Освіта під обстрілами: голова представництва ЮНІСЕФ про стійкість української школи
25 серпня у Києві пройшов Edtech Ukraine Forum 2026 — фінальна подія програми розвитку української EdTech-екосистеми за участю президента Естонії Алара Каріса. Подія об’єднала представників уряду України та Естонії, міжнародних партнерів, освітньої спільноти, бізнесу та EdTech-компаній для формування спільного бачення майбутнього цифрової освіти. В рамках форуму пройшла панельна дискусія «Побудова освітньої системи майбутнього в Україні», в якій взяли участь міністр освіти і науки України Андрій Бутенко, голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Анн-Клер Дюфей та керівниця напрямку «Освіта» Естонського центру міжнародного розвитку (ESTDEV) Герта Тейдла-Кунінтсин.ЮНІСЕФ — це міжнародна організація під егідою ООН, що просуває та захищає права дітей у 190 країнах, зокрема в Україні. ЮНІСЕФ відкрив своє представництво у Києві у 1997 році. За цей час Фонд надав уряду України допомогу на загальну суму 130 мільйонів доларів США, що дозволило розробити і реалізувати низку програм у галузі охорони здоров’я, води і санітарії, освіти та захисту прав дітей.З початку війни на сході України ЮНІСЕФ працює над реалізацією ключових зобов’язань із задоволення гуманітарних потреб дітей, зокрема доступу до освіти, психосоціальної допомоги, води і санітарії, навчання з питань мінної небезпеки, охорони здоров’я матері та дитини, а також послуг для людей, що живуть із ВІЛ/СНІДом.Анн-Клер Дюфей розповіла у ексклюзивному інтерв’ю про те, як повномасштабна війна вплинула на освіту в Україні, скільки дітей в Україні не мають доступу до безпечної та якісної освіти та як ЮНІСЕФ допомагає українським школам створити безпечне освітнє середовище у прифронтових територіях.Читайте також:Офлайн чи дистанційка: як українські студенти навчатимуться у 2026 роціПрезидент Естонії Алар Каріс на Edtech Ukraine Forum 2026Як повномасштабна війна змінила українську систему освіти та які найбільші виклики вона має сьогодні?Війна, очевидно, порушила нормальний освітній процес в Україні, і Україна зробила справжнє диво, забезпечивши продовження навчання дітей по всій країні.Наприклад, я бачила на прифронтових територіях, як діти продовжують навчатися на станціях метро, у підземці Харкова або в укриттях. Тож, очевидно, Міністерству освіти довелося адаптуватися.Саме тому цифрова освіта виявилася дуже корисною, адже діти могли продовжувати навчання онлайн із дому. Але зараз пріоритет полягає в тому, щоб поєднати обидва підходи: забезпечити повернення дітей до класів, щоб вони могли взаємодіяти з учителями, адже надзвичайно важливо спілкуватися і з однокласниками, а також продовжувати навчання за допомогою цифрових освітніх технологій, які, безумовно, теж відіграють дуже важливу роль.Діти у підземному дитячому садочку в селищі Пісочин, фото: УНІАНЛише 19% дітей на сході України навчаються у закладах дошкільної освітиСкільки українських дітей наразі мають обмежений доступ або взагалі не мають доступу до безпечної та якісної освіти, і які регіони чи групи дітей постраждали найбільше?43,6% освітньої інфраструктури зазнали пошкоджень або впливу війни, а кожен четвертий учень і надалі стикається з перебоями в навчанні через війну та потребує підтримки у форматі цифрового або дистанційного навчання.Протягом останніх кількох місяців ми проводили багатоіндикаторне кластерне опитування, і один із результатів є доволі показовим. Він стосується дошкільної освіти. Різниця між регіонами дуже суттєва: лише 19% дітей на сході України зараховані до закладів дошкільної освіти, тоді як на заході — 69%.Це свідчить про необхідність посилити зусилля для розвитку та забезпечення доступу до дошкільної освіти у східних регіонах. Ми знаємо, наскільки це важливо, адже саме дошкільна освіта допомагає дати дитині найкращий старт у житті.Як онлайн- та гібридна форма навчання впливає на академічні результати дітей, їхній соціальний розвиток і психологічне благополуччя?Очевидно, що переривання освітнього процесу через війну негативно вплинуло на навчання дітей в Україні.Ми оцінюємо, що загалом вони втратили близько двох років навчання. Це, безумовно, має величезний вплив. Але Міністерство освіти і науки знову ж таки докладає значних зусиль, щоб надолужити ці освітні втрати.Тож навіть під час літніх канікул у школах організовували заняття, щоб діти могли надолужити пропущене. Звичайно, вони також продовжують навчатися онлайн. Але тепер, як я вже зазначала, використовуватиметься гібридний формат навчання, щоб діти могли повернутися до класів і взаємодіяти зі своїми вчителями.Панельна дискусія «Побудова освітньої системи майбутнього в Україні»ПідписуйтесяЯк ЮНІСЕФ допомагає українським школам створювати безпечніше освітнє середовище, зокрема в прифронтових регіонах?У ЮНІСЕФ є польові офіси в Харкові, Дніпрі та Одесі, а також субофіси в Миколаєві та Львові. Ми безпосередньо співпрацюємо з міськими та обласними адміністраціями.Ми підтримуємо відновлення шкіл, які були пошкоджені внаслідок обстрілів. Також допомагаємо облаштовувати та відновлювати школи в підземних укриттях.