Чому тривога запізнюється, а іноді буває «хибною»: військовий експерт «Флеш» розкрив залаштунки роботи ППО
У середу, 15 липня 2026 року, фахівець із радіотехнологій та радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Безкрестнов розкрив технічні нюанси роботи системи сповіщення про повітряну загрозу. Він детально пояснив, чому у випадку застосування балістичного озброєння сирена інколи лунає вже після перших вибухів, а також чому виникають превентивні тривоги без подальших ракетних ударів.Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційне роз'яснення експерта, ключовими факторами у цьому процесі є критично обмежений час на реакцію та специфіка супутникового моніторингу за діями ворога.Звідки сили ППО дізнаються про загрозуЗа словами Сергія Безкрестнова, первинна інформація про підготовку ворога до ракетних ударів або безпосередній момент старту ракет надходить від західних партнерів України.«Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як саме вони отримують цю інформацію, але не треба бути занадто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом даних є супутникове спостереження за точками запуску та складна система фіксації фактів пуску», — зазначив радник міністра.Чому сирена іноді безпорадна перед балістикоюГоловна небезпека балістичних ракет полягає в їхній надвисокій швидкості та крутій траєкторії польоту. Час від моменту пуску до моменту ураження цілі вимірюється ліченими хвилинами, що робить будь-яку технічну чи людську затримку критичною.Екстремально короткий час підльоту: Наприклад, від пускових рубежів до Києва балістична ракета долітає всього за 2–4 хвилини.Ціна найменшої помилки: Через такий жорсткий таймінг будь-яка затримка у передачі сигналу, обробці даних чи збій у ланцюгу передачі інформації призводять до того, що тривога вмикається вже по факту прильоту. «Жодна система у світі не може бути ідеальною на 100%», — наголошує «Флеш».Природа «хибних» тривог: приклад російського «Орєшніка»Досить часто українці стикаються із протилежним сценарієм: повітряну тривогу оголошують, проте вибухів чи прильотів не фіксують. Експерт пояснює, що це не помилка системи, а необхідний захід безпеки, що базується на аналізі активності ворога.Супутники стеження фіксують підготовчі дії розрахунків безпосередньо на пускових установках (розгортання комплексів, прогрів систем, підвезення ракет). Проте сам пуск з різних причин (скасування наказу, тренування ворога, технічна несправність) може не відбутися.«Пам'ятаєте, скільки разів лунала "хибна" тривога щодо ракети "Орєшнік"? Це працює саме так: розвідувальні супутники візуально фіксують підозрілу активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск фактично — заздалегідь зрозуміти неможливо. Тому командування ППО зобов'язане перестрахуватися і оголосити тривогу, щоб зберегти життя людей», — резюмував Сергій Безкрестнов.🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.Підтримати редакціюЯкщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.Підпишіться на нас: Google НовиниНовини партнерівТема тижня1314 липня 2026, 06:00Від ведучого Дня міста до тамади росіян: як популярний культурний діяч з Мелітополя став обличчям “мирного життя” в окупації (фото, відео)Фото дняНовиниПро насФотоАрхівСтаттіЕтичний кодексВакансіїЗворотній зв'язокРекламаРедакційна політикаПолітика піклуванняПолітика конфіденційностіПубличний звітРІА Мелітополь правова інформаціяВикористання матеріалів ria-m.tv, будь-якого типу, дозволяється за умови активного індексованого посилання на ria-m.tv. Гіперпосилання має бути розміщене виключно у першому або другому абзаці тексту. РІА-Південь працює завдяки підтримці читачів, партнерів та міжнародних організацій.Діяльність РІА Південь здійснюється за підтримки Інституту масової інформації та Міністерства закордонних справ НідерландівЗвіт про прозорість від Journalism Trust InitiativeМатеріали розміщені в рубриці "Бізнес ідеї", "Політикум" та під знаком * мають іміджевий, благодійний характер або надруковані на правах реклами. Відповідальність за такі матеріали редакція не несе.© 2013-2026 Всі права захищено. Продовжуючи перегляд RIA-M.TV Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності, Правилами користування сайтом та згодні з використанням файлів cookie. ОзнайомитисьЗгоден
