Промислова нерухомість в Україні окупається 12 років замість восьми – CEO групи «Індустріальні парки України»
На UKRAINIAN INVESTMENT CONGRESS Валерій Кирилко заявив, що дешеві старі промзони стримують будівництво нових виробничих площПопри високий попит з боку виробничих компаній, інвестиції у промислову нерухомість в Україні залишаються менш привабливими, ніж у складську. Основна причина – тривалий строк окупності, який сьогодні в середньому становить 12 років, тоді як нормальним для ринку вважається вісім років.Про це під час UKRAINIAN INVESTMENT CONGRESS заявив CEO групи «Індустріальні парки України» Валерій Кирилко.За його словами, ринок досі перебуває під тиском великої кількості старих промислових об'єктів, які здаються в оренду значно дешевше, ніж коштує будівництво сучасних виробничих площ.«Старі промислові об'єкти здаються від одного до трьох-чотирьох доларів за квадратний метр. Побудувати ж нову промислову будівлю з комунікаціями сьогодні коштує в середньому 400–500 євро за квадратний метр. Щоб вийти хоча б на нормальну окупність, таку нерухомість потрібно здавати щонайменше по п'ять доларів за квадратний метр», – сказав Кирилко.Він зазначив, що саме через таку економіку девелопери не поспішають будувати виробничі площі наперед, оскільки не впевнені, що знайдуть орендарів, готових платити необхідну ставку.За словами Кирилка, найперспективнішим сегментом сьогодні є формат White Industry Box – невеликих виробничих приміщень площею 500–1000 кв. м для малого бізнесу. Саме такі об'єкти дозволяють отримувати вищу орендну ставку та швидше окуповувати інвестиції.«Для невеликих підприємств не потрібні 5000 кв. ме – їм достатньо 500–600 або 1000. І саме вони готові платити шість-сім доларів за квадратний метр при тій самій вартості будівництва, тому це сьогодні найбільш цікавий сегмент», – зазначив він.Окремою проблемою Кирилко назвав географію індустріальних парків. За його словами, значна частина підприємств шукає майданчики поблизу великих міст, насамперед Києва, тоді як багато вже створених індустріальних парків розташовані значно далі й залишаються незаповненими.«Нам практично щотижня телефонують заводи й просять знайти виробничі площі під Києвом. Але такої пропозиції просто немає. Водночас є індустріальні парки зі всіма комунікаціями за 100 км від столиці, які не можуть знайти орендарів», – підсумував CEO групи «Індустріальні парки України».Бекграунд. Раніше Mind писав, що «Епіцентр» шукає $350 млн на індустріальний парк із біометановим заводом. Загальна вартість проєкту оцінюється в $500 млн, із яких $150 млн компанія готова профінансувати власними коштами.Thu, 30 Jul 2026 10:56:00 +030020308126Новиниhttps://mind.ua/news/20308126-promislova-neruhomist-v-ukrayini-okupaetsya-12-rokiv-zamist-vosmi-ceo-grupi-industrialni-parkihttps://mind.ua/news/20308126-promislova-neruhomist-v-ukrayini-okupaetsya-12-rokiv-zamist-vosmi-ceo-grupi-industrialni-parki#comment_header_layerНовини на mind.uaінвестори,бізнес,фінансиЄС готовий фінансувати розвиток українських сіл, але висуває умову – нардепНа UKRAINIAN INVESTMENT CONGRESS Дмитро Костюк заявив, що для залучення грантів на місцеві проєкти Україна має створити прозорий механізм управління коштамиУкраїна може залучити від Європейського Союзу грантове фінансування не лише для фермерських господарств, а й для розвитку сільської інфраструктури – від шкіл і дитсадків до медичних закладів. Водночас однією з ключових умов отримання таких коштів є створення прозорої системи їхнього розподілу та контролю.Про це під час UKRAINIAN INVESTMENT CONGRESS заявив народний депутат України, голова громадської організації «Неподільна Україна» Дмитро Костюк.За його словами, європейська підтримка передбачає два окремі напрями. Перший – гранти для аграрного бізнесу, які доповнюватимуть чинні державні програми підтримки фермерів. Другий – фінансування безпосередньо для розвитку сільських територій.«Є дві різні історії. Перша – це підтримка фермерських господарств, фактично аналог тих програм держпідтримки, які вже працюють в Україні. Друга, і вона надважлива, – це проєкти саме для людей, для селян, бо фермерське господарство і село – це зовсім різні речі», – наголосив Костюк.Він пояснив, що сьогодні розвиток багатьох сіл фактично фінансують місцеві підприємства, хоча це не є їхньою функцією. Натомість у країнах ЄС такі проєкти реалізуються за рахунок європейських фондів.За словами депутата, кошти можуть спрямовуватися на будівництво та модернізацію дитячих садків, шкіл, лікарень, закупівлю медичного обладнання та інші місцеві проєкти, однак для цього Україна має виконати вимоги європейських партнерів щодо прозорості.«Європейці хочуть, щоб ми створили окрему структуру за аналогією з тими, які працюють у Європейському Союзі. Там має бути велике представництво міжнародних партнерів, щоб вони контролювали процес, бачили, куди виділяються кошти, і щоб працювали прозорі механізми», – сказав він.Костюк зазначив, що створення такої системи є однією з вимог ЄС у межах євроінтеграції аграрного сектору. Він також розповів, що під час переговорів у Брюсселі українська сторона презентувала європейським партнерам 27 тематичних напрямів розвитку агросектору, а ЄС детально аналізував український ринок, особливо в сегментах, де Україна є одним зі світових лідерів.