«Київстар» оскаржить у суді штраф АМКУ в 17,5 млн грн
Компанія не погоджується з висновками регулятора щодо рекламного твердження, посилаючись на дані OoklaНайбільший український мобільний оператор «Київстар» оскаржить у суді рішення Антимонопольного комітету України про накладення штрафу в розмірі 17,5 млн грн. У компанії заявили, що не погоджуються з висновками регулятора щодо рекламного твердження.Про це йдеться в рішенні АМКУ.У «Київстарі» зазначили, що поважають роль Антимонопольного комітету в забезпеченні добросовісної конкуренції та захисті прав споживачів, а також конструктивно співпрацюють з регулятором. Водночас у компанії наголосили, що використання результатів досліджень міжнародної компанії Ookla для підтвердження маркетингових заяв є загальноприйнятою практикою на світовому ринку електронних комунікацій.За словами представників оператора, у рекламних матеріалах було належним чином зазначено джерело даних, період проведення дослідження та інші суттєві умови використання його результатів. У «Київстарі» також наполягають, що комунікація відповідала вимогам чинного законодавства, а споживачам надали всю необхідну інформацію для правильного розуміння рекламного повідомлення.Як повідомлялося, за підсумками 2025 року група «Київстар» збільшила виручку на 30,3% – до 48,2 млрд грн, а показник EBITDA зріс на 30% і сягнув 27 млрд грн. Станом на кінець I кварталу 2026 року абонентська база оператора налічувала 22 млн користувачів.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що АМКУ оштрафував «Київстар» на 17,5 млн грн через рекламу про «найшвидший мобільний інтернет». Такі дії rомітет визнав поширенням інформації, що вводить споживача в оману.Fri, 31 Jul 2026 08:32:00 +030020308170Новиниhttps://mind.ua/news/20308170-kiyivstar-oskarzhit-u-sudi-shtraf-amku-v-175-mln-grnhttps://mind.ua/news/20308170-kiyivstar-oskarzhit-u-sudi-shtraf-amku-v-175-mln-grn#comment_header_layerНовини на mind.uaАМКУВ Україні триває сезонне падіння цін на кавуниУ Києві ціна нижча завдяки логістиці, тоді як у Львові кавуни коштують дорожче, хоч і дешевшають швидшими темпамиВ Україні триває сезонне зниження цін на кавуни: на гуртовому ринку великі партії реалізують по 8–9 грн/кг, тоді як дрібний гурт коштує 10–12 грн/кг залежно від сорту та розміру плодів.Про це повідомляє UkrAgroConsult.У роздрібній торгівлі на столичному ринку кавуни продають по 12–13 грн/кг. Цього сезону на київському Столичному ринку облаштували найбільший спеціалізований майданчик для торгівлі кавунами, а основний обсяг реалізації, за словами учасників ринку, забезпечують великі гуртові покупці, які закуповують продукцію фурами для подальшого перепродажу.У Львові ціни на кавуни залишаються вищими: на ринку «Шувар» середня вартість становить близько 18 грн/кг, за вихідні вона знизилася з 22,5 грн/кг. Попри те що старт сезону цьогоріч був дорожчим, ніж торік, зараз ціни знижуються швидшими темпами.Експерти пояснюють різницю у вартості логістичними витратами: основні площі вирощування баштанних культур розташовані на півдні України, тому доставка до Києва обходиться дешевше і є швидшою, ніж до західних областей, що й зумовлює нижчі ціни на кавуни у столиці.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що морква очолила продажі на плодоовочевих ринках регіону. За тиждень утричі зросла кількість продавців баклажана, а кавун і диня набирають обертів попри подешевшання.Fri, 31 Jul 2026 08:26:00 +030020308169Новиниhttps://mind.ua/news/20308169-v-ukrayini-trivae-sezonne-padinnya-cin-na-kavunihttps://mind.ua/news/20308169-v-ukrayini-trivae-sezonne-padinnya-cin-na-kavuni#comment_header_layerНовини на mind.uaАгроПолювання на дропів та контроль усіх переказів. Як НБУ пропонує змінити правила моніторингу платіжних операційІ чому навіть у сумлінних клієнтів можуть виникнути проблеми з банкамиНещодавно Національний банк оприлюднив проєкт постанови, яка впроваджує єдині вимоги щодо організації моніторингу платіжних операцій для банків та інших постачальників платіжних послуг. Назва документа «Про деякі питання здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями». Йдеться про спроби НБУ посилити контроль за платежами та переказами.Згідно з текстом постанови, учасники платіжного ринку будуть відстежувати операції практично в режимі реального часу, оцінювати рівень ризику кожної трансакції, використовувати автоматизовані системи виявлення шахрайства, формувати списки неблагонадійних клієнтів і встановлювати для них окремі ліміти.По суті ці правила стануть доповненням до вже чинних обмежень. Зокрема, це меморандум, який банки підписали ще у грудні 2024 року. Спочатку він стосувався р2р-переказів і встановлював ліміти на платіжні операції між фізособами. Але у травні 2026 року в меморандумі з'явилися обмеження також для окремих категорій підприємців і компаній з ознаками фіктивної діяльності.Тепер НБУ своєю постановою пропонує перейти від окремих заходів щодо боротьби з дропами та підозрілими переказами до комплексної системи постійного моніторингу всіх безготівкових платежів.Mind розбирався, які нові повноваження матимуть банки і як це може вплинути на їхніх клієнтів.