Розсіяність чи РДУГ: чому ми шукаємо в себе зайві симптоми та як не стати жертвою псевдодіагнозів
У вівторок, 14 липня 2026 року, тема ментального здоров'я та нейровідмінностей переживає справжній бум. Терміни «нейротиповий» та «нейровідмінний» дедалі частіше лунають у медіа та стрічках соціальних мереж. Проте популярність цієї теми породила небезпечну моду на самодіагностику: мільйони користувачів схильні приписувати собі складні стани, як-от РДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивності) або аутизм, просто подивившись кілька коротких роликів у TikTok чи Instagram.Магістр психології та психотерапевт Наталія Гаріна в ексклюзивному коментарі для РБК-Україна розібрала природу цих понять, пояснила механізми роботи нашого мозку та застерегла від поспішного наклеювання медичних ярликів на звичайні особливості характеру.Хто такі нейротипові людиСучасна культура часто намагається розділити людську поведінку на сувору «норму» та «відхилення». Проте в нейробіології та психології ці кордони є набагато гнучкішими. Для опису більшості населення планети вчені використовують поняття «нейротиповість». Це не свідчення якоїсь винятковості чи ідеальності, а просто відображення статистичної більшості.Психотерапевт Наталія Гаріна дає таке визначення:"Нейротиповими називають людей, чий розвиток нервової системи відповідає типичним для більшості особливостям. Вони зазвичай сприймають інформацію, навчаються, підтримують увагу та взаємодіють із соціальним середовищем так, як це характерно для більшої частини населення".Фахівець наголошує, що в цьому питанні немає місця оціночним судженням:"Це не означає "краще" чи "правильніше" — лише те, що робота мозку відповідає статистичній нормі".Що таке нейровідмінність та її проявиНа противагу нейротиповості існує концепція нейрорізноманіття. Вона нагадує, що людський мозок може мати унікальну архітектуру зв'язків («нейронну проводку»), через яку людина сприймає, відчуває та аналізує навколишній світ зовсім інакше, ніж абсолютна більшість.До нейровідмінних станів (neurodivergence) найчастіше належать:РАС (розлади аутистичного спектра);РДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивності);Дислексія (труднощі з читанням та розпізнаванням слів);Диспраксія (особливості координації рухів);Деякі інші специфічні нюанси розвитку нервової системи.Такі особливості створюють певні виклики в повсякденному житті, навчанні чи побуті. Водночас вони часто стають джерелом унікальних переваг."Такі люди можуть по-іншому обробляти інформацію, реагувати на зовнішні стимули чи будувати комунікацію. Водночас ці особливості нерідко поєднуються з високою креативністю, нестандартним мисленням або здатністю глибоко занурюватися у сферу своїх інтересів", — підкреслює експерт.Пастка самодіагностики: чому не варто ставити собі діагноз за чек-листамиСьогодні інтернет переповнений тестами, чек-листами та емоційними відео, які обіцяють «діагностувати» у вас серйозний розлад за п'ятьма простими ознаками (на кшталт забудькуватості чи звички перевіряти, чи зачинені двері). Це призводить до надмірної тривожності або, навпаки, до своєрідної романтизації психічних розладів.Наталія Гаріна застерігає від легковажного ставлення до цього процесу:"Популярність теми призвела до того, що багато хто почав упізнавати себе в окремих симптомах. Однак забудькуватість, любов до порядку чи тимчасові труднощі з концентрацією під час стресу ще не означають наявність нейровідмінності".Справжній висновок про особливості функціонування нервової системи вимагає глибокого аналізу:Професійний підхід: Діагноз може встановити лише кваліфікований спеціаліст після комплексного клінічного оцінювання та тестування.Стабільність симптомів: Ознаки мають бути стійкими, простежуватися з раннього дитинства (а не з'явитися під час сесії чи дедлайну).Вплив на життя: Особливості мають суттєво та системно впливати на щоденне функціонування особистості в різних сферах (робота, стосунки, побут).Головна мета — порозуміння, а не нові бар'єриСуть дискусії навколо нейрорізноманіття полягає не в тому, щоб знайти у себе патологію чи відгородитися від суспільства новими ярликами. Головне — навчитися краще розуміти себе та оточуючих."Розуміння нейрорізноманіття допомагає не навішувати ярлики, а краще бачити індивідуальні особливості людини. Адже різний спосіб роботи мозку не робить когось "гіршим" чи "кращим" — він лише означає інший спосіб сприймати світ та взаємодіяти з ним", — підсумовує Наталія Гаріна.🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.Підтримати редакціюЯкщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.