Експорт пшениці з України обвалився через масовані атаки рф по портах
Втрати ринкових позицій відбуваються на тлі загострення ситуації в Чорноморському та Дунайському регіонахТемпи експорту пшениці в серпні різко скорочуються через агресивні атаки рф по Одесі, а також чорноморським і дунайським портам України, попри спроби трейдерів перенаправити поставки автомобільним або залізничним транспортом до європейських портів чи споживачів.Про це повідомляє Електронна зернова біржа.За 1–21 серпня Україна експортувала лише 340 тис. т пшениці - у 3,7 раза менше за аналогічний показник минулого року. Загалом у сезоні 2026/2027 МР експортовано 1,41 млн т пшениці, що на 44% відстає від темпів попереднього сезону.За даними аналітиків, експорт пшениці з рф за 20 днів серпня становив 1 млн т, що у 2,6 раза менше за відповідний торішній показник. При цьому з 10 по 20 серпня експорт впав у 4,6 раза - до 415,5 тис. т, а поставки здійснюються лише з восьми портів проти 29 роком раніше.Попри очікуване зростання попиту на американську пшеницю на цьому тлі, її експорт за тиждень 13–20 серпня знизився на 17,2% - до 425,7 тис. т, що на 59% менше за аналогічний торішній показник.На фізичних ринках протягом останнього тижня ціни на американську пшеницю зросли на $11/т - до $270-280/т з доставкою до портів, на французьку - на $3/т до $265/т, тоді як ціни пропозиції російської пшениці знизилися до рівня $220/т.Внутрішні ціни на продовольчу пшеницю в рф за тиждень впали на $6/т - до $138-140/т.В Україні протягом тижня через посилення обстрілів та скорочення кількості покупців експортні закупівельні ціни на продовольчу пшеницю в портах Дунаю знизилися до рівня 8000-8500 грн/т, або $160-170/т, на фуражну пшеницю - до 7500-8000 грн/т, або $150-155/т.Ціни попиту на продовольчу пшеницю на українсько-румунському кордоні зросли до $150-152/т, або 8000 грн/т, з доставкою до Галаца (Румунія) - до $200-210/т, а до Констанци - до $235-237/т.Переробники утримують ціни попиту на продовольчу пшеницю на рівні 6700-7200 грн/т із доставкою на млин, зосереджуючись на закупівлі якісної сировини.За прогнозом аналітиків, початок збирання ярої пшениці в рф та можливе зниження прогнозу врожаю пшениці в рф у вересні на тлі продовження блокади експорту з чорноморських портів можуть дати новий поштовх цінам на пшеницю на світовому ринку.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що в Україні обмолотили 58% площ ранніх зернових культур. Найбільший урожай пшениці зібрали аграрії Одещини, а найвищу врожайність показала Хмельниччина.Wed, 26 Aug 2026 08:31:00 +030020309039Новиниhttps://mind.ua/news/20309039-eksport-pshenici-z-ukrayini-obvalivsya-cherez-masovani-ataki-rf-po-portahhttps://mind.ua/news/20309039-eksport-pshenici-z-ukrayini-obvalivsya-cherez-masovani-ataki-rf-po-portah#comment_header_layerНовини на mind.uaПшениця,ЕкспортГолова правління Таскомбанку: «Потреба бізнесу в оборотних коштах збільшилася майже вдвічі»Володимир Дубєй – про те, кому банки готові давати гроші, чи запрацює факторинг і чим небезпечний дешевий кредит за «5-7-9%»Український бізнес дедалі більше потребує фінансування, але сьогодні воно вже не зводиться лише до класичного кредиту. Зростання вартості енергоносіїв, сировини та логістики змушує компанії залучати більше оборотного капіталу, а нові драйвери економіки – оборонна промисловість, енергетика й будівництво – потребують значних інвестицій. Водночас ринкове кредитування залишається дорогим: з урахуванням вартості фондування, маржі банку та страхування воєнних ризиків кінцева ставка для позичальника може перевищувати 20% річних.За таких умов бізнесу доводиться шукати інші способи залучення коштів. Банківські гарантії, акредитиви, лізинг і факторинг можуть доповнювати або навіть замінювати класичний кредит, дозволяючи фінансувати оборотний капітал без надмірного боргового навантаження.Особливо перспективним є факторинг, який дає змогу компанії одержати гроші одразу після постачання, не чекаючи розрахунку від покупця. До того ж новий закон «Про факторинг», що набув чинності 30 липня, створив необхідне правове підґрунтя для подальшого розвитку цього інструменту та заклав базис для цифровізації, яка дає змогу швидше оформлювати угоди й отримувати фінансування без паперових документів.Водночас війна змінює сам підхід банків до оцінки позичальників. Вони дивляться не лише на звітність і заставу, а й на те, наскільки бізнес здатний пережити дефіцит енергопостачання, втрату складських приміщень чи пошкодження виробництва. Від цього безпосередньо залежить готовність банку фінансувати компанію, розмір позикових ресурсів та їхня вартість.Mind у межах спецпроєкту «Бізнес і банки: діло кредиту» поспілкувався з головою правління Таскомбанку Володимиром Дубєєм про те, який бізнес банки зацікавлені кредитувати, чому якісний позичальник може отримати кошти навіть без застави, як війна змінює структуру кредитного портфеля та якими є перспективи факторингу й інших альтернативних інструментів фінансування.Про перебудову кредитного ринку під нову економіку– Що формує попит на позикове фінансування з боку бізнесу і які чинники впливають на динаміку кредитного портфеля?