Наприклад, у Харкові ми також допомагаємо місту з облаштуванням станцій метро. Крім того, ми працюємо над підвищенням кваліфікації вчителів, адже дуже важливо, щоб педагоги мали необхідні знання та навички, аби передавати їх своїм учням.Як російсько-українська війна вплинула на навчання дітей в УкраїніЯкі найбільші освітні втрати зазнали українські діти через війну та як країна може допомогти їм надолужити пропущене?Ми бачимо погіршення результатів і з математики, і з читання. З математики особливо помітне падіння серед дівчат, а з читання — серед хлопців. Наразі їхні результати відповідають рівню, який приблизно на два роки навчання нижчий за середній показник країн ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку).І хоча в усьому ОЕСР до 2024 року спостерігалося зниження результатів через пандемію COVID-19, в Україні це падіння було більш суттєвим.Цього року ми отримаємо нові результати, які допоможуть краще зрозуміти ситуацію. Водночас це порівняльне оцінювання компетентностей, тоді як результати, що стосуються конкретно навчальної програми, отримують під час національного оцінювання.В Україні результати національного оцінювання коливалися. У деяких регіонах країни ситуація фактично покращується, і вони поступово наздоганяють очікуваний рівень. Тож є й позитивні сигнали: освітня система продемонструвала стійкість і здатність реагувати на потреби учнів.Діти в підземному дитячому садочку в селищі Пісочин, фото: УНІАНЯк війна впливає на вчителів? Чи достатньо в Україні кваліфікованих педагогів, щоб задовольнити потреби учнів, і якої підтримки вчителі потребують найбільше?Однією з проблем є переривання навчального процесу, що зменшує можливості дітей навчатися та взаємодіяти одне з одним. Водночас це поєднується з додатковим психологічним тиском, спричиненим обстрілами та постійними атаками, які негативно впливають на соціально-емоційний добробут дітей. Відсутність мережі підтримки, до якої можна звернутися після стресових подій, лише посилює наслідки пережитого.Це стосується і вчителів, і учнів. Ми спостерігаємо посттравматичні наслідки як серед педагогів, так і серед дітей. Водночас для учнів одним із джерел підтримки є саме вчителі.Тому в рамках програми з розробки стратегій психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (MHPSS) ЮНІСЕФ значною мірою зосереджується на роботі з учителями — наданні їм індивідуальної та групової підтримки, щоб вони могли краще допомагати своїм учням.Однією з наших стратегій подолання освітніх втрат є впровадження програми надолуження знань. До них інтегровані як соціально-емоційне навчання, так і психосоціальна підтримка.Також учителів навчають виявляти учнів, які мають особливі потреби, та надавати їм необхідну підтримку.Які найефективніші способи подолання освітніх втрат серед українських дітей, які пережили вимушене переміщення, перерви в навчанні або тривалий період дистанційної освіти?Як я вже зазначила, важливо забезпечити безперервність навчання. Це справді не завжди легко, особливо коли діти змушені змінювати місце проживання. Саме тому гібридна модель, яка поєднує очне навчання та цифрову освіту, дуже допомагає.Ми використовуємо заняття для надолуження освітніх втрат, щоб допомогти таким дітям, а також здійснюємо постійний моніторинг їхніх навчальних потреб. Вчителі, у свою чергу, можуть індивідуалізувати підтримку для кожної дитини.Панельна дискусія «Побудова освітньої системи майбутнього в Україні» на Edtech Ukraine Forum 2026У межах нашої стратегії відновлення навчання ми зараз моделюємо так звану багаторівневу систему підтримки. Її мета — навчити вчителів упродовж навчального року виявляти прогалини у знаннях учнів, щоб вони могли своєчасно визначати проблему та цілеспрямовано працювати над її подоланням.Таким чином, учням не доведеться чекати кінця навчального року, щоб надолужити втрачені знання. Ми зможемо виявляти й усувати прогалини та навчальні втрати безпосередньо в процесі навчання.Сподіваємося, що вже цього року зможемо повноцінно реалізувати цей підхід.ПідписуйтесяГоловне від The PageДякуємо, що підписалися на The Page.Буде гаряче!Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.Я погоджуюсь з політикою конфіденційностіПодякувати 🎉50 UAH150 UAH500 UAH1000 UAH3000 UAH5000 UAHТегиОсвітаЕксклюзивООНМЕТРОЮНІСЕФЧитайте такожТОП-5 Новин1Реєстрація ФОП онлайн у 2026: як відкрити бізнес за 10 хвилин22 серпня 2026 13:132Сибіга: Україні потрібні не слова, а санкції проти кожного, хто допомагає рф22 серпня 2026 13:513AI-боти з'їдають трафік e-commerce: підсумки півріччя 202622 серпня 2026 14:374До Києва прибули лідери шести європейських країн: хто вже в столиці та що відомо про переговори23 серпня 2026 11:505Дві нагороди для України: українські фільми відзначили на фестивалі в Сараєво23 серпня 2026 13:25УАВтормет попередила про зупинку галузі у вересні 202626 серпня 2026 17:20Велике повернення «Фабрики зірок» на SWEET.TV: як культове шоу перезапускають для покоління стримінгу26 серпня 2026 17:19партнерський матеріалОсвіта під обстрілами: голова пре
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 серпня 2026
