Історії Донеччини стануть частиною «Музею покинутих міст»
У липні 2026 року в Музеї історії міста Кам’янського офіційно стартував мистецький проєкт «Музей покинутих міст». Він має зберегти пам’ять про Донеччину та інші українські регіони, звідки через війну люди були змушені залишити свої домівки, через мистецькі роботи, усні історії та родинні реліквії.
Ініціативу втілює громадська організація «Кам’янське. Історичний простір «Коло Мамая» у співпраці з КЗ «Музей історії міста Кам’янського» Кам’янської міської ради за фінансової та інформаційної підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура. Регіони».
Офіційний старт «Музею покинутих міст» відбувся 8 липня під час пресбрифінгу. У ньому взяли участь авторка ідеї та координаторка проєкту, директорка музею, кандидатка історичних наук Наталія Буланова, художник-дизайнер Олег Кіналь та співкураторка Ганна Ярова.
До обговорення через Zoom долучилися діячі культури й мистецтва з різних куточків України: українська культурна менеджерка, мисткиня та громадська діячка Ірина Романенко, директорка Благодійного фонду Національної спілки художників України Ксенія Харлан, українська мисткиня Марія Войцехович, директорка Центру збереження ідентичності при Маріупольському державному університеті Діана Трима та архітектор, військовий кореспондент, військовослужбовець Збройних Сил України Артем Шевченко.
Для проєкту Артем Шевченко готує серію графічних робіт на основі власного досвіду фіксації воєнних злочинів.
До презентації також долучилися представники гуманітарних хабів, зокрема Центру підтримки переселенців «ЯМаріуполь» та Авдіївського ХАБу «ВПОраємось».
Це важлива частина проєкту, адже Кам’янське стало місцем, де знайшли прихисток майже 35 тисяч внутрішньо переміщених людей. «Музей покинутих міст» має стати для них своєрідним цифровим домом, який допоможе зберегти зв’язок із рідними містами та їхнім минулим.
Упродовж липня команда проєкту працювала з мистецькою спільнотою та оголосила всеукраїнський відкритий конкурс для митців, які працюють у техніках живопису, графіки, скульптури та просторових інсталяцій.
Важливою частиною підготовки стали кураторські Zoom-зустрічі. Організатори обговорюють із художниками концепції майбутніх робіт ще на етапі їх створення. Такий підхід має допомогти працювати з темами травми, втрати дому та воєнного досвіду етично й чутливо.
Майбутня виставка, яку планують провести з 15 вересня до 31 жовтня 2026 року, матиме власну драматургію. Фізичні мистецькі роботи поєднають із концептуальними інсталяціями «Двері в нікуди», «Скляний купол» та «Насіння під руїнами».
До проєкту вже приєдналися автори з різних регіонів України.
Зокрема, Ірина Кравченко з Вінниці передала полотно «Повернення додому», створене на початку повномасштабного вторгнення під впливом подій у Маріуполі.
Народна художниця України Оксана Одайник створює для проєкту роботу «Без тебе».
Микола Солом’яний із Харкова представляє серію робіт про вкрадене дитинство та незламність українських міст.
Галина Шевцова, яка нині живе у Варшаві, надала колажі з історією врятованої з пожежі козулі Анни. Вона стала для авторки символом стійкості та беззахисності жертв війни.
Вікторія Тарабан із Сум долучилася серією графічних щоденників «Поранені міста».
Людмила Салтан із Вінниці надіслала роботи, у яких осмислює досвід повномасштабного вторгнення.
Окреме місце у проєкті займають художниці з Донеччини, чиї домівки залишилися в тимчасово окупованому Маріуполі. Це Олена Українцева та Зугайрат Новікова. Їхні твори також увійдуть до майбутньої експозиції.
Таким чином, у проєкті вже представлені різні історії Донеччини — Маріуполя, Бахмута, Добропілля, Очеретинської громади — а також досвід людей з Херсонщини, Запоріжжя, Сумщини, Вінниччини та інших регіонів України.
Паралельно команда «Музею покинутих міст» збирає усні історії людей, які були змушені залишити окуповані або зруйновані міста.
Своїми історіями та пережитим досвідом уже поділилися ексдиректорка Донецького художнього музею Галина Чумак, художники Анжела та Євген Прокоф’єви з Кам’янського на Запоріжжі, Альона Степашко з Великої Олександрівки на Херсонщині, майстер вишивки Костянтин Діденко з Бахмута та громадська діячка з Очеретинської громади Ольга Бойко.
Тобто в живому архіві проєкту зберігатимуться не абстрактні історії про війну, а особисті спогади людей, які жили у конкретних містах і громадах.
Для Донеччини це особливо важливо, адже серед героїв проєкту є люди з Бахмута, Маріуполя, Добропілля та Очеретинської громади.
Ще одним напрямом роботи стало збирання речей, які мають особливе значення для їхніх власників.
Нова мешканка Кам’янського Тетяна Сєчина передала на тимчасове експонування автентичний весільний рушник своїх бабусі та дідуся 1923 року, вивезений із Добропілля на Донеччині.
Разом із ним до проєкту передали дідусів «Кобзар» 1939 року та давній керамічний глечик.
