Україна наростила експорт яблук у 3,5 раза за сезон
У 2025/26 маркетинговому році вперше за довгий час торговельний баланс сектору став позитивнимУкраїнський яблучний сектор у сезоні 2025/26 суттєво наростив обсяги експортних поставок. У період із липня 2025 року по квітень 2026-го українські компанії експортували понад 22 тис. т яблук.Про це повідомляє EastFruit.Водночас імпорт яблук в Україну скоротився приблизно до 5,5 тис. т. Для порівняння: у попередньому сезоні 2024/25 Україна експортувала близько 16,8 тис. т яблук, тоді як імпорт становив 18,2 тис. т - тобто той сезон завершився з від'ємним торговельним балансом.Керівник USPA Fruit Володимир Гуржій пояснив, що зростання експорту насамперед пов'язане зі збільшенням урожаю товарних яблук. Це дало змогу не лише повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку, а й одночасно наростити обсяги поставок за кордон.Основні напрямки експорту українських яблук залишаються практично незмінними - серед ключових покупців Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Узбекистан, Туреччина та Швеція.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що ціни на кавуни в Україні впали на 34% за тиждень. Через сприятливу погоду пропозиція баштанної продукції зросла, тоді як попит на кавуни великого калібру залишається слабким.Sun, 16 Aug 2026 09:26:00 +030020308688Новиниhttps://mind.ua/news/20308688-ukrayina-narostila-eksport-yabluk-u-35-raza-za-sezonhttps://mind.ua/news/20308688-ukrayina-narostila-eksport-yabluk-u-35-raza-za-sezon#comment_header_layerНовини на mind.uaАгроПольща відмовилася на вимогу Євросоюзу скасувати заборону на українське зерноВаршава боїться за своїх фермерівПольща не має наміру скасовувати односторонню заборону на імпорт українського зерна, попри тиск Єврокомісії. На тлі блокади росією українського експорту через Чорне море це створює додаткові проблеми для Києва з пошуком альтернативних маршрутів, передає Kyiv Post.Міністр сільського господарства Польщі Стефан Краєвський заявив, що Варшава не планує відкривати свій ринок для українського зерна. За його словами, українська агропродукція має прямувати на ринки третіх країн, а не залишатися в Європі.«Я регулярно контактую з Європейською комісією, але не маю наміру скасовувати заборону на українське зерно», – сказав Краєвський польським ЗМІ.Він заявив, що готовий допомагати Україні, але «не коштом польських фермерів і харчопереробників».Водночас заборона стосується саме імпорту українського зерна до Польщі. Транзит через польську територію залишається дозволеним.Однак Краєвський скептично оцінює можливість суттєвого збільшення таких перевезень. За його словами, для цього Польщі необхідно нарощувати портові потужності.«Наразі таких переговорів немає. Я готовий допомагати Україні, але не коштом польських фермерів і харчопереробників», – заявив польський міністр, додавши, що збільшення потоків потребуватиме більшої пропускної спроможності портів.Для України питання транзиту зараз набуває особливого значення. Російські атаки на чорноморську портову інфраструктуру обмежили головний канал експорту українського зерна. За даними Reuters, на початку серпня обсяги зернового експорту України впали на 75%, а фермери стикаються з переповненими сховищами та нестачею покупців.Після початку повномасштабного вторгнення ЄС відкрив для української продукції свої ринки та створив «шляхи солідарності», щоб допомогти Україні вивозити зерно в умовах російської блокади Чорного моря.Польща та кілька інших сусідніх держав зіткнулися зі значним припливом української агропродукції та запровадили власні обмеження. Польська заборона на імпорт окремих українських агротоварів зберігається й нині.Водночас Брюссель вважає, що держави-члени мають дотримуватися спільних правил ЄС щодо торгівлі.Після завершення тимчасового режиму торговельної лібералізації у червні 2025 року ЄС та Україна домовилися про оновлення угоди про зону вільної торгівлі. Новий режим набув чинності 29 жовтня 2025 року і передбачає поступове розширення торгівлі, але водночас містить захисні механізми для чутливих секторів європейського сільського господарства.Зокрема, для найбільш чутливих товарів – серед них пшениця, кукурудза, цукор, м'ясо птиці та яйця – передбачені окремі обмеження та механізми захисту ринку. ЄС також залишив можливість застосовувати запобіжні заходи, якщо імпорт створює серйозні проблеми для ринку однієї або кількох країн-членів.Sat, 15 Aug 2026 21:00:00 +030020308687Новиниhttps://mind.ua/news/20308687-polshcha-vidmovilasya-na-vimogu-evrosoyuzu-skasuvati-zaboronu-na-ukrayinske-zernohttps://mind.ua/news/20308687-polshcha-vidmovilasya-na-vimogu-evrosoyuzu-skasuvati-zaboronu-na-ukrayinske-zerno#comment_header_layerНовини на mind.uaПольща,Агро,УкраїнаУкраїнська DEMZ побудує завод боєприпасів у Литві – і для ЗСУ, і для партнерівВиробництво створить 450 робочих місць і запрацює вже у 2027 роціУкраїнська оборонна компанія DEMZ розширює виробництво до ЄС. У Литві вона створить підприємство з випуску боєприпасів, продукція якого спочатку постачатиметься Силам оборони України, а згодом - союзникам.