росія може змінити тактику і цієї зими атакувати ще й системи водопостачання – Шмигаль
Без води та каналізації українцям буде важко прожити понад три дніПерший віцепрем'єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що, окрім атак на енергосистему та опалення, росія намагатиметься залишити українські міста без водопостачання.Про це він розповів в інтерв'ю Politico.«Мета росії зараз – знищити наше водопостачання. Минулої зими вони атакували електроенергію та опалення, але все одно можна вижити, якщо під час відключень є газ і вода. Важко прожити понад три дні без води та каналізації», – зазначив Шмигаль.Також він сказав, що росія намагається виснажити українське суспільство, щоб воно тиснуло на керівництво та вимагало підписання капітуляції.Шмигаль нагадав, що після зимових атак росії виробництво електроенергії в Україні становило лише близько 12 ГВт – на 6 ГВт менше, ніж потребували споживачі. До 2014 року цей показник становив 54,5 ГВт, а з початком великої війни виробництво скоротилося до 32 ГВт.«росіяни знищили або пошкодили понад 80% українських електростанцій», – додав міністр.Він також зазначив, що для того, щоб пережити зиму, Україні потрібні не тільки ракети-перехоплювачі для систем ППО, а й фінанси для Фонду підтримки енергетики – близько 500 млн євро.Ще 400 млн євро потрібно Нафтогазу, щоб допомогти йому оговтатися від російських атак, від яких компанія потерпає майже щодня. Тут Україна сподівається на підтримку Канади, сказав Шмигаль.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Кабінет Міністрів запровадив перший екстрений пакет підтримки аграріїв у зв'язку з російськими атаками в Чорному морі, зокрема знизив мінімальні експортні ціни.Tue, 04 Aug 2026 12:07:00 +030020308277Новиниhttps://mind.ua/news/20308277-rosiya-mozhe-zminiti-taktiku-i-cieyi-zimi-atakuvati-shche-j-sistemi-vodopostachannya-shmigalhttps://mind.ua/news/20308277-rosiya-mozhe-zminiti-taktiku-i-cieyi-zimi-atakuvati-shche-j-sistemi-vodopostachannya-shmigal#comment_header_layerНовини на mind.uaКабмін,водопостачанняЧерез російські обстріли в семи областях зафіксували відключення електроенергіїВідновлювальні роботи тривають скрізь, де дозволяє безпекова ситуаціяУнаслідок бойових дій та обстрілів енергетичних об'єктів частина споживачів у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській і Чернігівській областях тимчасово залишається без електропостачання.Про це повідомили в Міністерстві енергетики.У відомстві уточнили, що відновлювальні роботи тривають скрізь, де дозволяє безпекова ситуація. «Енергетики працюють, щоб якнайшвидше повернути світло в оселі українців», – наголошується в повідомленні.У Міненерго додали, що застосування обмежень сьогодні не прогнозується.Бекграунд. Як раніше писав Mind, незабезпечена потреба енергетичної галузі напередодні зими становить близько 650 млн євро.Tue, 04 Aug 2026 11:53:00 +030020308276Новиниhttps://mind.ua/news/20308276-cherez-rosijski-obstrili-v-semi-oblastyah-zafiksuvali-vidklyuchennya-elektroenergiyihttps://mind.ua/news/20308276-cherez-rosijski-obstrili-v-semi-oblastyah-zafiksuvali-vidklyuchennya-elektroenergiyi#comment_header_layerНовини на mind.uaЕнергетика,МіненергоІнфляція прискорюється до 10%: чому НБУ знову підвищив облікову ставку та як із 7 серпня зміниться її вплив на фінансовий ринокІ чому спроби Нацбанку приборкати ціни можуть не дати результатуНаціональний банк (НБУ) вперше з початку 2026 року повернувся до посилення монетарної політики – з 31 липня облікова ставка підвищена на 0,5 в. п. – до 15,5% річних.Одночасно Нацбанк погіршив прогноз щодо інфляції на 2026 рік, припустив можливість подальшого підвищення ставки та оголосив про модернізацію операційного дизайну процентної політики – механізму, через який його рішення впливають на вартість грошей, банківський сектор й економіку загалом.Фактично НБУ визнає, що ситуація з інфляцією виявилася гіршою, ніж очікувалося ще кілька місяців тому. У цих умовах регулятор прагне не лише стримати подальше зростання цін, а й зберегти привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку.Чому НБУ саме зараз повернувся до жорсткішої монетарної політики та чому регулятор не обмежився лише підвищенням облікової ставки – розбирався Mind.Облікова ставка знову 15,5%: які причини?Нацбанк утримував облікову ставку на рівні 15,5% з березня 2025 року. Однією з причин збереження консервативного монетарного режиму було прискорення темпів інфляції, яка в річному вимірі у квітні – травні 2025 року досягла найвищих значень з 2023 року – понад 15%. Проте ціновий тренд пішов на зниження, і за підсумками 2025 року рівень інфляції становив 8%, що на 1,2 в. п. нижче, ніж прогнозував НБУ (9,2%).text-align: center;>Коли та як НБУ змінював облікову ставку з 2025 рокуДата набуття чинностіОблікова ставка, % річних24.01.202514,507.03.202515,530.01.20261531.07.202615,5Джерело: дані НБУТому вже на початку 2026 року Нацбанк повернувся до пом'якшення монетарного курсу та знизив облікову ставку на 0,5 в. п. – до 15% річних. НБУ розраховував, що темпи зростання цін сповільнюватимуться, а ціновий тиск поступово ослабне. Проте вже навесні цей сценарій почав змінюватися. Хоча загальна інфляція залишалася порівняно помірною, базова інфляція в червні досягла 8,1% в річному вираженні, що вище за квітневий прогноз Нацбанк.