Як в Україні зміниться держзамовлення у вишах — пояснює голова освітнього комітету Ради Сергій Бабак
Україна змінює підхід до фінансування вищої освіти. Державне замовлення планують відокремити від бюджетних місць і грантів, а потребу у фахівцях визначати за довгостроковим прогнозом ринку праці. Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак пояснив в інтерв’ю , як має працювати нова модель, кого вона стосуватиметься та чи збереглося обов'язкове відпрацювання для студентів-бюджетників.Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інноваційЗа старою схемою університети вказували державі, кого їй замовлятиВи наголошуєте, що коли держава оплачує навчання студента, вона інвестує у підготовку фахівця, а не просто надає безоплатне місце. Як це пов'язано з новою системою державного замовлення?Читайте також:НовиниЧитайте також:НовиниЧи доведеться чекати 18 серпня: коли можуть призначити нового ГоловкомаЯкщо ми вживаємо поняття «державне замовлення», воно справді має бути замовленням. Держава повинна розуміти, скільки й яких фахівців їй потрібно, вкладати кошти в їхню підготовку та отримувати відповідний результат.Чинна система працювала інакше. Університети подавали Міністерству економіки пропозиції, скільки і яких фахівців вони готові готувати. Мінекономіки збирало ці заявки та коригувало їх. У результаті фактично університети повідомляли державі, кого їй потрібно замовляти. Це неправильна модель.Кілька років тому ми побачили, що під час війни держава збільшує замовлення на підготовку, наприклад, юристів, але скорочує його для енергетичних та окремих інженерних спеціальностей. Це стало останньою краплею і поштовхом для зміни всієї системи.Нову модель заклали в законопроєкт №10399. Він стосується не лише грантів, а й державного замовлення, бюджетних місць, прогнозування потреб ринку праці та інших механізмів фінансування вищої освіти.Нова система держпідтримки студентів охоплює три інструментиЯкою має бути нова система державної підтримки студентів?Ми розділили її на три частини.Перша — власне державне замовлення. Воно зберігатиметься там, де людина вже під час навчання входить до відповідної державної системи. Йдеться насамперед про сектор безпеки й оборони: військові заклади освіти, МВС, СБУ, розвідку та інші структури зі специфічними умовами навчання. Такі студенти мають контракти й після випуску працюють у відповідній системі. Тут поняття державного замовлення повністю відповідає своєму змісту.Друга частина — бюджетні місця для цивільних спеціальностей. Держава оплачуватиме навчання вступників, які показали найкращі результати. Вони не матимуть зобов'язання відпрацьовувати після випуску. Це підтримка талановитих людей і водночас можливість спрямовувати більше бюджетних місць на спеціальності, яких країна потребує найбільше.Третя частина — гранти. Вступник навчатиметься за контрактом, але держава зможе повністю або частково оплатити його навчання.Окремі гранти передбачені для соціально вразливих категорій, учасників бойових дій, дітей загиблих захисників, постраждалих учасників Революції гідності, дітей-сиріт та інших людей, яким держава має надати підтримку.Раніше частина таких вступників брала участь у конкурсі на бюджетні місця за квотами. Нова логіка полягає в тому, щоб вони «не відбирали» бюджетні місце в інших вступників. Людина вступає за конкурсом на контракт, а держава виконує свій обов'язок і оплачує навчання через відповідний грант.Отже, сфера державної підтримки не звужується. Навпаки, розширюється, інструментів стає більше, але вони отримують чіткіше призначення.Уряд запустив експеримент із прогнозування потреби у вступникахНавіщо паралельно із законопроєктом уряд запускав експериментальні проєкти щодо грантів та держзамовлення?Законопроєкт змінює одразу багато елементів системи, тому ми вирішили спочатку перевірити окремі механізми на практиці. Першим був експеримент із державними грантами. Він дав змогу побачити, як працює модель, виявити проблеми та врахувати їх під час підготовки законопроєкту до другого читання.Другий напрям — новий підхід до формування державного замовлення та прогнозування потреб ринку праці. Постанову № 906, яка запроваджує реалізацію експериментального проекту щодо формування прогнозу потреби економіки у вступниках до закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти Кабмін Юлії Свириденко, на щастя, встиг ухвалити буквально в останні дні своєї роботи — 13 липня 2026 року. Урядове рішення фактично дає змогу почати впровадження моделі, не втрачаючи ще одного року. Коли закон ухвалять, експериментальні норми будуть замінені постійними правилами.ПідписуйтесяМінекономіки підготувало десятирічний прогноз потреби у фахівцях, узгоджений з потребами роботодавцівНа чому тепер базуватиметься державне замовлення?На прогнозі потреб ринку праці. Для професійної освіти потрібен горизонт планування щонайменше на три-п'ять років, тому що підготовка фахівця триває кілька років. Для вищої освіти потрібен ще довший горизонт — шість-вісім років, а за окремими програмами й більше.