Джерело. Про це передає Kyiv Post.Міністерство економіки та інновацій Литви підписало з українською DEMZ угоду про реалізацію інвестиційного проєкту. Виробництво розмістять одразу на двох майданчиках - в Алітусі та Пренайському районі.У Пренайському районі побудують новий виробничий комплекс. Роботи планують розпочати вже восени 2026 року, а випуск продукції - запустити до кінця 2027-го.В Алітусі компанія використає вже наявну виробничу інфраструктуру. За даними литовських ЗМІ, там планується виготовлення металевих компонентів для боєприпасів, тоді як новий майданчик у Пренайському районі стане складальним виробництвом.Нова продукція відповідатиме стандартам НАТО.Першим і головним замовником виробництва мають стати Збройні сили України. Надалі DEMZ планує постачати боєприпаси також іншим країнам-союзникам.Проєкт передбачає не лише серійне виробництво. Компанія планує проводити в Литві дослідження та розробку нових технологічних рішень, а також створити програми спеціальної професійної підготовки працівників.Очікується, що підприємства DEMZ у Литві створять до 450 робочих місць.За даними литовських ЗМІ, інвестиції DEMZ у проєкт можуть становити близько 70 млн євро.Для Алітуського регіону це може стати найбільшим інвестиційним проєктом в його історії.Проєкт DEMZ є частиною ширшої оборонно-промислової співпраці України та Литви. У травні Україна та Литва уклали угоду про розвиток оборонної промисловості, яка передбачає спільне виробництво, передачу технологій і нарощування виробничих потужностей.Серед пріоритетів - безпілотники, нові технології для дронів, системи протиповітряної та протиракетної оборони, а також виробництво боєприпасів і ключових компонентів до них.Для Литви це також частина масштабнішого процесу розбудови власного оборонно-промислового комплексу. Країна вже створює виробництво 155-мм артилерійських боєприпасів разом із Rheinmetall: підприємство в Байсогалі має вийти на виробництво десятків тисяч снарядів на рік.Бекграунд. Як повідомлялося, у Євросоюзі вибухнув другий за кілька днів завод, пов'язаний із постачальниками зброї Україні.Sat, 15 Aug 2026 20:20:00 +030020308686Новиниhttps://mind.ua/news/20308686-ukrayinska-demz-pobudue-zavod-boepripasiv-u-litvi-i-dlya-zsu-i-dlya-partnerivhttps://mind.ua/news/20308686-ukrayinska-demz-pobudue-zavod-boepripasiv-u-litvi-i-dlya-zsu-i-dlya-partneriv#comment_header_layerНовини на mind.uaЛитва,Україна,озброєнняУ Самарі ЗСУ ракетою «Фламінго» уразили цех із електронікою для ракет «Союз»Це може суттєво загальмувати російську космічну програмуУ ніч на 15 серпня українські сили завдали удару по ракетно-космічному центру «Прогрес» у Самарі. OSINT-аналітики припускають, що під удар міг потрапити корпус, де виробляють та монтують бортову електроніку для ракет-носіїв «Союз».Ураження РКЦ «Прогрес» підтвердив Генеральний штаб ЗСУ. За його даними, на підприємстві, зокрема, виробляють ракети-носії та космічні апарати дистанційного зондування Землі, які росія використовує у розвідувальних цілях. На території об'єкта після атаки виникла пожежа.Президент Володимир Зеленський заявив, що для удару були застосовані українські крилаті ракети FP-5 «Фламінго». Згодом компанія Fire Point, яка виробляє ці ракети, також підтвердила ураження РКЦ «Прогрес».За даними українського OSINT-проєкту «КіберБорошно», аналіз супутникових знімків вказує на можливе ураження корпусу 106А. Він входить до виробничого комплексу ракет «Союз» і, за оцінкою аналітиків, використовується для монтажу бортової електротехніки, приладів та друкованих плат.Саме ця «начинка» відповідає за роботу систем управління ракети, кабельної мережі та іншого обладнання. Поруч розташований корпус 106Б, пов'язаний із фінальним складанням ракет.Про влучання в цей корпус повідомляють OSINT-аналітики, посилаючись на супутникові знімки. Така ж інформація вже з'явилася у кількох інших медіа.РКЦ «Прогрес» - підприємство «Роскосмосу», яке виробляє ракети сімейства «Союз». На офіційному сайті підприємства регулярно повідомляється про запуски ракет-носіїв «Союз-2».Особливе значення підприємство має для російської військової та супутникової інфраструктури. Саме ракети «Союз-2.1б» використовувалися для запуску супутників російської низькоорбітальної системи зв'язку «Рассвет», яку розробляє «Бюро 1440» як аналог Starlink.Супутниковий зв'язок за аналогом «старланків» може використовуватися для забезпечення російських сил стійким каналом передачі даних.Тому удар по виробнику носіїв для «Рассвета» може уповільнити розгортання російського супутникового угруповання.Якщо супутникові дані справді підтвердять пошкодження корпусу 106А, наслідки можуть виявитися тривалішими, ніж просто ремонт пошкодженої будівлі.За оцінкою «КіберБорошна», йдеться про виробництво з підвищеними вимогами до чистоти та мікроклімату. Після пожежі та використання води для гасіння обладнання й виробничі приміщення доведеться повторно перевіряти та сертифікувати.Бекграунд. Нагадаємо, радник Зеленського закликав, «поки є час», готувати РЕБ проти російського аналога Starlin
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 серпня 2026
