Результати соцопитування на тeму «Ставлення українців до зміни у воєнно-політичному керівництві»...
«Слово і діло» публікує результати п'ятої хвилі онлайн-опитування. Цього разу українців запитали про відставку уряду Юлії Свириденко, звільнення Михайла Федорова, протести на його підтримку та роль у них популярних блогерів, призначення нового головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, мобілізацію, діяльність ТЦК, довіру до українських банків, а також традиційно – про параметри мирної угоди та переговорний процес і довіру до міжнародних лідерів. Перша частина, присвячена відставці уряду Свириденко, звільненню Федорова, призначенню Драпатого головкомом ЗСУ та протестам за участю блогерів, представлена нижче. Дослідження ініційоване аналітичним порталом «Слово і діло».
Метод: онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети, посилання на яку відправлялося учасникам панелі на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Обсяг реалізованої вибіркової сукупності: 1200 респондентів.
Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проєкт).
Терміни проведення польового етапу: 27 липня-3 серпня 2026 року.
Вибірка репрезентує доросле населення України (інтернет-користувачів віком 18 років та старше). Статистична похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%. При відхиленні показників від 50% у будь-який бік (як у бік збільшення, так і зменшення) гранична похибка зменшується. Розрахунок статистичної похибки проведено без урахування дизайн-ефекту.
Склад регіонів:
Суспільство демонструє виразний негативний консенсус щодо звільнення Михайла Федорова з посади Міністра оборони України: понад половина респондентів (56%) не підтримує це кадрове рішення (31% опитаних оцінюють рішення повністю негативно, 25% – скоріше негативно). Рівень підтримки є критично низьким і становить лише 9% (по 4–5% повністю або скоріше позитивно), 17% респондентів демонструють нейтралітет, 18% – вагаються з відповіддю, в тому числі через брак інформації.
Оцінка рішення щодо відставки Олександра Сирського демонструє дзеркальну ситуацію порівняно з рішенням щодо Михайла Федорова: тут спостерігається переважаюча підтримка такого кадрового кроку серед учасників опитування. Майже дві третини респондентів (65%) оцінюють звільнення Головнокомандувача ЗСУ позитивно (34% – повністю позитивно, 31% – скоріше позитивно). Натомість частка тих, хто сприймає відставку негативно, є низькою та становить лише 11,5% (з яких лише 2,5% респондентів оцінюють повністю негативно). Водночас майже чверть опитаних (23,5%) утрималася від однозначної оцінки, обравши варіант «важко відповісти».
Результати опитування свідчать про високий рівень суспільної довіри до нового Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого: йому довіряють 60% опитаних (24% – повністю, 36% – скоріше довіряють). Сумарна частка недовіри є низькою та становить лише 12% (7% – скоріше не довіряють, 5% – повністю не довіряють). Водночас понад чверть опитаних (28%) ще не сформувала остаточної думки та обрала варіант «важко відповісти».
Думки респондентів щодо мотивів ротації у вищому військовому командуванні (заміни О. Сирського на М. Драпатого) суттєво розділилися. Основні чинники розподілилися за трьома ключовими версіями: найбільша частка опитаних (32%) пов’язує цей крок із суспільним тиском та протестами, трохи менше (27%) – із необхідністю оновлення підходів до управління військами, а майже кожен четвертий (24%) – із внутрішньополітичними суперечностями у владних колах. Вагалися з визначенням конкретної причини 15% опитаних, 2% – запропонували власний варіант відповіді.
Питання відставки всього складу Уряду Юлії Свириденко виявило значний рівень розмитості думки та певну розколотість серед респондентів: найбільша група опитаних (36%) не змогла дати чіткої оцінки й обрала варіант «важко відповісти». Серед респондентів із вираженою позицією більша частка (38%) схиляється до підтримки ідеї перезавантаження Кабміну (16% – повністю, 22% – скоріше підтримують). Водночас понад чверть опитаних (26%) виступає проти повної відставки уряду, віддаючи перевагу точковим змінам або збереженню поточного складу (20% – скоріше не підтримують, 6% – категорично проти).
Щодо оцінки ефективності Уряду більшість респондентів підтримує практичний підхід, орієнтований на результат, а не на часові рамки: рівно половина опитаних (50%) переконана, що тривалість випробувального терміну не має значення, а рішення про відставку має визначатися конкретними досягненнями або помилками. Водночас понад чверть опитаних (28%) вважає один рік цілком достатнім строком для оцінки роботи Кабміну. Лише 8% респондентів називають річний термін занадто коротким для реалізації реформ, а 14% опитаних вагалися з відповіддю.
Абсолютна більшість учасників опитування поінформована про мирні пікети та протести на підтримку Михайла Федорова, причому майже половина респондентів (47%) висловлює їм прихильність (39% – підтримують вимоги без особистої участі, а 8% – долучалися до акцій безпосередньо чи онлайн). Сумарна частка противників протестів є відносно низькою і становить 16% (11% – не підтримують, 5% – категорично проти). Кожен п’ятий респондент (21%) залишається нейтральним, 10% – вагалися з відповіддю, і лише 6% опитаних уперше чують про ці події.
