«Реінтеграція не має бути лотереєю» – Лубінець назвав головні проблеми ветеранів
Ветерани та родини загиблих військовослужбовців досі змушені долати бюрократичні перепони, щоб отримати передбачені державою виплати, статуси чи необхідну допомогу. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Офіс Омбудсмана дедалі частіше отримує звернення від захисників. Так, лише цього року до нього вже надійшло 1368 звернень від ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин.
Про це він розповів на презентації Спеціальної доповіді «Про стан реалізації ветеранської політики в Україні». Заяву обмудсмана вже встиг прокоментувати керівник Офісу президента Кирило Буданов. Він наголосив, що його здивувала озвучена статистика і повідомив, що вже наступного тижня планує провести засідання Координаційної ради з питань захисту прав ветеранів.
Читайте також: Пільги для родин військових у вересні: хто може отримати знижки та допомогу
Кількість звернень до омбудсмена від ветеранів та їхніх родин помітно зростає. У 2022 році їх було 614, у 2023-му – 678, у 2024-му – 1033, а у 2025 році – 2077.
Цьогоріч Дмитро Лубінець вже отримав 1368 таких звернень. Якщо нинішня динаміка збережеться, до кінця року їхня кількість може перевищити 2,5-3 тисячі.
Серед найчастіших питань – призначення та виплата одноразової грошової допомоги родинам загиблих захисників, отримання відповідного статусу, грошові виплати, пенсійне забезпечення, житло та пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Також люди звертаються через проблеми з медичною та реабілітаційною допомогою і питання, пов’язані зі звільненням із військової служби.
Окремим викликом Дмитро Лубінець назвав пошук інформації. За його словами, ветеранам та їхнім родинам часто доводиться самостійно з’ясовувати, куди звертатися по допомогу і які процедури проходити.
«У нас навіть не розроблено окремого єдиного веб-порталу, куди можна зайти і легко отримати будь-яку допомогу про захист прав ветеранів та ветеранок», – підкреслив Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Через це люди змушені звертатися до різних державних установ і фактично по колу доводити своє право на допомогу.
Читайте також: Мобілізація жінок в Україні – урядовці надали роз’яснення
Одним з прикладів Дмитро Лубінець назвав історію матері загиблого військовослужбовця. Жінка почала домагатися призначення одноразової грошової допомоги у червні 2024 року. За цей час вона зверталася до ТЦК та СП, військової частини, Міністерства оборони, Міністерства у справах ветеранів, урядових структур, ОВА та місцевої громади.
Попри численні звернення, позитивного результату не було. У 2025 році жінка прийшла до омбудсмена, і тільки після цього, через декілька місяців, їй призначили виплату.
За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, це не поодинокий випадок. Лише за сім місяців 2026 року він отримав 326 подібних звернень. У 93 випадках право на виплати вдалося поновити. Крім того, з такими ж проблемами часто стикаються ветерани, які звертаються за одноразовою грошовою допомогою у зв’язку з пораненням.
«Треба терміново налагодити комунікацію між урядовими структурами, Мінветеранів, військовими частинами ЗСУ. Процедура виглядає так – родини загиблих звертаються до ТЦК, який мобілізував особу, а ТЦК – до військових частин, вони повинні надати довідки. Потім все це збирається на рівні Міноборони і комісія приймає рішення щодо нарахування виплат. Інколи все це займає роки, і головна проблема – відсутність сталої прозорої єдиної державної політики, яка була б доступна для всіх ветеранів, ветеранок і родин загиблих героїв», – наголосив Дмитро Лубінець в ефірі телемарафону «Єдині новини».
Читайте також: Виплати військовим під час тривалого лікування та реабілітації: що змінює законопроєкт №13704-д
Ще одна проблема, на яку вказав обмудсман – різний рівень підтримки ветеранів у громадах.
Він повідомив, що його офіс провів 119 моніторингових візитів, охопивши всі регіони України. За результатами моніторингу виявилося, що у більшості громад немає фахівців із супроводу ветеранів. Правову допомогу надають лише у 25% громад, психологічну – у 18%. При цьому 57% ветеранів стикаються з бар’єрами під час повернення до роботи.
Крім того, у багатьох випадках послуги для ветеранів у громадах з’являються не внаслідок системної державної політики, а завдяки ініціативі громадських організацій, ветеранських об’єднань, міжнародних донорів, бізнесу та небайдужих громадян.
«Реінтеграція військових у цивільному житті не повинна перетворюватися на лотерею. Є приклади, коли ветеранами гарно займаються, здійснюють якісний супровід, але це відбувається тому, що якась ОТГ краще підготувалася, виділили більше коштів, там є небайдужі люди. А тим часом в сусідній громаді немає нічого, навіть елементарної підтримки. Це свідчення того, що не напрацьовано єдиного підходу до всіх ветеранів», – говорить Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Він також зазначив, що наразі в Україні нараховують вже більше 2 млн ветеранів, і в подальшому ця цифра буде тільки зростати. Після завершення війни, за оцінкою омбудсмана, може йтися вже про 5-6 млн ветеранів.
Читайте також: Оздоровчі для військових: як отримати виплату та від чого залежить її сума
Озвучену статистику для видання Новини.LIVE прокоментував керівник Офісу президента Кирило Буданов. Він заявив, що оприлюднені дані його здвивували.
«Я побачив певні статистичні дані, яких не бачив до цього, – сказав Кирило Буданов. – Зараз вирішимо, що з цим робити, бо так бути не може, це просто ганьба».
Буданов вважає, що ситуацію необхідно обговорити разом із представниками держави та ветеранської спільноти й визначити конкретні подальші кроки. Наступного тижня він планує провести засідання Координаційної ради з питань захисту прав ветеранів. До участі хочуть запросити міністра у справах ветеранів, уповноваженого Верховної Ради з прав людини, представників ветеранських рад та народних депутатів.
Нагадаємо, у ВРУ хочуть переглянути механізм допомоги військовим під час тривалого лікування.
Фото: Дмитра Лубінця
- Останні
- Популярні
Новини по днях
28 серпня 2026
