Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Параджанов фарбував дерева, а Миколайчука не хотіли брати: як створювали "Тіні забутих предків"

kino.24tv.ua

Параджанов фарбував дерева, а Миколайчука не хотіли брати: як створювали Тіні забутих предків

24 Канал розбирається, чому цей фільм досі очолює список найкращого українського кіно, а Гарвард змушує майбутніх кінознавців дивитися його в обов'язковому порядку.

В основі фільму – однойменна повість Михайла Коцюбинського, і романтики тут рівно стільки, скільки й трагізму. Молодий гуцул Іван Палійчук закохується в дівчину на ім'я Марічка, от тільки їхні родини ворогують, тож про спокійне щасливе життя разом мова не йде.

Доля, яка не надто церемониться з головним героєм: втрата коханої, спроби заповнити цю порожнечу іншим життям і весь той набір гуцульських обрядів, вірувань і символів, які перетворюють особисту драму на щось значно більше за просту історію кохання.

Тут вам і містика, і фольклор, і той рідкісний випадок, коли етнографія на екрані виглядає не як музейний експонат, а як живий, дихаючий світ.

Як знімали фільм "Тіні забутих предків" / Фото Кадр з фільмуПочалося все цілком офіційно – у грудні 1962 року художня рада Київської кіностудії ім. Довженка затвердила сценарій до сторіччя від дня народження Коцюбинського. Здавалося б, звичайне "ювілейне кіно". Але Параджанов ювілейне кіно знімати не збирався в принципі.

Сценарій режисер писав разом із Іваном Чендеєм, живучи в його родині майже місяць – навчав господиню робити голубці з виноградного листя і до другої ночі розповідав про технологію написання сценаріїв. При цьому влучно жартував щодо звинувачень в українському буржуазному націоналізмі, нагадуючи, що за національністю він вірменин, тож така претензія до нього просто не пришиється.

Знімальний процес тривав майже півтора року – з травня 1963-го по жовтень 1964-го, переважно в селі Криворівня на Івано-Франківщині, де свого часу і сам Коцюбинський писав повість.

Параджанов буквально розчинився в гуцульській культурі: вивчав храми, ходив на хрестини й похорони, і, за власними словами, усе, що глядач бачить на екрані, справді відбувалося насправді. А ще режисер відкрито визнавав: він хотів зняти не чергове ювілейне кіно, а щось глибше – і, вочевидь, йому це вдалося.

Іван Миколайчук у фільмі "Тіні забутих предків" / Фото Кадр з фільму

Цікаві факти про фільм "Тіні забутих предків" / Фото Кардр з фільму

Історія створення фільму "Тіні забутих предків" / Фото Кадр з фільму

До речі, українське кіно вже майже сто років дивує світ. Нещодавно одна зі стрічок, знята ще у 1929 році, знову потрапила до престижного списку найкращих фільмів усіх часів, який укладають голлівудські кінокритики.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
10 серпня 2026

Новини на тему

Більше новин