«Я його жодного разу не підвів»: рівнянин згадує Василя Червонія
У кімнаті 88-річного рівнянина Анатолія Музичука є особливий куточок: газетні публікації, фотографії та жовто-блакитний прапор із тризубом, вишитим золотистими нитками. Усе це нагадує йому про Василя Червонія – політика, разом із яким він їздив на мітинги, брав участь у громадських акціях і, як сам каже, був його надійним помічником.
Серпень для Анатолія Сергійовича має особливе значення. У цьому місяці він відзначає День Незалежності України та день народження Василя Червонія.
«Я дуже люблю Україну»
– Оглядаючись на прожиті роки, думаю: скільки доріг пройдено, скільки історичних подій побачено, – говорить Анатолій Музичук. – Не можу сказати, що в колишньому Союзі мені жилося погано. Я працював у змішторзі на різних посадах, зокрема й керівних. Ви ж розумієте: торгівля – це гроші. Скажу відверто, тоді боявся лише ОБХСС – відділу боротьби з розкраданням соціалістичної власності.
Анатолій Сергійович каже, що завжди любив Україну і хотів бачити її незалежною.
На початку 1990-х у Києві тривало протистояння довкола Володимирського собору. Згодом він став патріаршим кафедральним собором Київського патріархату.
На підтримку цієї боротьби до столиці автобусами їздила й рівненська делегація на чолі з Василем Червонієм.
– Там ішли буквально «стіна на стіну». Під час штовханини я ненавмисно вдарив рукою свого опонента. Тоді й мені дісталося, як кажуть, на горіхи – побили палицею, – згадує чоловік.
Два тижні лікувався від побоїв
– Приїжджаю додому, а дружина Ірина Олексіївна каже: «Що, доїздився?» Я відповів: «І буду їздити!» Після цього близько двох тижнів лікувався від побоїв.
Разом із Василем Червонієм Анатолій Музичук постійно їздив на мітинги. За його словами, політик доручав йому різні завдання, зокрема просив збирати людей для участі в акціях.
– Я його як помічник жодного разу не підвів. Якось Василь Михайлович навіть заходив до мене додому в гості – пили пиво. Горілки, до слова, не вживали.
Анатолій Сергійович згадує Василя Червонія як беззаперечного лідера, який умів переконувати людей і вирізнявся ораторськими здібностями.
– Він завжди був налаштований на боротьбу за утвердження незалежної Української держави. Виріс у сильного політика, був народним депутатом України чотирьох скликань Верховної Ради.
Створив у кімнаті пам’ятний куточок
Василь Червоній народився 24 серпня 1958 року. Його життя обірвалося 4 липня 2009 року.
– Дуже прикро, що він так рано пішов із життя. День народження пана Василя я відзначаю щороку. У своїй кімнаті створив куточок його пам’яті. Там зберігаю примірники газети «Волинь» із публікаціями про нашого відомого земляка.
Поруч із газетами – жовто-блакитний прапор із тризубом, який золотистими нитками вишила дружина Анатолія Музичука.
– Зібрані документи й цей прапор стали для мене дорогоцінними реліквіями, – говорить чоловік.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 серпня 2026
