Лікарська помилка: які права має пацієнт
В жодному українському законі не закріплено визначення «лікарської помилки». Тому нам доводиться використовувати поняття, які пропонують наука та практика.
То що таке лікарська помилка та які права має пацієнт – розповіла Район.Медицина адвокатка Діна Дрижакова.
Так, лікарською помилкою вважаються ненавмисні дії або бездіяльність лікарів, які завдали шкоди здоров’ю.
Принциповою є відсутність як умислу, так і необережності. Тобто лікар має бути абсолютно впевнений, що чинить правильно, але все ж таки його дії виявляються помилковими та завдають шкоди пацієнту.
З огляду на це можна виокремити поширені види лікарських помилок:
•встановлення неправильного діагнозу, що призвело до погіршення здоров’я людини або до її смерті;
•неповне проведення огляду та збору анамнезу пацієнта – наприклад, людину не перевірили на наявність алергії та вкололи препарат-алерген;
•неправильна тактика лікування – призначення шкідливих або неефективних ліків, зволікання з оперативним втручанням тощо;
•некоректне заповнення медичної документації – для прикладу, під час заповнення історії хвороби лікар відволікся та не вніс важливі дані, що негативно вплинуло на наступні призначення для цього пацієнта.
Причинами лікарських помилок можуть бути недостатній рівень освіти конкретного спеціаліста, низьке матеріальне забезпечення медичної установи, неправильне трактування результатів діагностики тощо.
За медичні помилки передбачено три види відповідальності:
1. Цивільно-правова – відшкодування моральних та матеріальних збитків постраждалому;
2. Адміністративна – дисциплінарні стягнення, догани з боку роботодавця;
3. Кримінальна – виникає у випадку, якщо лікарська помилка призвела до тяжких наслідків.
Для притягнення медичного працівника до відповідальності необхідно довести причинно-наслідковий зв’язок між діями медика та шкодою, до якої призвели ці дії.
Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за ряд діянь, які можуть бути кваліфіковані як лікарська помилка:
1. Ст. 131 - Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи ВІЛ чи іншою невиліковною інфекційною хворобою
2. Ст. 140 - Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником
3. Ст. 141 - Порушення прав пацієнта
4. Ст. 142 - Незаконне проведення дослідів над людиною
Важливо зазначити, що кримінальна відповідальність настає лише у випадках грубої недбалості або умисних дій лікаря.
1. Право на таємницю про стан здоров'я (медична таємниця): Заборона розголошення діагнозу та фактів звернення по допомогу без згоди пацієнта.
2. Право на повну та достовірну інформацію: пацієнт має право знати діагноз, мету обстежень, ризики, альтернативні методи лікування та прогнози.
3. Право на добровільну інформовану згоду (форма № 003-6/о): будь-яке втручання (операція, процедура) здійснюється лише за письмовою згодою пацієнта після роз'яснення ризиків.
4. Право на вільний вибір лікаря та закладу охорони здоров'я.
5. Право на відмову від лікування або припинення медичного втручання.
6. Право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю або життю внаслідок неналежного надання медичної допомоги.
Отримайте оригінали або належним чином засвідчені копії медичної карти (форма № 003/о), виписок, результатів аналізів, призначень, чек-листів та договорів на надання послуг.
Відповідно до ст. 285 ЦК України пацієнт має право на ознайомлення з будь-якими медичними документами, що стосуються його здоров'я.
Подайте скаргу до Клініко-експертної комісії (КЕК) при департаменті охорони здоров'я відповідної ОВА або МОЗ України.
Комісія проводить перевірку якості надання медичної допомоги та складає Висновок КЕК, який слугує ключовим доказом дефекту надання допомоги.
До керівництва медичного закладу – з вимогою провести службове розслідування.
До Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками / МОЗ – щодо дотримання ліцензійних умов.
До поліції: подання заяви про вчинення кримінального правопорушення за ст. 140 КК України. У межах кримінального провадження призначається судово-медична експертиза (СМЕ).
До суду: подання позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Для успішного захисту прав пацієнта в суді необхідно довести наявність чотирьох елементів цивільного правопорушення:
1. Протиправна поведінка: порушення медичних стандартів, протоколів лікування (наказів МОЗ).
2. Наявність шкоди: погіршення стану здоров'я, інвалідність, додаткові витрати на реабілітацію.
3. Причинно-наслідковий зв'язок: доказ того, що шкода настала саме внаслідок дій/бездіяльності лікаря, а не естетичного чи природного перебігу хвороби.
4. Вина медичного закладу/ликаря.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
6 серпня 2026
