Через нові удари рф без світла залишилися споживачі в п'яти областях
Через похмуру погоду споживання електроенергії зросло майже на 13%Станом на ранок 26 серпня внаслідок чергових російських атак на цивільну інфраструктуру без електропостачання залишаються споживачі в п'яти областях України.Про це повідомляє НЕК «Укренерго».У компанії зазначили, що ворог продовжує атакувати об'єкти цивільної енергетичної інфраструктури. Унаслідок російських дронових ударів та артилерійських обстрілів нові знеструмлення зафіксовано в Харківській, Сумській, Чернігівській, Донецькій і Запорізькій областях. Там, де це зараз дозволяє безпекова обстановка, уже тривають аварійно-відновлювальні роботи.Станом на 9:30 у середу споживання електроенергії перевищує рівень попереднього дня на 12,9%. Причиною цього стала похмура погода у значній частині областей України, яка знижує ефективність роботи домашніх сонячних електростанцій.Укренерго радить переносити активне споживання електроенергії на період з 11:00 до 15:00 – час найефективнішої роботи промислових сонячних електростанцій. У проміжок з 18:00 до 22:00 енергетики просять обмежити використання потужної побутової техніки.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що через нові російські удари без світла залишилися споживачі в п'яти областях. Укренерго вже розпочало аварійно-відновлювальні роботи там, де дозволяє безпекова ситуація.Wed, 26 Aug 2026 10:01:00 +030020309043Новиниhttps://mind.ua/news/20309043-cherez-novi-udari-rf-bez-svitla-zalishilisya-spozhivachi-v-pyati-oblastyahhttps://mind.ua/news/20309043-cherez-novi-udari-rf-bez-svitla-zalishilisya-spozhivachi-v-pyati-oblastyah#comment_header_layerНовини на mind.uaвідключення світлаKPMG в Україні запрошує долучитися до опитування «Український бізнес очима керівників та керівниць 2026» (Pekлama)Яким СЕО бачать майбутнє свого бізнесу в Україні?KPMG в Україні розпочала опитування українських CEO, власників бізнесу та керівників C-level в межах щорічного дослідження «Український бізнес очима керівників та керівниць 2026». Це восьма хвиля дослідження в Україні.Український бізнес працює в умовах, коли те, що ще кілька років тому вважалося кризою, поступово стає новою нормою. Війна, дефіцит кадрів, питання енергетичної стійкості, розвиток штучного інтелекту та зміни ринків дедалі більше впливають на стратегічні рішення керівників.Дослідження допоможе зрозуміти, як змінилися пріоритети українського бізнесу та які питання сьогодні найбільше впливають на рішення керівників компаній. Результати опитування дозволять порівняти настрої українських керівників із глобальними тенденціями та побачити, які фактори сьогодні найбільше впливають на бізнес-рішення.Взяти участь у дослідженні можна за посиланням.Опитування традиційно містить окремий блок питань, присвячений локальним викликам. Цього року KPMG в Україні досліджує, як війна впливає на бізнес-моделі компаній, кадрову політику, інвестиційні рішення та підходи до забезпечення безперервності бізнесу.До анкети увійшли 34 запитання, об'єднані у п'ять тематичних розділів: «Ризики, стійкість та зростання», «Штучний інтелект та технології», «Таланти та робоча сила», «ESG та сталий розвиток» та спеціальний блок «Україна 2026».Анкета потребує близько 20 хвилин для заповнення. Участь в опитуванні є анонімною та конфіденційною, а всі відповіді будуть використані виключно в узагальненому вигляді для підготовки аналітичного звіту.Збір відповідей триватиме до 20 вересня 2026 року.Учасники дослідження першими отримають результати «Український бізнес очима керівників та керівниць 2026» та матимуть можливість долучитися до подальших інтерв'ю й поділитися своїм досвідом щодо управління бізнесом в умовах воєнного часу.Wed, 26 Aug 2026 10:00:00 +030020309036Новиниhttps://mind.ua/news/20309036-kpmg-v-ukrayini-zaproshue-doluchitisya-do-opituvannya-ukrayinskij-biznes-ochima-kerivnikiv-ta-kerivnic-2https://mind.ua/news/20309036-kpmg-v-ukrayini-zaproshue-doluchitisya-do-opituvannya-ukrayinskij-biznes-ochima-kerivnikiv-ta-kerivnic-2#comment_header_layerНовини на mind.uaЕкономічний форсайтЯк бізнесу стягнути збитки з росії: які механізми реально працюють?Яку стратегію підприємцям обрати, щоб домогтися компенсації від рф, і чому виграти суд недостатньоДля бізнесу, який втратив майно через російську атаку, головна складність починається не тоді, коли потрібно довести розмір збитків. Складніше перетворити цю вимогу на реальні гроші.Вітчизняний суд може присудити повну доведену суму. Міжнародний реєстр збитків для України може прийняти заяву та зафіксувати вимогу. Проте ані судове рішення, ані внесення заяви до реєстру самі по собі ще не означають, що підприємство отримає компенсацію.Як підприємцям домогтися відшкодування збитків від рф і чому виграти суд недостатньо, Mind розповіли представниці LCF Law Group – старша юристка Поліна Бітюк і молодша юристка Катерина Лихопека.Для більшості компаній, майно яких було пошкоджене або знищене у 2022–2025 роках, фактично доступні два основні способи домогтися відшкодування:позов проти росії в українському суді;подання заяви до Міжнародного реєстру збитків для України (RD4U).