Підпишіться на нас: Google НовиниНовини партнерівТема тижня1314 липня 2026, 06:00Від ведучого Дня міста до тамади росіян: як популярний культурний діяч з Мелітополя став обличчям “мирного життя” в окупації (фото, відео)Фото дняНовиниПро насФотоАрхівСтаттіЕтичний кодексВакансіїЗворотній зв'язокРекламаРедакційна політикаПолітика піклуванняПолітика конфіденційностіПубличний звітРІА Мелітополь правова інформаціяВикористання матеріалів ria-m.tv, будь-якого типу, дозволяється за умови активного індексованого посилання на ria-m.tv. Гіперпосилання має бути розміщене виключно у першому або другому абзаці тексту. РІА-Південь працює завдяки підтримці читачів, партнерів та міжнародних організацій.Діяльність РІА Південь здійснюється за підтримки Інституту масової інформації та Міністерства закордонних справ НідерландівЗвіт про прозорість від Journalism Trust InitiativeМатеріали розміщені в рубриці "Бізнес ідеї", "Політикум" та під знаком * мають іміджевий, благодійний характер або надруковані на правах реклами. Відповідальність за такі матеріали редакція не несе.© 2013-2026 Всі права захищено. Продовжуючи перегляд RIA-M.TV Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності, Правилами користування сайтом та згодні з використанням файлів cookie. ОзнайомитисьЗгоден
Магістр психології та психотерапевт Наталія Гаріна в ексклюзивному коментарі для РБК-Україна розібрала природу цих понять, пояснила механізми роботи нашого мозку та застерегла від поспішного наклеювання медичних ярликів на звичайні особливості характеру.Хто такі нейротипові людиСучасна культура часто намагається розділити людську поведінку на сувору «норму» та «відхилення». Проте в нейробіології та психології ці кордони є набагато гнучкішими. Для опису більшості населення планети вчені використовують поняття «нейротиповість». Це не свідчення якоїсь винятковості чи ідеальності, а просто відображення статистичної більшості.Психотерапевт Наталія Гаріна дає таке визначення:"Нейротиповими називають людей, чий розвиток нервової системи відповідає типичним для більшості особливостям. Вони зазвичай сприймають інформацію, навчаються, підтримують увагу та взаємодіють із соціальним середовищем так, як це характерно для більшої частини населення".Фахівець наголошує, що в цьому питанні немає місця оціночним судженням:"Це не означає "краще" чи "правильніше" — лише те, що робота мозку відповідає статистичній нормі".Що таке нейровідмінність та її проявиНа противагу нейротиповості існує концепція нейрорізноманіття. Вона нагадує, що людський мозок може мати унікальну архітектуру зв'язків («нейронну проводку»), через яку людина сприймає, відчуває та аналізує навколишній світ зовсім інакше, ніж абсолютна більшість.До нейровідмінних станів (neurodivergence) найчастіше належать:РАС (розлади аутистичного спектра);РДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивності);Дислексія (труднощі з читанням та розпізнаванням слів);Диспраксія (особливості координації рухів);Деякі інші специфічні нюанси розвитку нервової системи.Такі особливості створюють певні виклики в повсякденному житті, навчанні чи побуті. Водночас вони часто стають джерелом унікальних переваг."Такі люди можуть по-іншому обробляти інформацію, реагувати на зовнішні стимули чи будувати комунікацію. Водночас ці особливості нерідко поєднуються з високою креативністю, нестандартним мисленням або здатністю глибоко занурюватися у сферу своїх інтересів", — підкреслює експерт.Пастка самодіагностики: чому не варто ставити собі діагноз за чек-листамиСьогодні інтернет переповнений тестами, чек-листами та емоційними відео, які обіцяють «діагностувати» у вас серйозний розлад за п'ятьма простими ознаками (на кшталт забудькуватості чи звички перевіряти, чи зачинені двері). Це призводить до надмірної тривожності або, навпаки, до своєрідної романтизації психічних розладів.Наталія Гаріна застерігає від легковажного ставлення до цього процесу:"Популярність теми призвела до того, що багато хто почав упізнавати себе в окремих симптомах. Однак забудькуватість, любов до порядку чи тимчасові труднощі з концентрацією під час стресу ще не означають наявність нейровідмінності".Справжній висновок про особливості функціонування нервової системи вимагає глибокого аналізу:Професійний підхід: Діагноз може встановити лише кваліфікований спеціаліст після комплексного клінічного оцінювання та тестування.Стабільність симптомів: Ознаки мають бути стійкими, простежуватися з раннього дитинства (а не з'явитися під час сесії чи дедлайну).Вплив на життя: Особливості мають суттєво та системно впливати на щоденне функціонування особистості в різних сферах (робота, стосунки, побут).Головна мета — порозуміння, а не нові бар'єриСуть дискусії навколо нейрорізноманіття полягає не в тому, щоб знайти у себе патологію чи відгородитися від суспільства новими ярликами. Головне — навчитися краще розуміти себе та оточуючих."Розуміння нейрорізноманіття допомагає не навішувати ярлики, а краще бачити індивідуальні особливості людини. Адже різний спосіб роботи мозку не робить когось "гіршим" чи "кращим" — він лише означає інший спосіб сприймати світ та взаємодіяти з ним", — підсумовує Наталія Гаріна.🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російсь
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 липня 2026
