Награбованим скарбам готують амністію: Тарута і Потураєв просувають закон
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15436, який критики називають способом легалізувати культурні цінності без документів про їхнє походження. Археологи та музейники виступили проти ініціативи, побоюючись, що вона дозволить ввести в законний обіг предмети, отримані внаслідок незаконних розкопок.
Про це пише «Главком».
Ключове нововведення законопроєкту стосується культурних цінностей, власники яких не мають документів, що підтверджують їхнє походження. Для таких предметів пропонують запровадити механізм декларування.
Власник зможе подати до Міністерства культури «Декларацію про добросовісне володіння культурними цінностями». Однією з головних умов стане відкрите володіння предметом щонайменше п’ять років.
Після цього культурна цінність має пройти експертизу. Як стверджує видання, процедура буде зосереджена насамперед на визначенні вартості предмета, тоді як питання його походження фактично залишатиметься поза повноцінною перевіркою.
Саме цей механізм викликав найбільше обурення археологів. Критики законопроєкту побоюються, що власники старожитностей, які не можуть документально пояснити, звідки вони отримали свої колекції, дістануть можливість надати їм законний статус.
Проблема особливо гостра для археологічних предметів. За українським законодавством археологічні знахідки належать державі, а незаконні розкопки археологічних пам’яток завдають непоправної шкоди культурній спадщині.
Під час таких розкопок втрачається не лише окремий предмет. Руйнується культурний шар і контекст, у якому лежала знахідка, а разом із ним зникає інформація, яку могли б дослідити археологи.
Автор матеріалу пов’язує підготовку законодавчої ініціативи з народним депутатом Сергієм Тарутою, відомим як колекціонер старожитностей. За інформацією «Главкому», над текстом працювали юристи, пов’язані з депутатом, а представники його команди долучалися до створення документа.
Серед політиків, пов’язаних із просуванням законодавчої ініціативи, видання також називає голову парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиту Потураєва.
При цьому твердження про можливу особисту вигоду конкретних депутатів залишається оцінкою авторів та критиків законопроєкту. Сам факт участі політиків у його підготовці не доводить, що предмети з їхніх або пов’язаних із ними колекцій мають незаконне походження.
Проти запропонованих змін виступили представники археологічної та музейної спільноти. Серед них — Інститут археології НАН України, Спілка археологів України та Національний музей історії України. Вони закликають відкликати законопроєкт.
Науковці вбачають у запропонованому механізмі ризик фактичної легалізації результатів незаконних розкопок. Якщо предмет без підтвердженого походження після декларування зможе вільно переходити з рук у руки, це може створити додатковий стимул для чорного ринку старожитностей.
Критики також звертають увагу на можливі міжнародні проблеми. Україна домагається повернення культурних цінностей, незаконно вивезених за кордон, тому внутрішній механізм легалізації речей із невстановленим походженням може послабити аргументи держави у таких спорах.
Суперечка виникла й через інший законодавчий процес. У парламенті вже перебуває урядова ініціатива, спрямована на виконання міжнародних конвенцій та посилення відповідальності за злочини проти культурної спадщини.
Археологи побоюються, що два підходи можуть суперечити один одному: держава, з одного боку, посилюватиме боротьбу з незаконним обігом культурних цінностей, а з іншого — відкриє шлях для оформлення предметів, законність походження яких неможливо підтвердити.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 серпня 2026
