«Не буде хвилі трудової міграції до України. Ми не цікаві світу» – Воскобойник
Чому Україні не варто боятися хвилі трудових мігрантів, як залучити усі трудові ресурси країни, а їх від 4 до 7 мільйонів людей, задля чого насправді хочуть підвищити пенсійний вік, у другій частині інтерв’ю МГ «Об’єктив» розповів Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова ГО «Офіс міграційної політики». Першу частину інтерв’ю читайте тут.
– В Україні наразі є те, що можна назвати парадоксом. З одного боку, у нас шалений брак кадрів і робочих рук. З іншого, у нас безробіття. І люди у віці 40-45+ почасти отримують відмову через «поважний вік». Хоча на Альцгеймер ще не хворіють і на ходу не розсипаються.
– На жаль, прояви ейджизму ще існують у нашій країні. Хоча я думаю, що потроху ця ситуація буде змінюватися. Саме тому, що коли не вистачає молоді, а молоді в найближчі роки в нашій країні все менше і менше, у роботодавців не буде іншого вибору, аніж просто десь брати і залучати людей на роботу, попри вік. Насправді у нас структурне безробіття. Тобто пропозиція з боку робітників не відповідає вимогам з боку роботодавців. Якщо зараз потрібні будівельники, а люди хочуть працювати в офісах, вони залишаються без роботи. Тому один із варіантів, як можна змінити цю ситуацію, це перенавчання, перекваліфікація людей, пошук роботи саме у тих галузях, де є найбільша потреба станом на зараз. І державний центр зайнятості активно допомагає перенавчатися людям у віці не те, що 40-45, а навіть 50+: правильно готувати резюме, готувати себе до співбесід і таке інше.
– Тепер в Україні активно обговорюють підняття планки пенсійного віку. Аби було ким заповнити діру у кадрах? Це допоможе?
– Навряд чи це спрацює, тому що, якщо потрібні будівельники, то чи буде роботодавець орієнтуватися на людину 60+? Чи зможе вона так само працювати, як може працювати молодша людина. Це з одного боку. А з іншого, скільки не підвищуй планку, якщо людина хоче працювати, наявність пенсій не обмежує її в можливості залишитися на ринку праці. Тому я думаю, що якщо в нас і буде підняття пенсійного віку, це буде зроблено з єдиною метою – обмежити витрати пенсійного фонду. На ринок праці це не вплине взагалі.
– Чим довше триває війна, тим вища ймовірність, що людей повернеться менше. В принципі, про це казали ще у перший рік війни. І це точно про молодь, тому що я бачу, як діти моїх подруг і друзів, як вони проростають корінням в Німеччині, Франції, Румунії, Польщі. Коштом кого, зрештою, держава буде вирішувати кадровий голод? Під час відбудови, якщо, ми будемо сподіватися, настане мир?
– Насправді Україна повинна використати максимально свій внутрішній резерв робочої сили, людського капіталу, що ми зараз маємо тут у наявності. Потрібно зробити максимум, аби завести на ринок людей, і не літнього віку, але людей у віці 45+-50+. Щоб люди, котрі знаходяться в нас в Україні, були максимально залучені до ринку праці. Мова іде й про інвалідів, я не кажу, не лише про хлопців, котрі зараз повертаються з війни. У в нас ще до війни було десь 2,3 мільйона людей з інвалідністю. Потрібно створювати такі умови праці, щоб вони могли працювати. Потрібно активно залучати молодь на ринок праці, потрібно прибирати кордон між чоловічими і жіночими професіями, максимально автоматизувати і роботизувати робочі місця, використовувати штучний інтелект. В нас в країні резерв людської сили, який ми можемо додатково залучити на ринок праці, складає, за різними оцінками, від 4 до 7 мільйонів осіб. Просто потрібно створити умови, щоб вони всі могли вийти на ринок праці.
– То як залучити усіх цих людей?
– Нам необхідно підвищувати внутрішню мобільність робочої сили, щоб людина, яка втратила роботу, наприклад, у Черкасах, не замислювалася про виїзд за кордон, а вона могла знайти собі роботу, наприклад, у Вінниці чи у Києві. Головне, щоб людина залишалася в країні. Наступне. У нас за кордоном зараз, перебуває за різними оцінками, від 7 до 8 мільйонів українців. Потрібно робити максимум, аби вони поверталися назад в Україну. І після того, як ми насправді зрозуміємо, що ми використали всі можливості, аби забезпечити роботою власне населення, з відповідними заробітними платами, з соціальним захистом, що люди насправді будуть бачити себе тут, в Україні, ми вирішимо більшість проблем, пов’язаних з нестачею робочих рук.
– А якщо не спрацює?
– А ось коли ми зрозуміємо, що і внутрішні резерви вже залучені, і мобільність, що ми максимально зробили кроки для повернення українців, і вони не повинні закінчуватися там у перший рік після закінчення військових дій. Ми повинні працювати роками, якщо не десятиліттями, над поверненням українців або тих, хто зараз виїхав, їхніх дітей або онуків сюди, в Україну. І коли ми будемо бачити, що нам просто після того, як ми прийняли максимум кроків, не вистачає робочих рук, тоді точково, обмежено, контрольовано державою ми можемо запрошувати в тому числі трудових мігрантів. Але я хочу, щоб всі зрозуміли, трудові мігранти не будуть чарівною паличкою, котра змінить ситуацію на краще. Це люди, котрі нам не зможуть закрити всі прогалини на ринку праці. Взагалі, моє тверде переконання, Україну зможуть відбудувати виключно українці.
– До речі, ми не зможемо простежити настрої усіх трудових мігрантів, і, відповідно, гарантувати безпеку Україні, якщо це буде хвиля.
– Не буде хвилі трудової міграції до України. Ми не цікаві світу. По-перше, безпековий фактор. Навіть після закінчення війни Росія нікуди не подінеться. І ми всі будемо у найближчі роки жити в очікуванні другої серії. Далі, у нас найнижчі заробітні плати в Європі. У нас немає того економічного стимулу, щоб людина, котра буде летіти за півсвіту в пошуках роботи, вибрала саме Україну, коли поряд є Польща, Чехія, Угорщина, Німеччина, де рівень заробітних плат набагато вищий, а попит на кваліфіковану робочу силу такий самий високий.
У нас немає такого рівня соціального захисту, як в Німеччині чи навіть у Польщі. Тобто, мігранту, що буде розглядати країну, куди він би хотів не просто приїхати і попрацювати, а ще й перевезти свою родину, ми також не цікаві. І тому побоювання людей, що до України буде якась хвиля мігрантів. Вибачте, якщо зараз українці, котрі знаходяться за кордоном, не хочуть повертатися на Батьківщину, якщо молодь розглядає виїзд із країни назавжди, чому ви думаєте, що до нас буде стояти черга охочих, коли власні співгромадяни нашої країни, на жаль, хочуть звідси виїхати?
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 липня 2026
