На прохання Штатів припинилися удари по американсько-казахстанській нафті, але чи отримає Україна натомість ракети?
Ранкова стрічка новин у середу, 12 серпня, вибухнула трохи не сенсацією від видання The Financial Times про те, що під тиском США та віцепрезидента Венса, який особисто телефонував Зеленському, Україна, мовляв, припинила завдавати ударів по об’єктах і танкерах у районі Новоросійська, що мають стосунок до Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), через який проходить експорт понад 80% казахстанської нафти, де, своєю чергою, є значна частка інтересу американських корпорацій Chevron і ExxonMobil.
Сенсація про те, як Україну, мовляв, «прогнули», жодною сенсацією не була для тих, хто стежить за цією темою. Кілька днів тому агентство Bloomberg повідомляло, що українсько-американська міжурядова група узгодила механізми обміну інформацією для того, щоб під удари України не потрапляли об’єкти КТК на березі та судна, пов’язані з консорціумом.
Це питання вже давно виникло й обговорювалося, унаслідок чого відповідне рішення було ухвалене. Як працюватиме система сповіщень та узгоджень – це вже наступне питання, як і те, чи не маскуватимуться ворожі судна, зокрема з так званого «тіньового флоту», під ті, що прямують до термінала КТК і від нього.
Про перипетії, що виникли у зв’язку з ударами України по об’єктах і суднах КТК, детально йшлося в датованій 27 липня публікації інтернет-видання «Економічні Новини» під заголовком «Президент Токаєв почав говорити правильні слова після того, як Казахстан і Chevron зазнали збитків».
Усіх, хтоцікавиться подробицями, відсилаємо до цієї публікації, а тут нагадаємо, що після того, як під удари українських дронів і ракет потрапили об’єкти, пов’язані з КТК, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час публічної розмови з Путіним особисто звернувся до нього з настійним проханням припинити війну проти України. При цьому Токаєв посилався на певні контакти зі США, і цілком можливо, це були контакти на найвищому рівні. За словами Токаєва, у Штатах приєдналися до настійного прохання припинити війну та розпочати мирні переговори, на що Путін, як відомо, відповів войовничими заявами й ескалацією війни.
Крім того, як зазначається в вказаній публікації з посиланням на закордонні медіа, генеральний директор корпорації Chevron Майк Вірт, який, за чутками, перебуває в дружніх стосунках із Трампом, провів переговори з представниками адміністрації та, можливо, контактував із самим Трампом.
Словом, було очевидно, що питання з американцями так чи інакше вирішувати доведеться, хочеться цього чи ні. Чим, власне, американсько-українська міжурядова група й займалася. У цьому сенсі телефонні дзвінки Венса навряд чи мали надто важливе значення, навіть якщо вони дійсно мали місце в реальності, а не є плодом творчої фантазії трудівників вітчизняного та закордонного журналізму.
Не кажучи вже про те, що, як би не ставитися до Зеленського, але Венсу до Зеленського ще дуже далеко, хоча це окрема тема.
У усьому цьому сюжеті, пов’язаному з КТК, набагато важливішим і цікавішим є інше питання: чи отримає Україна в обмін на відмову від ударів по об’єктах КТК певну кількість ракет для систем ППО Patriot?
Саме така постановка питання пролунала у статті The Financial Times із посиланням на анонімні джерела в українській владі.
Саме цей епізод у зазначеній публікації є, мабуть, найважливішим, навіть із претензією на сенсаційність.
Але про все по порядку…
Інформагентство Bloomberg ще 8 серпня з посиланням, як і заведено, на анонімні джерела в Білому домі повідомило про те, що Україна утримуватиметься від завдання ударів по танкерах і нафтових об’єктах у Чорному морі.
Як повідомляє Bloomberg з посиланням на американського чиновника, Україна створила контактні пункти, які дозволяють комерційним вантажовідправникам обмінюватися інформацією та забезпечувати безпечний прохід.
Угоди про це було досягнуто на зустрічі високопосадовців уряду США та українського керівництва.
Ця угода знаменує собою потенційно важливий крок у збільшенні постачань нафти в регіон після серії нападів на судна поблизу термінала Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у Новоросійську.
Згідно з угодою, Україна зобов’язалася утримуватися від завдання ударів по інфраструктурі КТК та суднах, що не є російськими й прямують до термінала, доки ці судна не підпадають під дію українських санкцій і не перевозять російські вантажі, повідомив американський чиновник.
Київ також надає вантажовідправникам інструкції, які роз’яснюють, які саме судна можуть зазнавати атак. За словами чиновника, згідно з досягнутою домовленістю, ці судна не повинні підпадати під українські санкції, не повинні перевозити російську нафту чи інші вантажі та не можуть належати російським фізичним або юридичним особам.
Україна продовжує підтримувати тісний контакт з американськими компаніями та адміністрацією Трампа з усіх питань, що стосуються безпеки комерційного судноплавства, повідомило інше джерело.
За словами джерел, нещодавні перебої в постачанні означають, що експорт нафти марки Blend КТК цього місяця, як очікується, скоротиться приблизно на третину.