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційне роз'яснення експерта, ключовими факторами у цьому процесі є критично обмежений час на реакцію та специфіка супутникового моніторингу за діями ворога.Звідки сили ППО дізнаються про загрозуЗа словами Сергія Безкрестнова, первинна інформація про підготовку ворога до ракетних ударів або безпосередній момент старту ракет надходить від західних партнерів України.«Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як саме вони отримують цю інформацію, але не треба бути занадто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом даних є супутникове спостереження за точками запуску та складна система фіксації фактів пуску», — зазначив радник міністра.Чому сирена іноді безпорадна перед балістикоюГоловна небезпека балістичних ракет полягає в їхній надвисокій швидкості та крутій траєкторії польоту. Час від моменту пуску до моменту ураження цілі вимірюється ліченими хвилинами, що робить будь-яку технічну чи людську затримку критичною.Екстремально короткий час підльоту: Наприклад, від пускових рубежів до Києва балістична ракета долітає всього за 2–4 хвилини.Ціна найменшої помилки: Через такий жорсткий таймінг будь-яка затримка у передачі сигналу, обробці даних чи збій у ланцюгу передачі інформації призводять до того, що тривога вмикається вже по факту прильоту. «Жодна система у світі не може бути ідеальною на 100%», — наголошує «Флеш».Природа «хибних» тривог: приклад російського «Орєшніка»Досить часто українці стикаються із протилежним сценарієм: повітряну тривогу оголошують, проте вибухів чи прильотів не фіксують. Експерт пояснює, що це не помилка системи, а необхідний захід безпеки, що базується на аналізі активності ворога.Супутники стеження фіксують підготовчі дії розрахунків безпосередньо на пускових установках (розгортання комплексів, прогрів систем, підвезення ракет). Проте сам пуск з різних причин (скасування наказу, тренування ворога, технічна несправність) може не відбутися.«Пам'ятаєте, скільки разів лунала "хибна" тривога щодо ракети "Орєшнік"? Це працює саме так: розвідувальні супутники візуально фіксують підозрілу активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск фактично — заздалегідь зрозуміти неможливо. Тому командування ППО зобов'язане перестрахуватися і оголосити тривогу, щоб зберегти життя людей», — резюмував Сергій Безкрестнов.🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.Підтримати редакціюЯкщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.Підпишіться на нас: Google НовиниНовини партнерівТема тижня1314 липня 2026, 06:00Від ведучого Дня міста до тамади росіян: як популярний культурний діяч з Мелітополя став обличчям “мирного життя” в окупації (фото, відео)Фото дняНовиниПро насФотоАрхівСтаттіЕтичний кодексВакансіїЗворотній зв'язокРекламаРедакційна політикаПолітика піклуванняПолітика конфіденційностіПубличний звітРІА Мелітополь правова інформаціяВикористання матеріалів ria-m.tv, будь-якого типу, дозволяється за умови активного індексованого посилання на ria-m.tv. Гіперпосилання має бути розміщене виключно у першому або другому абзаці тексту. РІА-Південь працює завдяки підтримці читачів, партнерів та міжнародних організацій.Діяльність РІА Південь здійснюється за підтримки Інституту масової інформації та Міністерства закордонних справ НідерландівЗвіт про прозорість від Journalism Trust InitiativeМатеріали розміщені в рубриці "Бізнес ідеї", "Політикум" та під знаком * мають іміджевий, благодійний характер або надруковані на правах реклами. Відповідальність за такі матеріали редакція не несе.© 2013-2026 Всі права захищено. Продовжуючи перегляд RIA-M.TV Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності, Правилами користування сайтом та згодні з використанням файлів cookie. ОзнайомитисьЗгоден
За словами Сергія Безкрестнова, первинна інформація про підготовку ворога до ракетних ударів або безпосередній момент старту ракет надходить від західних партнерів України.«Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як саме вони отримують цю інформацію, але не треба бути занадто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом даних є супутникове спостереження за точками запуску та складна система фіксації фактів пуску», — зазначив радник міністра.Чому сирена іноді безпорадна перед балістикоюГоловна небезпека балістичних ракет полягає в їхній надвисокій швидкості та крутій траєкторії польоту. Час від моменту пуску до моменту ураження цілі вимірюється ліченими хвилинами, що робить будь-яку технічну чи людську затримку критичною.Екстремально короткий час підльоту: Наприклад, від пускових рубежів до Києва балістична ракета долітає всього за 2–4 хвилини.Ціна найменшої помилки: Через такий жорсткий таймінг будь-яка затримка у передачі сигналу, обробці даних чи збій у ланцюгу передачі інформації призводять до того, що тривога вмикається вже по факту прильоту. «Жодна система у світі не може бути ідеальною на 100%», — наголошує «Флеш».Природа «хибних» тривог: приклад російського «Орєшніка»Досить часто українці стикаються із протилежним сценарієм: повітряну тривогу оголошують, проте вибухів чи прильотів не фіксують. Експерт пояснює, що це не помилка системи, а необхідний захід безпеки, що базується на аналізі активності ворога.Супутники стеження фіксують підготовчі дії розрахунків безпосередньо на пускових установках (розгортання комплексів, прогрів систем, підвезення ракет). Проте сам
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 липня 2026
