Новий Трудовий кодекс можуть повернути до Ради: що зміниться для працівників
Кабмін готується повторно подати до Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу після відкликання урядових документів через зміну прем’єра. Реформа має замінити радянський КЗпП, але окремі норми можуть суттєво змінити правила для працівників і роботодавців.
Після відставки Юлії Свириденко всі урядові законопроєкти, які не встигли пройти перше читання у Верховній Раді, автоматично відкликали. Тепер новому уряду під керівництвом Сергія Корецького потрібно знову розглянути документ, схвалити його та направити до парламенту.
У Мінекономіки заявляють, що роботу над поверненням проєкту до Ради вже ведуть. Водночас обговорення документа у парламентських комітетах тривають, тому остаточна доля реформи поки залишається невизначеною.
Новий Трудовий кодекс розробляють уже кілька років. Його мета — замінити Кодекс законів про працю, який діє ще з радянських часів, і привести українське трудове законодавство ближче до європейських норм.
Одним із головних спірних моментів стала можливість посилення контролю роботодавців за працівниками. Проєкт дозволяє встановлювати відеоспостереження на робочих місцях та перевіряти робоче листування.
Такі заходи мають застосовуватися лише тоді, коли інші способи контролю є неможливими або неефективними. Однак у документі не прописані чіткі критерії, за якими визначатимуть цю «неефективність».
На практиці це може означати, що роботодавцю буде достатньо обґрунтувати необхідність контролю, щоб запровадити додаткове спостереження. Працівникам для захисту своїх прав доведеться звертатися до профспілок або суду.
Ще одна зміна — запровадження дев’яти видів трудових договорів. Вони мають дозволити гнучкіше оформлювати відносини між компаніями та працівниками.
Серед нових форматів передбачені договори для дистанційної та надомної роботи, роботи з нефіксованим робочим часом, а також учнівські договори.
Окреме питання стосується мінімальної зарплати. Автори законопроєкту пропонують наблизити українську систему до європейської моделі та прив’язати мінімальну оплату праці до середньої зарплати.
Однак конкретний відсоток у документі не закріплений. Його визначення планують залишити Кабінету Міністрів, що може дозволити уряду самостійно встановлювати співвідношення між мінімальною та середньою зарплатою.
Нині мінімальна зарплата в Україні становить 8647 грн, а середня зарплата за червень — 32 783 грн. Тобто мінімальна оплата праці дорівнює близько 26,3% від середнього доходу.
Для порівняння, у країнах ЄС орієнтиром часто називають рівень 50–60%, а мінімально допустимим показником — близько 40%. За такого співвідношення українська мінімальна зарплата мала б становити приблизно 13 тисяч грн.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 серпня 2026
