилася важливою частиною його життя, а сьогодні з гордістю і болем береже пам'ять про свого випускника, героя України», – розповіли юні хорівчанки.
Військову службу Василь Понагайба не проходив за станом здоров’я, трудився на різних роботах, був дуже добрим і працьовитим, дуже любив дітей, а особливо своїх хрещеників та племінників. Свою сім’ю створити не встиг.
«Наш герой дуже мріяв політати на літаку і побувати на морі. За короткий час його дві мрії здійснилися. Коли він пішов захищати батьківщину, його відправили в Іспанію на навчання, яке проходило в горах або біля моря. Було дуже важко. Але Василь Миколайович зарекомендував себе з хорошої сторони. Потім його відправили на Донецький напрямок, де розвозив нашим воїнам їжу, воду і пледи. Він мужньо виконував свій військовий обов'язок, проявляючи відвагу, стійкість і самопожертву. Побратими цінували його за щирість, відповідальність і готовність завжди прийти на допомогу. Обірвалося життя нашого героя на Покровському напрямку на виїзді на позицію 21 серпня 2024 року», – додали ведучі.
Юрій Лукашик та Олег Парипа звершили заупокійну молитву за полеглим воїном Василем та всіма загиблими захисниками України.
https://youtu.be/IkZ71G9qAvM
У своїй проповіді опісля отець Олег Парипа нагадав, що присутні зібралися, щоб згадати й ушанувати полеглого.
«Ніхто з нас не народжує своїх дітей для війни. Але коли приходить ворог, щоб бити, убивати, нищити, ґвалтувати, тоді кожен стає на захист своєї родини, своєї землі, своєї батьківщини. Так і солдат Василь, напевно, виконав той поклик, про який навіть говорить Господь – залишив усе і пішов захищати кожного з нас. Але ж ми знаємо, що війна – нелегка справа. І на війні гинуть наші захисники. Від куль гинуть навіть і вороги, але вони того не усвідомлюють, бо вони прийшли на чужу землю відібрати у нас те, що дав нам Бог, нашу віру, нашу мову, нашу ідентичність. І от сьогодні, стоячи тут, кожен із нас у своїх молитвах хай ще раз і ще раз згадає солдата Василя. Бо та крилата фраза, що герої не вмирають, дуже гарно звучить, але тяжка у виконанні. Щоб той герой не помер, він повинен залишитися в серці кожного з нас, щоб його жертва, яку він приніс заради кожного з нас, не була даремною», – наголосив отець Олег.
Духівник також підкреслив, що воїни ЗСУ боронять Україну не заради слави і не заради пам'яті, а заради життя і здійснення мрій кожного живого.
https://www.youtube.com/watch?v=ULqv8iFrZTY
Зворушливими спогадами про Василя Понагайбу поділилися його вчителька, чинна директорка Хорівської гімназії Людмила Антонюк.
«Дуже важкий момент відкриття ще одної меморіальної дошки нашому випускнику, учню нашої школи Василю Понагайбі. Для мене ця подія сьогоднішня невимовно болюча, тому що Вася був моїм учнем із першого класу. І я пам'ятаю, як він уперше переступив поріг школи, як уперше сидів за партою… Я бачила, як він формувався, як зростав у навчанні, як опановував знання і як формувався його характер. Він був надзвичайно скромним, тихим хлопцем. Він ніколи не був голоснішим за інших. Але при тому ніколи не ховався за маму, яка на той час працювала в закладі. Василь був відповідальний, працьовитий. І не було такого, щоб він колись відмовився, не долучився чи до прибирання території, чи до будь-якої справи. Він завжди ставився до всього відповідально. Так само в дорослому житті допомагав. Здається, що в своєму житті він, не образив жодної людини – був таким добродушним», – говорила Людмила Миколаївна.
Вчителька також відзначила, що Василь мав позивний «Білий» – імовірно, через світлі очі й біляву чуприну…
«Дуже боляче бачити, як збільшується кількість меморіальних дошок. І дуже хочеться, щоб вони були нагадуванням кожному з нас, що сьогодні мирне небо дається дуже важко, дається кров’ю молодих і старших, і дітей. Цінуймо це, пам'ятаймо це. Нехай буде вічна слава, вічна пам’ять нашим героям», – підсумувала пані Людмила.
https://www.youtube.com/watch?v=FPb85LeFi20
Після того виступав заступник міського голови Острога Тарас Хмарук, який відзначив, що полеглий був одним із найкращих синів українського народу, а водночас – сином, братом, товаришем, земляком.
«Він був щирим, він був порядним, він був спокійним. Але незважаючи на оці всі риси, він був перший, хто завжди біг когось підтримувати і підставити своє надійне плече», – ділився словами односельців про полеглого Василя Миколайовича посадовець.
Також Тарас Віталійович відзначив, що Василь Понагайба загинув 21 серпня 2024 року на Покровському напрямку.
«Нам треба пам’ятати, що саме завдяки таким героям, як Василь, ми з вами сьогодні перебуваємо під мирним небом. Саме завдяки таким героям, як Василь, ми зберегли свою державність та ідентичність. Саме завдяки таким героям, як Василь, ми з вами можемо говорити рідною мовою на рідній землі», – підкреслив Тарас Віталійович.
https://youtu.be/rO876kmtYxo
Наприкінці заходу звучала пісня «Героям України», яку виконала місцева школярка.
https://www.youtube.com/watch?v=YZzvl-zDrqM
Від імені родини присутнім, які долучилися до вшанування воїна, подякувала сестра загиблого Василя Понагайби Ірина Максимчук.
«Для вас він – герой і захисник. Для мене, для моїх рідних – братик, підтримка і частина нашого серця. Наш біль ніколи не вщухне, але сьогодні до нього додається величезне почуття гордості. Ця гранітна дошка на стіні – не просто пам’ять. Це шматочок нашого серця, його незламної волі. Це нагадування кожному з нас про ціну нашого мирного ранку. Тепер мій брат став ангелом-охоронцем для всіх нас. Спочатку тримав лінію оборони, зараз тримає над нами небо. Дякую кожному, хто прийшов сьогодні. Поки ми пам'ятаємо наших героїв, вони живі. Вічна і світла пам'ять моєму брату Василю та всім, хто віддав життя за Україну. Герої не вмирають», – сказала пані Ірина.
https://youtu.be/W4LRNtcS_6A
На завершення присутні ще раз виконали національний славень і поклали квіти до меморіальної дошки Василю Понагайбі.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 серпня 2026
