Рекультивація земель після будівництва Нижньоворітської ВЕС: відповідальний підхід до відновлення природи
Незалежна екологічна група супроводжувала весь процес відновлення ґрунтового покриву після будівництва вітрової електростанції на Закарпатті: від аналізу території та закупівлі насіння трав до рекомендацій щодо методики засіву. Уже за один сезон рослинність відновилася приблизно на 80% ділянок, задіяних у будівництв, пише видання Zaxid.net.
Перша ВЕС Нижньоворітської громади
У березні 2026 року в Нижньоворітській громаді розпочала роботу перша вітрова електростанція, споруджена УК «Вітряні парки України». Станція складається з 16 турбін українського виробництва компанії «Френдлі Віндтехнолоджі» та має загальну потужність 80,8 МВт.
Після завершення будівництва компанія розпочала рекультивацію земель: на всіх задіяних територіях відновлюють верхній шар ґрунту та засівають ділянки сумішшю місцевих трав — райграсом, конюшиною та луговими злаками. Мета — повернути ландшафту первісний вигляд, без чужорідних видів рослин.
Виконавець робіт «Вітряних парків України» Михайло Сідак розповідає, що для збереження природного потенціалу місцевих трав використовували саме звичайні місцеві суміші.
«Весною посіяли — і практично 80% території вже відновилося», — розповідає він, наголошуючи: у високогірних кам’янистих ділянках процес іде повільніше — там суцільного покриву очікують досягти лише наступного року.
Незалежний екологічний контроль
Особливість рекультивації в Нижніх Воротах — постійна залученість сторонніх екологів, які спеціалізуються на супроводі подібних об’єктів.
«Це незалежна екологічна група — фахівці, які супроводжують такі об’єкти й надають рекомендації щодо правильної методики роботи», — пояснює Михайло Сідак.
Незалежна група консультувала компанію щодо закупівлі насіння та складу травосуміші, методики засіву, а також була присутня безпосередньо на майданчиках під час робіт. Кожну ділянку спершу вирівнювали (подекуди вручну — через гірський рельєф), потім культивували і лише після цього засівали.
Такий підхід — продовження екологічної обачності, закладеної ще на етапі проєктування станції. За словами Сідака, вітровий потенціал був далеко не єдиним критерієм вибору майданчиків під турбіни: враховували дані європейських фахівців щодо сили вітру, дистанцію до національного природного парку «Бойківщина», з яким межує станція, а також обирали безлісі ділянки з наявною дорожньою інфраструктурою. Відмова від частини потенційних майданчиків і коригування розташування турбін відповідно до екологічних рекомендацій дозволили мінімізувати вплив на екосистеми ще до початку будівництва.
Вітропарк УК «Вітряні парки України» простягається на 8 кілометрів гірською місцевістю, якою проходить маркований туристичний маршрут на гору Пікуй, облаштований чотирма альтанками для відпочинку. Маршрутом уже користуються школярі та туристичні групи під час сходжень у Карпати. У планах компанії — розвиток рекреаційної інфраструктури поруч зі станцією: кафе, дитячі майданчики, велодоріжки.
«Ми б дуже хотіли, щоб наш вітропарк став єдиним в Україні, де не лише виробляється вітрова енергія, а й відпочивають люди, приходять туристи й насолоджуються краєвидами гір», — підкреслює виконроб, який є також жителем місцевої громади.
Станція приносить громаді й фінансову користь: перша ВЕС Закарпаття вже виробила понад 100 млн кВт·год чистої електроенергії. 3% коштів від її продажу спрямовуються до місцевого бюджету — це майже 18 млн грн, із яких 9,7 млн грн надійшло лише за п’ять місяців 2026 року. Кошти йдуть на школи, дороги та соціальні проєкти громади.
Загалом підхід «Вітряних парків України» — відновлення земель, використання місцевих видів рослин і залучення незалежних екологів до рекультивації — відповідає міжнародним практикам розвитку вітроенергетики та демонструє: енергетичні проєкти прагнуть берегти природу й розвивати громади.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 липня 2026