У питанні залучення блогерів та публічних осіб до протестних акцій думки громадян розділилися: найчисленніша група опитаних (31,5%) вважає їхню участь неважливою, орієнтуючись виключно на самі вимоги акції, а не на обличчя. Водночас понад третина опитаних (35,5%) оцінює появу інфлюенсерів позитивно – як інструмент привернення уваги суспільства та медіа (25%) або як показник ваги та легітимності акції (10,5%). Натомість 17% респондентів бачать у цьому спробу власного піару та оцінюють таку участь негативно, а 16% опитаних не визначилися з відповіддю.
Значна частина респондентів не сприймає блогерів як орієнтир у внутрішньополітичних питаннях: понад половина опитаних (53,5%) або взагалі не стежить за ними (30%), або принципово не довіряє жодному (23,5%). Серед тих, хто споживає такий контент, рівень довіри розпорошений і не перевищує 9% для жодної із запропонованих кандидатур. Найвищий показник довіри щодо висвітлення та оцінки внутрішньополітичних подій серед запропонованих лідерів думок/блогерів мають Сергій Стерненко та Віталій Портников (по 9%), далі йдуть Олексій Гончаренко (6%), Юрій Бутусов (4,5%) та Дмитро Гордон (4%). Інші публічні особи (зокрема І. Лаченков, Т. Чмут, М. Ткач та інші) отримали від 3% до 0,5% довіри.
Оцінка твердження про те, що «мітинги в Україні наразі можливі лише з тих питань, які підтримують лідери думок, а протести щодо інших болючих тем є неможливими чи ризикованими», виявила помітну розколотість думок: 38% опитаних погоджуються з існуванням монополії блогерів на протестний порядок денний (18% – повністю згодні з наявністю «табуйованих» тем, 20% – скоріше згодні, що без блогерів люди не зберуться). Натомість 36% опитаних вважають протести автономною ініціативою громадян (25% – переконані, що людей спонукає виходити реальний біль незалежно від блогерів, а 11% – заявляють про повну свободу порушувати будь-які гострі питання). В обох групах помірковані оцінки переважають над категоричними, а висока частка тих, хто не визначився з відповіддю (26%), свідчить про відсутність у суспільстві чіткого консенсусу щодо того, чи є лідери думок єдиними драйверами вуличної активності, чи тільки інструментом розголосу.
Результати опитування свідчать про виразно негативне сприйняття суспільством рішення щодо звільнення Михайла Федорова з посади Міністра оборони України. Більше ніж половина респондентів (56%) висловилися проти цього кадрового кроку, з яких 31% опитаних оцінюють його повністю негативно, а 25% – скоріше негативно. Натомість рівень підтримки рішення виявився критично низьким і сумарно становить лише 9% (4% опитаних оцінюють скоріше позитивно, а 5% – повністю позитивно). Значна частина респондентів утрималася від однозначної оцінки: 17% опитаних висловили нейтральне ставлення або байдужість, а ще 18% – вагалися з відповіддю чи зазначили про брак необхідної інформації для формування думки.
Аналіз перехресних розподілів щодо оцінки рішення про звільнення Михайла Федорова з посади Міністра оборони України демонструє певну соціально-демографічну специфіку:
Статеві особливості – чоловіки частіше висловлюють повністю негативну оцінку (36% проти 26% серед жінок при загальному показнику 31%) та рідше обирають варіант «скоріше негативно» (19% проти 30% серед жінок при загальному показнику 25%), а також рідше вагаються з відповіддю (13% проти 22% серед жінок при загальному показнику 18%).
Вікові відмінності – у наймолодшій групі (18–29 років) спостерігається найбільша частка респондентів із повністю негативним ставленням (39% проти 31% загалом), при цьому дещо нижчий рівень скоріше негативних оцінок (18% проти 25% загалом). У віковій категорії 45–54 роки зафіксовано дещо вищий рівень нейтрального ставлення (22% проти 17% загалом). У віковій групі 55 років і старше дещо частіше обирали варіант «скоріше негативно» – 30% проти 25% загалом.
Регіональна специфіка – у Києві нижчий рівень повністю негативного сприйняття (24% проти 31% загалом) та вищий рівень нейтрального ставлення (23% проти 17% загалом). На Сході також нижчий рівень повністю негативного сприйняття (25% проти 31% загалом), водночас частка повністю позитивних оцінок є суттєво вищою за середню по країні та становить 11% (проти 5% загалом).
Оцінка рішення щодо звільнення Олександра Сирського з посади Головнокомандувача ЗСУ свідчить про переважаючу підтримку такого кроку серед респондентів. 65% опитаних сприймають це рішення позитивно, причому 34% респондентів висловлюють повністю позитивне ставлення, а 31% – скоріше позитивне. Натомість сумарна частка тих, хто оцінює відставку негативно, становить лише 11,5%: 9% респондентів оцінюють її скоріше негативно, а 2,5% – повністю негативно. Водночас майже чверть
- Останні
- Популярні
Новини по днях
10 серпня 2026