За словами депутата, подальша інтеграція до європейського ринку вимагатиме від України не лише адаптації правил, а й пошуку сфер, у яких український і європейський агросектори зможуть виступати партнерами, а не конкурентами.Бекграунд. Раніше Mind писав, що релокований бізнес може отримати кредити під 2–3%. В Ощадбанку розповіли про підтримку підприємців. На UIC Юлія Жуланова повідомила, що банк вже допоміг майже 30 підприємствам переїхати та відновити роботу.Thu, 30 Jul 2026 10:53:00 +030020308125Новиниhttps://mind.ua/news/20308125-es-gotovij-finansuvati-rozvitok-ukrayinskih-sil-ale-visuvae-umovu-nardephttps://mind.ua/news/20308125-es-gotovij-finansuvati-rozvitok-ukrayinskih-sil-ale-visuvae-umovu-nardep#comment_header_layerНовини на mind.uaБанк Фінанси та Кредит,Діло кредиту,ЄСРелокований бізнес може отримати кредити під 2–3%: в Ощадбанку розповіли про підтримку підприємцівНа UIC Юлія Жуланова повідомила, що банк уже допоміг майже 30 підприємствам переїхати та відновити роботуЗ початку повномасштабної війни Ощадбанк допоміг релокувати фактично майже 30 підприємств із прифронтових регіонів, при цьому компанії не лише реструктуризували наявні кредити, а й отримували нове фінансування для відновлення роботи.Про це під час UKRAINIAN INVESTMENT CONGRESS повідомила директорка департаменту кредитування та підтримки мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку Юлія Жуланова.За її словами, банк працює з підприємствами різного масштабу – від компаній без виручки до бізнесу з річним оборотом до 2 млрд грн.«З початку війни ми релокували більше 20, мені здається, близько до 30 компаній із прифронтових регіонів. Це були переважно клієнти, які вже раніше інвестувалися в цих регіонах. Банк для таких клієнтів має спеціальні пропозиції, але це саме інвестиційне кредитування, де ми разом із компанією плануємо реалізацію переїзду», – зазначила Жуланова.Вона розповіла, що окремі підприємства були змушені переїжджати двічі або навіть тричі – спочатку з Криму чи Луганщини до більш безпечних областей, а після 2022 року ще далі на захід України.Для релокованих і постраждалих компаній доступне фінансування за державною програмою «5-7-9%», яка передбачає 2–3% річних у перші два роки, після чого ставка становить 7% або 9%. Такі кредити надаються на придбання обладнання або приміщень для відновлення виробництва.«Усі компанії, які були релоковані та звернулися до банку за допомогою, були не просто реструктуризовані за існуючими кредитами, а були докредитовані для того, щоб запуститися заново. Одна з компаній взагалі релокувалася без жодного обладнання – вони приїхали фактично з нуля», – сказала вона.Жуланова також зазначила, що сьогодні банк розвиває модель фінансування, яка поєднує кредити з грантовими програмами. За її словами, Ощадбанк позиціює себе як «хаб для підприємців» і фінансує не лише бізнес, а й проєкти громад.Як приклад вона навела програму за підтримки ЄБРР, у межах якої банк уже фінансує реконструкцію школи на Закарпатті, а також підтримує проєкти розвитку місцевої інфраструктури, пов'язаної з теплопостачанням та електропостачанням.Бекграунд. Раніше Mind писав, що банки вперше за три роки стриманіше оцінили темпи кредитування. Попри це фінустанови очікують подальшого зростання попиту на кредити бізнесу та населення.Thu, 30 Jul 2026 10:47:00 +030020308124Новиниhttps://mind.ua/news/20308124-relokovanij-biznes-mozhe-otrimati-krediti-pid-23-v-oshchadbanku-rozpovili-pro-pidtrimku-pidpriemcivhttps://mind.ua/news/20308124-relokovanij-biznes-mozhe-otrimati-krediti-pid-23-v-oshchadbanku-rozpovili-pro-pidtrimku-pidpriemciv#comment_header_layerНовини на mind.uaБАНКИ,Банк Фінанси та Кредит,бізнесКросовери зайняли 80% ринку нових легковиків України в першому півріччіЛідером продажів став RENAULT Duster, а найпопулярнішим типом двигуна серед SUV залишається бензиновийУ першому півріччі 2026 року на кросовери припало 80% українського ринку нових легковиків.Про це повідомляє Укравтопром.Проти аналогічного періоду минулого року попит на автомобілі цього типу зріс на 0,3% – до 26,6 тис. од. Більшість SUV були обладнані бензиновими двигунами (37,8%), далі йдуть гібриди (32,9%), дизельні авто (20,4%), електромобілі (8,7%) та авто з ГБО (0,2%).До 10 найпопулярніших моделей нових SUV увійшли:RENAULT Duster – 2670 од.;TOYOTA RAV-4 – 1811 од.;HYUNDAI Tucson – 1302 од.;TOYOTA LC Prado – 1003 од.;SKODA Kodiaq – 943 од.;MAZDA CX5 – 910 од.;VW Touareg – 854 од.;NISSAN Qashqai – 627 од.;SKODA Karoq – 606 од.;KIA Sportage – 552 од.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що українці за пів року імпортували авто на 96,6 млрд грн. Найбільше машин завезли зі США, а понад 70% імпорту становили вживані автомобілі.Thu, 30 Jul 2026 10:35:00 +030020308122Новиниhttps://mind.ua/news/20308122-krosoveri-zajnyali-80-rinku-novih-legkovikiv-ukrayini-v-pershomu-pivrichchihttps://mind.ua/news/20308122-krosoveri-zajnyal
- Останні
- Популярні
Новини по днях
30 липня 2026
