Один дзвінок — мінус 123 тисячі: шахраї виманили у жителя Конотопа його збереження видав себе за банківських працівників
#Конотоп На Сумщині телефонні та інтернет-шахраї знову завдали відчутного удару по гаманцях людей. Лише за кілька епізодів троє жителів області втратили майже 190 тисяч гривень. Зловмисники діяли за вже знайомими схемами — представлялися працівниками банку, пропонували оформити неіснуючу грошову допомогу та заманювали людей підозрілими посиланнями у соціальних мережах.
Найбільшу суму втратив 34-річний житель Конотопського району. За його словами, у месенджері Viber йому зателефонував невідомий чоловік, який представився працівником банку.
Шахрай переконав потерпілого, що його банківську картку нібито заблоковано, а для її термінової розблокування необхідно пройти процедуру «верифікації». Діючи під психологічним тиском і вважаючи, що захищає власні кошти, чоловік повідомив CVV-код картки та інші персональні дані.
Наслідки були миттєвими — з його банківського рахунку зникло майже 123 тисячі гривень.
Ще однією жертвою шахрайської схеми стала 57-річна жителька Сум.
У Viber вона побачила оголошення з посиланням нібито для оформлення грошової допомоги «єДопомога». Після переходу за ним жінці зателефонував невідомий, який запевнив, що для отримання виплати потрібно лише натиснути цифру «1» на телефоні.
Після виконання цієї вказівки з банківської картки жінки було списано близько 44 тисяч гривень.
Ще один випадок стався із 59-річним жителем Сум.
Чоловік побачив у Facebook рекламу під назвою «Радар Шахедів» та перейшов за розміщеним у ній посиланням. Після цього з його банківської картки зникло 24 тисячі гривень.
За всіма фактами слідчі відкрили кримінальні провадження за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).
Поліція вкотре закликає громадян бути максимально уважними та не дозволяти шахраям грати на страху, довірі чи бажанні отримати допомогу. Правоохоронці наголошують: ніколи не повідомляйте стороннім особам реквізити банківської картки, CVV/CVC-код, PIN-код, одноразові SMS-паролі чи іншу конфіденційну інформацію.
У поліції також підкреслюють, що справжні працівники банків не телефонують через месенджери та не просять повідомляти персональні чи банківські дані.
Не варто переходити за підозрілими посиланнями із соціальних мереж, месенджерів чи рекламних оголошень, навіть якщо вони обіцяють грошову допомогу, компенсації або інші вигідні пропозиції.
Перевіряйте інформацію лише через офіційні джерела та пам’ятайте: сучасні шахраї часто використовують добре відомі назви державних програм, банків, мобільних застосунків і сервісів, щоб створити ілюзію достовірності.
Кілька хвилин необережності можуть коштувати десятків або навіть сотень тисяч гривень, а один телефонний дзвінок — залишити людину без всіх заощаджень.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
31 липня 2026