Серед внутрішніх чинників НБУ виділяє зростання витрат бізнесу на оплату праці, логістику й енергоресурси, розширення бюджетних видатків, а також вторинні ефекти від девальвації гривні. Додатковим проінфляційним чинником регулятор вважає ескалацію на Близькому Сході, що призвела до зростання світових нафтових цін.У результаті Нацбанк дійшов висновку, що фундаментальний інфляційний тиск набув стійкого характеру. Саме це, по суті, стало головним аргументом відмовитися від розпочатого на початку року циклу послаблення грошово-кредитної політики.Якщо в першій половині року уповільнення загальної інфляції багато в чому забезпечувалося розширенням пропозиції окремих продуктів харчування, то у другому півріччі регулятор очікує, що зростання споживчих цін повернеться. Згідно з оновленими оцінками, до кінця 2026 року інфляція прискориться до 10%, а базова інфляція – до 9,2%. В інфляційному звіті НБУ за квітень прогноз становив 9,4% та 7,2% відповідно.На думку Нацбанку, підвищення облікової ставки до 15,5% має зберегти привабливість гривневих депозитів та ОВДП, утримати інфляційні настрої під контролем і сприяти стійкості валютного ринку. При цьому регулятор наголошує, що нинішнє підвищення ставки не має суттєво вплинути на кредитування, яке продовжує зростати більш як на 30% у річному вимірі (такий результат зафіксовано 2025 року).Джерело: дані ДержстатуЯк Нацбанк посилює вплив своїх рішень через процентну політикуОдночасно з підвищенням облікової ставки НБУ оголосив про модернізацію операційного дизайну процентної політики. Сама по собі зміна ставки ще не гарантує, що банки оперативно змінять умови за депозитами, що своєю чергою має вплинути на вартість ресурсів і рівень інфляції. Тому завдання регулятора – посилити так звану монетарну трансмісію, тобто підвищити результативність передачі своїх рішень фінансовому ринку та економіці.Першим етапом реформи, який стартує 7 серпня, стане зміна механізму розміщення тримісячних депозитних сертифікатів – інструменту, за допомогою якого комерційні банки розміщують тимчасово вільні ресурси в НБУ. Якщо раніше регулятор практично повністю задовольняв заявки банків на покупку таких сертифікатів, то тепер їх обсяг стане обмеженим і розподілятиметься через тендери, які проводитимуться раз на два тижні.За задумом НБУ такий підхід змусить банки активніше керувати власною ліквідністю. Щоб залучити більше строкових гривневих вкладів населення та бізнесу, банкам доведеться пропонувати привабливіші умови за депозитами. У підсумку облікова ставка має стати помітнішим орієнтиром для формування вартості грошей і сприяти зростанню дохідності вкладів.Нацбанк зазначає, що модель процентної політики, запроваджена 2023 року (вона передбачала можливість для банків практично без обмежень придбавати тримісячні депозитні сертифікати НБУ), вже виконала своє завдання: середня дохідність гривневих депозитів зросла з 9–12% у 2022 році до 13–14% влітку 2026 року.Крім того, обсяг термінових гривневих депозитів населення із січня 2022 року до червня 2026 року збільшився в 1,6 раза – з 314 млрд до 493 млрд грн, а вкладення фізосіб в ОВДП за цей період зросли в 6,6 раза – з 25,2 млрд до 159,3 млрд грн.Нацбанк розраховує, що перехід до нового операційного дизайну процентної політики має посилити вплив облікової ставки на фінансовий ринок. Інакше кажучи, якщо в майбутньому НБУ знову підвищить або знизить ставку, банки оперативніше коригуватимуть дохідність депозитів і вартість кредитів, а отже, вплив рішень регулятора на інфляцію стане більш відчутним.Що зміниться для вкладників, позичальників і курсу гривніПідвищення облікової ставки створює передумови не тільки для збереження високих ставок за депозитами – окремі банки можуть збільшити їх, щоб посилити конкуренцію за вкладників. Якщо ретроспективно оцінювати вплив облікової ставки на дохідність вкладів, можна очікувати зростання середньої ставки за гривневими депозитами на 0,5–1 в. п. – до 14,5–15% у перспективі двох-трьох місяців.Прогнозувати зміну дохідності ОВДП складніше, оскільки її визначає Міністерство фінансів з огляду на бюджетні потреби та кон'юнктуру ринку. У січні ставки за військовими облігаціями досягали 17,5% річних, а після того, як НБУ знизив ставку, максимальна дохідність ОВДП знизилася до 16,4% річних. Відповідно тепер після підвищення облікової ставки гранична дохідність держоблігацій може наблизитися до 17% річних.Отже, якщо населення й бізнес зберігатимуть більше коштів на депозитах або інвестуватимуть в ОВДП, це обмежить попит на іноземну валюту, знизить тиск на валютний ринок і допоможе згладити коливання обмінного курсу, який залишається одним із ключових факторів інфляції.При цьому регулятор не бачить ризику суттєвого уповільнення кредитування: чистий портфель корпоративних кредитів за перше півріччя 2026 року збільшився більш ніж на 12%. Ал
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 серпня 2026
