Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

«Не спи, як свинє — бери копанку»: як на Поліссі починали копати картоплю

subota.online

«Не спи, як свинє — бери копанку»: як на Поліссі починали копати картоплю

«На Сплиннє — не спи, як свинє… бери в руки копанку». Таку або дуже схожу приказку етнографи записали одразу в кількох селах Волинського Полісся. Раніше вона фактично означала початок великого осіннього копання картоплі. Але ще цікавіше те, що відбувалося наприкінці роботи: частину найщойно викопаних бульб люди навмисно закопували назад у землю.

Незвичайні подробиці збереглися у дослідженні етнографів Володимира Галайчука та Сергія Ципишева «Народний календар Любешівщини в обрядах, звичаях та фольклорі». В основу роботи лягли польові записи, зроблені авторами у селах Любешівщини — частини Західного Полісся.

В етнографічних записах «Сплі́ннє» або «Сплиннє́» позначене 28 серпня. Це місцева поліська назва свята Успіння Пресвятої Богородиці.

Саме з цим днем у селах пов’язували початок основного копання картоплі. Мешканці Угриничів, Ветлів, Залізниці, Мукошина та Деревка переказували етнографам дуже подібні варіанти однієї приказки.

«На Сплиннє — не спи, як свинє… бери в руки копанку», — говорили на Любешівщині.

У Залізниці старожили прямо згадували, що колись картоплю завжди починали копати вже після Сплиння. В інших селах сенс приказки був той самий: свято минуло — час рано вставати й братися до роботи.

Тут є календарний нюанс для сучасного читача. В етнографічних записах Успіння прив’язане до старої дати — 28 серпня. Після переходу українських церков на новий календар ПЦУ та УГКЦ відзначають Успіння 15 серпня. Але сам народний звичай етнографи зафіксували саме у його давній календарній формі.

Коли поле вже майже докопували, робота могла завершуватися зовсім не тим, що останню картоплину кидали до кошика.

У різних селах частину бульб спеціально залишали на ниві й закопували назад у землю.

Причому кількість відрізнялася навіть у сусідніх селах.

Пояснення було просте: це робили, щоб картопля добре вродила наступного року.

У Ветлах звичай мав ще виразніший обрядовий характер. Людина могла стати навколішки, викопати ямку, перехрестити її і лише після цього залишити там картоплини.

Фактично останні бульби врожаю не забирали собі, а символічно повертали землі — з надією, що наступного літа вона віддячить новим урожаєм.

Ще веселішу традицію етнографи записали у селі Гірки.

Після завершення садіння або копання картоплі могли «качати хазяйку». Суть була цілком земною: господиню ловили, щоб вона пригостила тих, хто працював.

За спогадами місцевих жителів, робили це заради частування горілкою. Якщо хазяйка встигала втекти — обряд міг і не відбутися.

Як зберігати овочі взимку – поради фахівчині із Житомира

Цікаві історії, традиції та корисні поради — поруч із вами.Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.

© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
11 серпня 2026

Новини на тему

Більше новин