НБУ змушує банки блокувати тіньові схеми: які перевірки чекають на бізнес
Національний банк продовжує вимагати від учасників фінансового ринку ретельніше дотримуватися законодавства про фінансовий моніторинг. У червні Mind писав про те, що НБУ зобов'язав страхові компанії перевіряти клієнтів та їхні доходи, щоб не допустити використання страхових продуктів для ухилення від сплати податків і відмивання коштів.Зараз черга дійшла й до банківського ринку: 14 липня Нацбанк розіслав листа з рекомендацією фінустановам звернути пильну увагу на юридичних осіб, чиї операції мають ознаки фіктивності. Зокрема, йдеться про мінімізацію ПДВ (так звані скрутки) і схеми із сірим імпортом.НБУ наполягає на тому, щоб банки оцінювали не лише реальність бізнесу своїх клієнтів і логіку їхніх операцій, а й виявляли компанії-оболонки, які не мають виробничих потужностей, співробітників чи складів і створюються виключно для уникнення оподаткування та відмивання доходів.Тобто Нацбанк хоче зробити з банків своєрідний фільтр, який відсікатиме фіктивні грошові потоки ще до проведення трансакції, що загрожує затримками платежів і навіть відмовою від обслуговування, якщо компанія не зможе обґрунтувати економічну доцільність своєї діяльності.Mind розбирався в деталях нових вказівок НБУ та в тому, як банки перевірятимуть клієнтів.Від загальних вимог – до точкового полювання на схемиНБУ не вперше порушує питання, пов'язане з обслуговуванням бізнесу, який використовує банківську систему для легалізації злочинних доходів та інших незаконних операцій.У січні 2026 року НБУ вже розсилав комерційним банкам лист, у якому закликав їх викорінювати формальний підхід до фінмоніторингу на користь ретельнішого контролю підозрілих клієнтів, які відповідають маркерам фіктивності.Зокрема, Нацбанк наполягав на тому, щоб банки перед проведенням операції приймали не лише пояснення клієнта про специфіку його діяльності, а й запитували в нього документи, які зможуть підтвердити реальність бізнесу: звітність, виписки за рахунками в інших банках, підтвердження руху товарів тощо.Але цей лист НБУ був більшою мірою орієнтований на посилення базових процедур фінансового моніторингу й описував загальні підходи до виявлення компаній-оболонок і фізосіб-підприємців, які виконують функцію конвертаційних центрів.Тепер Нацбанк рекомендує банкам сконцентруватися саме на тих компаніях, які можуть бути пов'язані із сірим імпортом, ПДВ-скрутками і міграцією капіталу за кордон.Тобто спочатку банки мали усунути прогалини, що стосувалися загальних схем виведення коштів із безготівкового обороту та використання рахунків для сумнівних операцій. Тепер фінустанови мають перейти до поглибленої перевірки бізнес-клієнтів – компаній, які використовують ланцюги пов'язаних юридичних осіб для заниження податкових зобов'язань або незаконного отримання відшкодування ПДВ, а також імпортерів, чия продукція йде в роздрібний обіг за невраховану готівку.Портрет компанії-оболонки: на чому фокусуватимуться банкиЗа даними НБУ, до схем із сірим імпортом і махінаціями з ПДВ зазвичай залучено дві основні категорії юридичних осіб: нещодавно зареєстровані компанії або сплячі фірми, які тривалий час не виявляли активності, але раптово почали проводити великі операції за рахунками.Щоб допомогти банкам, НБУ склав для них докладний список ознак, за якими можна вчасно розпізнати фіктивні компанії (оболонки).1. Номінальні власники та нульові ресурси:директором або засновником є та сама особа, у тому числі керівник занадто молодий або навпаки похилого віку;часта й економічно незрозуміла зміна назв, КВЕД, адрес або бенефіціарів;розбіжності в реєстрах стосовно кінцевих бенефіціарних власників;мінімальний розмір статутного капіталу та штат з однієї-двох осіб (або взагалі нуль найманих співробітників).2. Бізнес без активів і підозрілі «родинні» зв'язки:повна відсутність складів, виробничих площ, транспорту, необхідних для заявлених масштабів діяльності;використання спільних з іншими компаніями IP-адрес, номерів телефонів, адрес електронної пошти, сайтів, бухгалтерів та інших підрядників без об'єктивних на те причин.3. Аномальна економіка та погана репутаціявідсутність (або мізерний обсяг) офіційно задекларованих доходів за наявності багатомільйонних оборотів за банківськими рахунками;зв'язки переважно з такими ж новоствореними чи сплячими контрагентами, а також із компаніями-посередниками, які виступають лише ланками в ланцюгу перепродажу;наявність відкритих кримінальних проваджень у сфері господарських злочинів щодо компанії та/або її бенефіціарів.На думку НБУ, окремо взятий фактор (наприклад, молодий керівник чи дефіцит матеріально-технічних ресурсів) ще може пояснюватися специфікою бізнесу. Але сукупність кількох перелічених ознак – це сигнал для банку про те, що перед ним із великою ймовірністю та сама компанія-оболонка для маскування сумнівних і незаконних операцій.