Міністерство економіки підготувало десятирічний прогноз. Аналізували розвиток галузей, продуктивність праці, кількість роботодавців, кадрові потреби, технологічні зміни, перспективи зростання та кон'юнктуру ринку. Модель показує, де потреба у працівниках збільшуватиметься, а де може скорочуватися. Прогноз дозволяє сформувати потребу у фахівцях з професійною, фаховою передвищою та вищою освітою.Для університетів висновки не всюди будуть приємними. Попит на вищу освіту змінюватиметься, а за частиною напрямів потреба в такій кількості випускників може скоротитися. Ми давно говоримо, що в Україні надто багато людей отримують дипломи, але потім не працюють за спеціальністю. Можна запитати офіціанта, баристу чи кур'єра, яку освіту він має, і часто почути, що людина п'ять років навчалася, наприклад, на юриста.Нова модель має змінити цей дисбаланс. Держава зможе планувати, які спеціальності підтримувати, скільки бюджетних місць передбачати та за якими напрямами надавати більше грантів.Зараз очевидний попит на інженерів, фахівців природничих напрямів, хіміків і фізиків. Оборонно-промисловий комплекс швидко розвивається, підприємствам бракує людей, тому таких фахівців потрібно готувати постійно. Саме в цей бік має змінюватися державний запит.Чи братиме бізнес участь у визначенні потреби у фахівцях?Так, і це принципово важливо. Мінекономіки не повинно ухвалювати рішення у вакуумі. До прогнозування мають бути залучені роботодавці, бізнес-асоціації та інші стейкхолдери, які здатні прогнозувати реальну ситуацію на ринку праці.Раніше держава переважно збирала інформацію від університетів про те, кого вони готові готувати. Тепер потрібно рухатися у зворотному напрямі: спочатку з'ясувати, яких працівників потребуватиме економіка, а вже потім визначати параметри підготовки.Норму про обов'язкове відпрацювання прибрали з законопроєктуДо другого читання законопроєкт передбачав, що після другого курсу студент бюджетник повинен був укласти контракт на запропоноване державою перше робоче місце, а після випуску певний час працювати за фахом. У випадку відмови — сплачує за навчання самостійно. Саме цю формулу критикували найбільше. Чи буде ця вимога у фінальній редакції законопроєкту?Початкова ідея була саме такою. Якщо держава цільово замовляє підготовку вчителя, медика чи іншого фахівця, вона оплачує його навчання та пропонує перше робоче місце. Випускник мав би певний час, наприклад два роки, відпрацювати в системі, яка його потребує.Логіку можна пояснити на прикладі вчителів. В Україні працюють понад 30 тисяч вчителів. Щороку з професії через вихід на пенсію, зміну роботи та з інших причин вибувають 10–12 тисяч людей. Отже, щоб лише зберігати нинішню чисельність педагогів, система має щороку поповнюватися приблизно 10 тисячами нових вчителів. Водночас держава щороку замовляє підготовку близько 10 тисяч вчителів, але до професії доходять лише 2 тисячі. Тобто платники податків отримують результат лише від 20% профінансованої підготовки. Через це дефіцит щороку збільшується приблизно на 8 тисяч вчителів.Саме тому пропонували укладати контракт на перше місце роботи: держава інвестує у підготовку, випускник певний час працює за фахом, а потім вільно визначає подальшу кар'єру.Проте ця норма спричинила сильний спротив. Її називали примусовою працею, порушували питання конституційних прав і рівня оплати на першому робочому місці. Ми зрозуміли, що через одну суперечливу норму можемо поставити під загрозу весь законопроєкт, тому наразі ми її прибрали. Для нас важливіше зараз ухвалити базову модель: прогнозування потреб ринку праці, нову систему державного замовлення та грантів.Тому обов'язкового контракту на перше робоче місце для студентів цивільних спеціальностей у доопрацьованій моделі не буде.Відпрацювання залишиться лише там, де людина від початку навчається як майбутній військовослужбовець або працівник іншої структури сектору безпеки і оборони.Студенти на цивільних бюджетних місцях не матимуть контрактів на відпрацювання та інших зобов'язань перед державою. Грант також не передбачає обов'язкового відпрацювання.Як людина, яка думає передусім про державу, я дещо засмучений відмовою від обов'язкового відпрацювання. Мені здавалося, що така модель була б справедливою, особливо для країни, яка воює і має обмежені ресурси. Але зараз важливо не зупинити всю реформу через одну дискусійну норму.ПідписуйтесяГоловне від The PageДякуємо, що підписалися на The Page.Буде гаряче!Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.Я погоджуюсь з політикою конфіденційностіПодякувати 🎉50 UAH150 UAH500 UAH1000 UAH3000 UAH5000 UAHТегиКабмінгрантиМінекономікифінансуванняекономіканавчаннястудентЧитайте такожТОП-5 Новин1Топ-5 автомобілів до $10 000, які служитимуть ще 10 років в Україні21 липня 2026 17:192Частка водійок зросла до 4%: в Uklon назвали кількість і склад активних драйверів21 липня 2026 17:343Фонду Притули шість років: яку суму українці задонатили за час великої війни21 липня 2026 17:334Масового виходу не сталося: скільки міжнародних компаній досі залишаються в
- Останні
- Популярні
Новини по днях
24 липня 2026