З 1 січня 2026 року в Україні також діє державна програма часткової компенсації вартості пошкодженого майна. Проте вона охоплює лише випадки, що сталися після запуску програми, і за умови, що бізнес заздалегідь став її учасником. Для підприємств, які втратили активи раніше, цей механізм не працює. Тому їхня стратегія переважно будується навколо суду та RD4U.Та й перші місяці роботи програми поки що не дали бізнесу жодних фактичних виплат. Станом на липень 2026 року Експортно-кредитне агентство отримало 293 заявки на участь у програмі та схвалило 165 із них. Водночас заяв на компенсацію після настання шкоди, як і фактичних виплат бізнесу, не було.Що дає позов проти росії?Українські суди розглядають позови про відшкодування збитків, завданих збройною агресією. Верховний Суд підтвердив, що юрисдикційний імунітет росії не перешкоджає розгляду таких справ в Україні.З’явились і рішення про стягнення збитків не лише з російської федерації, а й із державних компаній, які суди визнали її alter ego. Потенційно це розширює коло активів, на які в майбутньому можна буде накласти стягнення.За умови належного доказування український суд може присудити всю заявлену суму. Законодавчих обмежень щодо максимального розміру таких вимог немає. Але тут важливо розділяти дві речі: суму, присуджену рішенням суду, і суму, яку бізнес фактично отримає.Сьогодні рішення українського суду передусім фіксує вимогу підприємства в юридичній формі. Воно може стати основою для майбутніх компенсаційних механізмів, переговорів щодо відступлення права вимоги або спроб стягнення коштів за рахунок російських активів за кордоном.Саме по собі таке рішення грошей на рахунок компанії не приносить.Судовий процес потрібно відразу будувати під виконання за кордономРосійські активи, за рахунок яких теоретично може відбутися стягнення, переважно перебувають за межами України. Тому після перемоги в українському суді рішення ще потрібно визнати та привести до виконання в іншій державі.Єдиної процедури для цього немає. Кожна країна застосовує власні правила, оцінює дотримання належної судової процедури та вирішує, чи не суперечить виконання рішення її публічному порядку.Для іноземного суду матиме значення, чи була росія належно повідомлена про процес, чи мала можливість організувати захист і чи були документи перекладені зрозумілою для відповідача мовою.Через розрив дипломатичних відносин стандартні канали вручення судових документів не працюють. Тому позивачам доводиться використовувати кілька способів одночасно: електронну пошту, міжнародні кур’єрські сервіси, поштових операторів третіх країн та оголошення на офіційному вебпорталі судової влади.Позов та інші процесуальні документи також необхідно перекладати російською мовою з належним засвідченням перекладу.Для українського процесу ці вимоги можуть здаватися надмірними. Проте нехтування ними створює серйозний ризик, що іноземний суд відмовить у визнанні рішення саме через порушення права відповідача на участь у процесі. Тому країну потенційного виконання, можливі активи та вимоги місцевого законодавства варто аналізувати ще до подання позову в Україні.Чому рішення є, а практики стягнення немає?На сьогодні не сформувалася стабільна успішна практика визнання та виконання за кордоном рішень українських судів про стягнення збитків із росії. Головною причиною є державний імунітет: те, що українські суди не застосовують його до росії у справах про шкоду від збройної агресії, ще не означає, що такий самий підхід підтримають суди інших держав.Тут важливо розмежувати визнання рішення та фактичне стягнення коштів. Українські компанії вже мають рішення проти рф, а окремі справи щодо їх визнання та виконання за кордоном перебувають у процесі. Але кейсів, де бізнес пройшов увесь шлях – від рішення українського суду до реального отримання коштів за рахунок російських активів за кордоном, наразі немає.Саме тому коректніше говорити не про сформовану практику стягнення, а про перші спроби пройти іноземні суди. На цьому етапі основна дискусія точиться навколо:юрисдикції;державного імунітету рф;статусу заморожених активів;того, чи може конкретний актив бути використаний для виконання українського рішення.Окреме питання стосується самих активів. Не кожен заморожений російський актив можна автоматично використати для виконання судового рішення: на нього можуть поширюватися окремі види імунітету, санкційні обмеження або спеціальний режим зберігання.Тому чесна оцінка судового шляху на зараз така: бізнес може мати рішення на повну суму, але не має гарантованого способу стягнути її одразу.Що насправді робить RD4UМіжнародний реєстр збитків для України збирає, систематизує та обліковує заяви про шкоду, завдану внаслідок російської агресії.Для бізнесу зараз відкриті, зокрема, категорії щодо пошкодження або знищення об’єктів критичної та некритичної інфраструктури, а також щодо пошкодження, знищення чи втрати активів.Якщо підприємство зазнало кількох видів втрат, воно може подати заяви за різними категоріями: реє
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 серпня 2026