Від себе додамо, що, якщо вірити цій публікації, Україна досить чітко й однозначно реалізувала свою позицію та інтереси в домовленостях зі Штатами, на які все одно довелося б іти після того, як під удар потрапили інтереси американських корпорацій.
І вже 12 серпня з’явилося повідомлення The Financial Times з посиланням на джерела й власний аналіз даних про удари про те, що Україна перестала завдавати ударів по нафтових танкерах поблизу Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у Новоросійську, через який проходить експорт понад 80% казахстанської нафти, після телефонної розмови віцепрезидента США Джей Ді Венса з Володимиром Зеленським 31 липня.
Зазначається, що за кілька днів до розмови Венса із Зеленським президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв попросив Путіна «заморозити» війну в Україні, згадавши про «сигнали», що надходять йому з Європи та США.
Венс під час розмови із Зеленським попросив припинити атаки на танкери, які перевозять нафту, що надходить трубопроводом із Казахстану до термінала КТК у Новоросійську, повідомили українські чиновники та інші джерела FT. Вашингтон був занепокоєний тим, що удари ще більше дестабілізують нафтові ринки й завдають шкоди американським компаніям.
США розглядають КТК як «життєво важливий канал постачання енергоносіїв казахстанського походження на європейські ринки, який слугує альтернативою російським постачанням енергоносіїв», повідомив американський чиновник. Він підтвердив, що Білий дім попросив Україну припинити атаки на судна, які не належать Росії, у Чорному морі, а також на інфраструктуру КТК.
Україна погодилася не атакувати інфраструктуру КТК або судна, які не належать Росії, якщо ці судна не перебувають під українськими санкціями та не перевозять російську нафту чи інші російські вантажі, повідомили українські чиновники.
«Ми дуже уважно дослухаємося до наших американських партнерів», — заявив високопоставлений український чиновник, додавши, що Київ створив відповідні «механізми» у відповідь на запит США.
За його словами, КТК «регулярно був частиною обговорень із урядами США та Казахстану».
FT зазначає, що атаки України на термінал КТК поряд із інтенсивною кампанією проти російського судноплавства в Азовському морі неодноразово змушували Казахстан припиняти прокачування нафти до Новоросійська, а ставки на морські перевезення та страхування зросли більше ніж удвічі.
17 липня під час ударів було уражено танкер, зафрахтований Exxon, коли він очікував навантаження біля термінала КТК.
Через триваючі удари в липні КТК відвантажував лише 1,3 млн барелів нафти на добу — більш ніж на 300 тисяч барелів на добу менше, ніж попереднього місяця, і на 600 тисяч барелів на добу менше, ніж у травні, свідчать дані аналітичної компанії Kpler.
Частками в КТК та в казахстанських нафтових родовищах володіють американські енергетичні гіганти Chevron і ExxonMobil. Chevron належить 50% родовища Тенгіз, найбільшого в країні, Exxon — 25%. У липні гендиректор Chevron Майк Вірт заявив, що компанія працює зі США та іншими урядами, щоб «трубопровід продовжував працювати».
25 липня під час протокольної частини зустрічі з Путіним Токаєв заявив про необхідність «заморожування» війни в Україні. Перед цим він сказав, що йому «надходить багато сигналів (я про них вас інформував по телефону) з Європи, зі США, сигналів щодо нинішнього стану конфліктної ситуації між Україною та Росією».
Зазначається, що українські удари по КТК стали частиною ширшої кампанії Києва проти російської енергетичної інфраструктури, у ході якої було виведено з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей, а також обладнання, що забезпечує нафтовий експорт Росії.
Від себе додамо, що досі інформація The Financial Times майже повністю відповідає наведеним вище даним від Bloomberg. Додається лише участь у переговорах Венса та представників Казахстану.
В іншому все те саме, насамперед щодо умов, висунутих Україною до об’єктів, які не потраплятимуть під удари.
Далі починається найважливіше. The Financial Times із посиланням на джерела повідомляє, що Київ погодився на прохання Білого дому, оскільки домагався американської ліцензії на виробництво перехоплювачів для Patriot, а також сподівається купити кілька сотен таких ракет до зими, коли, як очікується, Росія посилить повітряні атаки на критично важливу інфраструктуру.
З посиланням на джерела в Офісі президента України повідомляється, що під час «тої самої» розмови з Венсом по телефону 31 липня Зеленський заявив, що Patriot і ПВО є для Києва «головним пріоритетом».
Про те, що навіть за умови отримання ліцензії на виробництво ракет для систем ПВО Patriot власне ракети вдасться отримати ще дуже нескоро, багато писалося й говорилося, тому повторювати немає сенсу.
Значно важливішим у коротко- та навіть середньостроковій перспективах є отримання в більш-менш прийнятному обсязі ракет, щоб відбиватися від балістичних атак оскаженілої путінської мразі.
Якщо це вдасться здійснити, то комбінація вийде простою, але ефективною.
Трохи «покошмарити» американсько-казахстанський нафтовий консорціум,
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 серпня 2026