Такі предмети доповнюють мистецькі роботи та усні свідчення. Вони дають змогу говорити про втрату дому не лише через великі історичні події, а й через конкретні речі, які люди зберігали у своїх родинах.
У липні команда продовжувала збирати свідчення та приймати заявки від митців. Робота над майбутньою виставкою триває.
«Музей покинутих міст» задуманий не лише як експозиція про війну та втрату. Це простір, де через мистецтво, особисті історії та родинні речі зберігається пам’ять про міста й домівки.
Для мешканців Донеччини, які були змушені залишити Маріуполь, Бахмут, Авдіївку, Добропілля, Очеретинську громаду та інші населені пункти, така пам’ять допомагає зберігати зв’язок із місцями, де минуло їхнє життя.
Водночас проєкт об’єднує досвід людей із різних регіонів України — від Херсонщини та Запоріжжя до Сумщини та Вінниччини. Саме через це «Музей покинутих міст» має стати спільним простором пам’яті про українські міста, які війна змінила назавжди.
Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.
У Кам’янському з 15 вересня до 30 жовтня 2026 року працюватиме мультимедійна виставка «Музей покинутих міст». Проєкт ГО «Коло Мамая» за підтримки Українського культурного фонду присвячений українським містам, зруйнованим або окупованим через російську агресію. Особливе місце в експозиції займають міста Донеччини – Бахмут, Мар’їнка, Соледар і Маріуполь, історії яких розкажуть через мистецтво, документальні свідчення та сучасні мультимедійні інсталяції.
Про це повідомляє директорка музею історії міста Кам’янське Наталія Буланова.
У Музеї історії міста Кам’янське стартує мистецький проєкт «Музей покинутих міст», який реалізує громадська організація «Коло Мамая» за підтримки Українського культурного фонду. Виставка працюватиме з 15 вересня до 30 жовтня 2026 року.
Проєкт присвячений українським містам, які були зруйновані або тимчасово окуповані внаслідок російської агресії. У центрі експозиції – історії Попасної, Мар’їнки, Бахмута, Соледара, Маріуполя та інших громад, що втратили звичне життя через війну.
«Музей покинутих міст» поєднає мультимедійну виставку та рефлексивний простір, де через мистецтво, особисті історії та документальні свідчення відвідувачі зможуть осмислити досвід втрати дому, збереження пам’яті та пошуку нової опори.
Експозиція представить понад 30 мистецьких робіт, серед яких графіка, живопис і концептуальні інсталяції. Відвідувачі також побачать автентичні речі, вивезені з тимчасово окупованих територій, а також відео- й аудіосвідчення українців, які через війну втратили свої домівки.
Центральними елементами виставки стануть інсталяції «Двері в нікуди», «Скляний купол» та «Насіння під руїнами». Через художні образи вони розкривають теми втрати, збереження пам’яті та віри у відродження.
Аудіосупровід експозиції відтворюватиме звуки мирного життя українських міст, які поступово змінюватимуться сигналами повітряної тривоги, вибухами та іншими звуками війни. Такий контраст допоможе відвідувачам гостріше відчути, як російська агресія змінила життя мільйонів українців.
Одним із центральних елементів виставки стане велика карта України із позначенням окупованих та зруйнованих міст. Кожне місто буде символічно позначене підсвіченим отвором, що нагадує рану на тілі країни.
На великому екрані демонструватиметься відеоінсталяція «Бачити. Чути. Пам’ятати», присвячена минулому та сьогоденню міст, які постраждали від російської агресії.
Окремо відвідувачі зможуть переглянути три документальні відео про людей, які пережили втрату власного дому та змогли розпочати життя заново.
Експозицію також доповнять історичні матеріали, фотографії, архівні документи та повідомлення із соціальних мереж, що відтворюють життя міст до війни та фіксують наслідки російської агресії.
Окрім експозиції, організатори проведуть кураторські екскурсії, тематичні воркшопи, відкриті дискусії та публічні розмови про культурну пам’ять, досвід вимушеного переселення та відновлення людських зв’язків після втрати дому.
Організатори наголошують, що головна мета проєкту — зберегти пам’ять про українські міста, які постраждали від російської агресії, підтримати людей, які пережили вимушене переселення, та створити простір для суспільного осмислення трагедії війни.
«Музей покинутих міст» прагне перетворити особисті історії втрати на спільний культурний досвід, який допоможе зберегти пам’ять про зруйновані міста та зміцнити відчуття єдності українського суспільства.
Паралельно зі стартом проєкту організатори відкрили прийом заявок для українських художників, скульпторів та авторів мистецьких інсталяцій, які хочуть долучитися до створення експозиції.
ГО «Коло Мамая» у партнерстві з Музеєм історії міста Кам’янське та Національною спілкою художників України запрошує митців створити роботи, присвячені втраті дому, пам’яті про зруйновані українські міста та пошуку нового життя після вимушеного переселення.
До участі приймають твори, які:
Організатори не обмежують авторів у виборі технік. Подати можна живопис, графіку, скульптуру, просторові інсталяції, а також роботи з використанням елементів або образів реального міського середовища.
Співкураторками проєкту стали історик
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 серпня 2026
