Як зменшилася кількість медзакладів в Україні за роки вторгнення: статистика по областях
В Україні станом на кінець минулого року працювали 896 медичних закладів. Це – на 239 менше, ніж було у довоєнному 2021 році. Найбільше відносне зменшення лікарень та інших медичних установ за роки великої війни зафіксовано у Запорізькій – на 60%, а також Херсонській області – на 51,6%. Суттєва цифра й у Києві, однак здебільшого – внаслідок реорганізації лікарняної мережі. Водночас у деяких регіонах кількість медичних закладів протягом повномасштабної війни не змінилася. Детальніше про дані по областях – на інфографіці «Слово і діло».
За даними Центру громадського здоров'я МОЗ, у 2021 році по всій Україні працювали 1135 лікарняних закладів. За роки великої війни їхня кількість зменшилася на 21,1% або на 239 установ – станом на 2025 рік приймали пацієнтів 896 закладів.
Найбільше відносне зменшення лікарень, за даними ЦОЗ, відбулося у регіонах, які є частково окупованими або перебували під окупацією. Зокрема, у Запорізькій області медзакладів стало менше на 60% (скорочення з 50 до 20), у Херсонській області – на 51,6% (з 31 до 15).
У Києві кількість медзакладів зменшилася на 45,9% (з 61 до 33). В окупованій Луганській області – на 36,4% (з 22 до 14), у частково окупованій Донецькій – на 29,1% (з 55 до 39).
Приблизно однакове зменшення зафіксоване у Закарпатській, Дніпропетровській, Харківській та Полтавській областях – на 28,1%, 27,9%, 27% та 24,5%.
Зменшення кількості лікарень за роки великої війни також спостерігається у Миколаївській (на 18,9%), Одеській та Волинській (на 16,7%), Івано-Франківській (на 15,1%), Хмельницькій (на 11,4%), Кіровоградській (11,1%), Черкаській (на 10,8%).
Найменше скорочення кількості медзакладів за роки вторгнення – у Житомирській (на 5,4%) та Чернігівській областях (на 5,7%). У Київській області з 2021 по 2025 рік скорочення становило лише 2,1%.
Водночас у Рівненській, Сумській та Чернівецькій областях кількість лікарняних закладів за чотири роки не змінилася.
На скорочення кількості лікарняних закладів у різних регіонах України вплинула не лише велика війна. Деякі трансформації відбувалися на тлі зміни самої моделі організації лікарняної мережі. У 2022 році було законодавчо визначено поняття госпітального округу та спроможної мережі, а постановою Кабміну №174 від 28 лютого 2023 року запроваджено механізм її формування.
Постанова передбачала розподіл лікарень на загальні, кластерні та надкластерні, а також організацію медичної допомоги відповідно до ролі кожного закладу в госпітальному окрузі. Таким чином в уряді планували забезпечити доступність медичної допомоги та ефективніше використовувати матеріальні й трудові ресурси.
Однак значну втрату медичної інфраструктури дійсно спричинила повномасштабна війна. За даними МОЗ, станом на 1 квітня 2026 року було підтверджено пошкодження або знищення 2598 об’єктів у складі 826 закладів охорони здоров’я, з яких 331 об’єкт у складі 122 закладів повністю зруйновано.
Найбільших пошкоджень зазнали лікарняні заклади Донецької, Харківської, Херсонської, Луганської, Запорізької та Миколаївської областей, тобто – регіони активних бойових дій. Також варто зазначити, що по деяких лікарнях та медустановах російській війська завдала прицільних ударів, зокрема – авіаудар рф по пологовому будинку та лікарні №3 9 березня 2022 року (тоді загинули 5 осіб, включаючи дитину та вагітну жінку), а близько 20 людей – постраждали. Також одним з найжорстокіших ударів рф був по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві стався 8 липня 2024 року крилатою ракетою Х-101: загинули двоє дорослих, десятки людей зазнали поранень.
Водночас у МОЗ зазначали, що попри щоденні загрози обстрілів процес відновлення медичної інфраструктури триває. Зокрема, станом на квітень було повністю відновлено 754 об’єкти, ще 321 об’єкт перебували у стані часткового відновлення. При цьому 68 медичних об’єктів, які раніше були відновлені, зазнали пошкоджень внаслідок повторних ворожих атак. Також відомо, що 234 заклади охорони здоров’я евакуювали в інші приміщення.
Нагадаємо, Кабінет міністрів продовжив до кінця поточного року програму підтримки медичних закладів і лікарів, які працюють у прифронтових громадах та на територіях бойових дій. Також уряд розширив перелік молодих лікарів, які можуть отримати від держави 200 тис. грн допомоги.
Раніше ми розповідали, як змінювалося бюджетне фінансування МОЗ та програми НСЗУ державних гарантій медичного обслуговування населення з 2019 по 2025 рік, а також скільки заклали на 2026-й.
Також на нашій інфографіці – як змінювалася середня зарплата медичних працівників в Україні, які наприкінці липня відзначали своє професійне свято.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 серпня 2026