Яка поведінка імпортерів може викликати підозри в банкуЯкщо портрет фіктивного бізнесу банк може побачити ще до того, як взяти клієнта на обслуговування, то істинний характер операцій розкривається вже у процесі руху коштів. І тут НБУ робить акцент саме на імпортерах, оскільки зовнішньоекономічні контракти залишаються одним із головних каналів для прихованого виведення валюти за кордон, й одночасно такі контракти живлять внутрішній ринок нелегального імпорту.Нацбанк виділяє кілька аномалій у поведінці імпортерів, які можу свідчити про схемність угод.По-перше, це нетиповий порядок розрахунків і непрозора логістика. Закордонні постачальники практично ніколи не відвантажують продукцію українським компаніям без передоплати. Тому, коли новостворена фірма без активів раптом переводить за кордон мільйони за нібито вже ввезений товар, не маючи при цьому жодних документів на його перевезення та зберігання, це очевидний індикатор ризику. Це стосується і ситуацій, коли товар за документами розмитнений, але гроші від його продажу на рахунки компанії так і не надходять або продукція перепродається третім особам за копійки.По-друге, використання транзитних рахунків і небанківських кредитів. Підозріло, якщо рахунки імпортерів працюють у режимі швидкої магістралі: гроші від контрагентів затримуються на них буквально на пару днів, після чого в повному обсязі перераховуються за кордон за ЗЕД-контрактами. Крім того, для купівлі валюти фіктивний бізнес часто залучає дорогі позики від небанківських фінкомпаній (їх НБУ також відносить до зони підвищеного ризику). Економіка таких угод є абсурдною, оскільки комісійні імпортера від транзитних операцій можуть бути в рази меншими, ніж відсотки за отриманим кредитом.По-третє, повна відсутність ознак реальної діяльності. У імпортера відсутні базові операційні витрати, які притаманні звичайному бізнесу (або такі витрати невиправдано низькі): виплата зарплат, оплата оренди, комунальних послуг. До того ж фінансові потоки компанії відрізняються високою нестабільністю та різнорідністю. Гроші на рахунки заходять за товари та послуги, які не мають нічого спільного з профілем компанії, а сам асортимент продукції може хаотично змінюватися – від зерна до мікроелектроніки.По-четверте, технічні помилки в контрактах. Нацбанк радить банкам звертати увагу навіть на формальні неточності, які також можуть видати фіктивність бізнесу. Наприклад, ЗЕД-договір підписаний раніше, ніж зареєстровано саму фірму; у реквізитах зазначений банківський рахунок, відкритий не пізніше дати правочину; підпис під документом поставив директор, якого на момент укладання контракту ще навіть не призначили на посаду.Отже, позиція НБУ така: банки мають оцінювати не лише юридичну чистоту документообігу, а й елементарну економічну логіку кожної трансакції. Якщо за мільйонними переказами за кордон не простежується шлях товару, а сам імпортер працює як фінансовий транзит без штату, офісу та профільної спеціалізації, для банку це не просто підозріла операція, а підстава зупинити рух коштів за рахунками клієнта й вимагати вичерпних пояснень.Ризик-орієнтований підхід замість формальних перевірокНБУ прямо вказує: організатори незаконних схем навчилися майстерно маскувати походження коштів. Для цього вони дроблять ланцюги платежів між десятками фіктивних компаній і підміняють номенклатуру товарів (скручують ПДВ).Тому Нацбанк рекомендує банкам переходити від формальних заходів фінансового моніторингу до конкретних кроків. А саме: глибше вивчати бізнес-модель клієнта ще до відкриття рахунку, а для вже наявних клієнтів – аналізувати весь ланцюг фінансових операцій і постачань, від першоджерела грошей до фактичного покупця товару.Для цього банки зобов'язані застосовувати ризик-орієнтований підхід і збирати інформацію за трьома ключовими напрямками:як і кому імпортер (чи його контрагенти) продає товар, щоб було розуміння, хто є кінцевим споживачем;через які саме торговельні майданчики (інтернет-магазини чи роздрібні мережі) відбувається реалізація продукції;чи є у компанії склади, торгові приміщення та інші матеріально-технічні ресурси, достатні для заявлених обсягів бізнесу.Що важливо: Нацбанк має намір контролювати виконання своїх рекомендацій під час нагляду за ринком. Це означає, що банкам доведеться доводити, як вони проводили оцінку конкретного клієнта. Якщо НБУ під час перевірки виявить компанії з ознаками фіктивності та при цьому з'ясує, що банк не вжив необхідних заходів для запобігання відмиванню коштів і припиненню роботи оболонок, фінустанові загрожують великі штрафи й навіть жорсткіші санкції.Це може бути обмеження окремих операцій та усунення топменеджменту від виконання обов'язків, що прямо передбачено профільним законодавством про фінмоніторинг.Прозорість як обов'язкова умова банківського обслуговуванняОскільки НБУ цілком і повністю перекладає на банки обов'язок доводити, що їхні клієнти ведуть реальну діяльність, бізнесу варто приготуватися до того, що фінустанови почнуть вимагати набагато більше подробиць і деталей. Починаючи з договорів оренди складів і виробничих приміщень, адрес і фото торгових майданчиків, закінчуючи розкриттям ланцюгів збуту аж до кінцевого покупця.Клієнтам, у яких усі бізнес-процеси є зрозумілими, а господарські операц
- Останні
- Популярні
Новини по днях
23 липня 2026