– По-перше, структура економіки кардинально змінилася. Україна перебуває у стані війни, тому багато процесів перебудовуються під ВПК. Логічно, що цьому сектору потрібні величезні інвестиції та оборотний капітал. По суті, на наших очах із нуля виросла нова величезна галузь, з якою раніше банки майже не працювали. Сьогодні оборонна сфера є одним із драйверів економіки, водночас потенціал банківської підтримки цього сектору залишається значним.По-друге, якщо говорити про фінансування оборотного капіталу, то тут динаміка теж зрозуміла. Як, приклад, паливно-енергетична галузь: за рік суттєво зросли ціни на пальне, а потреба бізнесу в оборотних коштах збільшилася майже вдвічі. Де компаніям шукати ці гроші? Звичайно, вони звертаються до банків.Плюс усе ще активно працює державна програма «5-7-9%», хоча до неї є питання, які пов’язані з виплатами компенсацій за відсотками – заборгованість перед банками накопичується.Також, коли йдеться про зростання кредитного портфеля, важливо розуміти, які чинники формують його динаміку. З одного боку, збільшення обсягів гривневого кредитування багато в чому пов’язане зі зростанням собівартості бізнесу. Дорожчають електроенергія, пальне та сировина, зростають витрати на оплату праці, збільшення логістичного плеча також потребує додаткового фінансування. Тобто бізнес бере більше грошей не завжди для розширення, а й для того, щоб фінансувати той самий обсяг діяльності за вищої собівартості.З іншого боку, значна частина приросту – це чиста математика та девальвація. Коли валютні кредити перераховуються у гривневий еквівалент не за довоєнним курсом близько 28 грн/$, а за поточним – 45 грн/$, портфель статистично збільшується сам собою. По суті, це не реальне зростання обсягу видач валютних позик, а переоцінка старих боргів. І ці фактори потрібно чітко розділяти, щоб бачити реальну картину кредитування.– Хто ще, окрім ВПК, зараз стабільно кредитується?– Загалом сьогодні банківське фінансування поділяється на два напрями. Перше – це класична підтримка оборотного капіталу: тут зазвичай активні ритейл, торгівля пальним і харчова промисловість. Друге – кредитування розвитку тих секторів, які до війни банки практично не фінансували: той самий ВПК, енергетика, зокрема альтернативна енергетика.Окремо варто згадати про житлове будівництво. Після стагнації в перші місяці 2022 року девелопери, які залишилися на ринку, поновили роботи на вже розпочатих об'єктах і запускають нові комплекси. Причому змінився не лише обсяг, а й географія будівництва – йде зміщення на Київ та західні регіони України.Про вартість кредитів і новий портрет позичальника– Якщо подивитись на зворотний бік цих процесів: з якими обмеженнями та бар'єрами стикається бізнес, якому необхідні позикові кошти?– Перше – це вартість ресурсу. Програма «5-7-9%» доступна далеко не всім. А якщо брати ринкову ціну довгострокових депозитів населення та додати туди обов'язкові відрахування до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то собівартість цього фондування для комерційного банку сягає 15-16% річних.Також, якщо закласти маржу банку з урахуванням 50% податку на прибуток та додати ще близько 8% на страхування воєнних ризиків – кінцева ставка для позичальника перевищить 20%. Рентабельність більшості компаній і реальна купівельна спроможність просто не дозволяють бізнесу обслуговувати такі дорогі кредити.Інший момент – операційна готовність та запас міцності потенційних позичальників. Як бачимо, українська логістика останніми місяцями перебуває під постійним ударом. І компанії змушені витрачати кошти на елементарне відновлення зруйнованих потужностей, для чого потрібен значний капітал.Тому при оцінці клієнта банк зараз дивиться не так на «паперову» фінансову звітність, як на стійкість бізнесу та його адаптивність до поточних викликів. Тобто нам важливо розуміти, чи має компанія чіткий план дій у кризових ситуаціях.І тут критично важливі три фактори: енергетична автономія та здатність підприємства продовжувати виробничий цикл на альтернативних джерелах енергії при блекаутах; логістична модель – чи зосереджені всі товарні запаси в одному гігантському хабі або зберігання розподілене між дрібнішими регіональними складами; як позичальник вирішує (чи має намір вирішити) питання релокації, дефіциту кадрів, нестачі земельних та інших ресурсів.Якщо ми бачимо, що компанія випрацювала життєздатну стратегію та антикризовий план дій – тоді є фундамент для предметної розмови про фінансування.– Виходить, позичальник з диверсифікованими активами є більш привабливим, ніж компанія, у якої все сконцентровано на одному майданчику?– Саме так. Банк оцінює як відстань до лінії фронту, так і те, наскільки якісно клієнт вміє мінімізувати ризики в тилу. Хоча зазначу, що багато компаній це вже усвідомили і активно розосереджують точки зберігання та логістику. Загалом портрет оптимального позичальника сьогодні – це гнучка операційна модель, адекватна оцінка реальності з боку менеджменту та готовність власни
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 серпня 2026