Нова комплексна система контролю: що саме пропонує НБУНацбанк уперше на нормативному рівні хоче закріпити обов'язок банків та інших постачальників платіжних послуг створити комплексну систему контролю за платіжними операціями.Головна мета – не допустити використання платіжної інфраструктури для шахрайства та іншої протиправної діяльності. Причому виявлення підозрілих платежів відбуватиметься за єдиними принципами, а не за внутрішніми правилами кожної окремої фінустанови.Для цього НБУ пропонує запровадити три обов'язкові елементи:моніторинг платіжних операцій;щоденну реконсиляцію (звірку) платіжних операцій;заходи запобігання міскодингу – неправомірного обходу обмежень або заниження комісій за допомогою MCC-кодів (вони визначають вид діяльності продавця / постачальника послуг під час оплати банківською карткою).При цьому НБУ наголошує, що в цьому випадку не йдеться про фінансовий моніторинг у розумінні законодавства про протидію відмиванню доходів. Новий механізм працюватиме паралельно з чинними процедурами та виконуватиме іншу функцію. Його завдання – виявляти підозрілі, помилкові та потенційно шахрайські платіжні операції.Саме для цього банки муситимуть на постійній основі відстежувати платежі клієнтів, проводити їхній аналіз і попереджати міскодинг, за допомогою якого в низці випадків підприємці та компанії підміняють призначення платежів, що дозволяє їм уникати оподаткування й легалізувати тіньову виручку.Тобто НБУ ставить перед учасниками фінринку завдання створити таку систему, яка дозволить завчасно виявляти ризиковані та сумнівні трансакції і навіть блокувати спроби їх проведення.Які дії клієнтів вважатимуться підозрілимиПроєкт постанови передбачає, що моніторинг поширюватиметься фактично на всі платіжні операції незалежно від того, це перекази між фізичними особами, платежі підприємців чи оплата товарів і послуг.На практиці це означає, що кожну операцію автоматично перевірятимуть за заздалегідь встановленими правилами та маркерами ризику. Банк повинен буде оцінити, чи відповідає платіж звичайній фінансовій поведінці клієнта, чи не має він ознак шахрайства або іншої протиправної діяльності та чи не вимагає операція додаткової перевірки.Зокрема, підвищений інтерес із боку фінустанов викликатимуть:1. Використання численних рахунків і карток. Клієнт одночасно відкриває багато рахунків чи банківських карток без очевидної необхідності. Питання в банку можуть виникнути і при використанні кількох рахунків одночасно, якщо це не відповідає звичайній фінансовій поведінці клієнта.2. Занадто велика кількість переказів. Система моніторингу звертатиме увагу на клієнтів, які за короткий час отримують чи надсилають багато платежів. Як приклад НБУ наводить ситуацію, коли менш як за годину на рахунок надходить понад 10 окремих поповнень.3. Транзитний рух грошей. Якщо кошти, що надійшли на рахунок, практично відразу переводяться далі, а залишок постійно залишається мінімальним – це одна з найважливіших ознак ризику. Така модель характерна для так званих дропів – клієнтів, через рахунки / картки яких проходять чужі гроші.4. Ознаки ведення бізнесу через особистий рахунок / картку. Фізична особа регулярно отримує численні однотипні перекази з однаковими сумами або призначення платежів містить ознаки оплати товарів чи послуг. Банк може розцінити це як використання особистого рахунку для підприємницької діяльності.5. Маніпуляції з пристроями для доступу до мобільного та інтернет-банкінгу. Під підозру можуть потрапити часті зміни фінансового номера телефону, IP-адреси, мобільних пристроїв, IMEI або інших технічних параметрів. Окремим фактором ризику стане ситуація, коли тим самим пристроєм користуються одночасно кілька клієнтів, які ніяк не пов'язані між собою.6. Нелогічна географія операцій. Платежі здійснюються практично одночасно з різних віддалених один від одного регіонів України (або навіть різних країн), фізично переміститися між якими за такий проміжок часу неможливо. Система сприйме це як ознаку компрометації рахунку.7. Концентрація переказів між фізичними особами. Один клієнт регулярно відправляє гроші великій кількості різних одержувачів або, навпаки, безліч різних власників рахунків / карток постійно перераховують кошти одній фізичній особі в обсягах, кількості або з періодичністю, які істотно відрізняються від поведінки більшості клієнтів.Є й інші маркери, які свідчать на підозрілість трансакцій. Зокрема це: велика кількість кредитних операцій (видача / погашення кредитів); зарахування виграшів від азартних ігор, яким не передувало поповнення ігрових рахунків; використання торговцями призначень платежу, що є нетиповими для їхньої сфери діяльності.Як і для чого банки складатимуть фінансовий портрет кожного клієнтаТакож під моніторинг потраплятимуть операції, які не відповідають звичайному профілю власника рахунку. Уточнимо, що банки і зараз аналізують фінансові звички своїх клієнтів для виявлення підозрілих операцій. Але НБУ пропонує значно деталізувати цей підхід і фактично зак
- Останні
- Популярні
Новини по днях
31 липня 2026
