Конгрес готує для Трампа нову економічну зброю проти Кремля: WSJ розкрив деталі законопроєкту Ліндсі Грема
Нові повноваження спрямовані проти п'яти найбільших покупців російських енергоносіївУ Конгресі США вже цього тижня можуть представити новий законопроєкт, який надасть президенту Дональду Трампу широкі повноваження для економічного тиску на росію та її найбільших торговельних партнерів. Документ дозволить главі Білого дому запроваджувати мита до 100% щодо країн і компаній, які купують російські нафту та газ або допомагають здійснювати такі постачання.Про це повідомляє The Wall Street Journal.Ініціативу ще понад рік тому почали розробляти сенатори – республіканець Ліндсі Грем і демократ Річард Блюменталь. Після раптової смерті Грема його колеги вирішили добитися якнайшвидшого ухвалення документа на знак пам’яті про сенатора.Лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тьюн заявив, що саме Грем був головною рушійною силою законопроєкту, тому його ухвалення стало б гідним вшануванням сенатора.За словами співавтора документа Річарда Блюменталя, нові санкції насамперед спрямовані проти п'яти найбільших покупців російських енергоносіїв.Серед них Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан (щодо нафти).Щодо природного газу, то до списку також входять Франція, Японія, Бельгія та Угорщина, однак для частини європейських держав передбачені винятки, оскільки вони вже скорочують залежність від російського імпорту.У разі ухвалення законопроєкту Трамп зможе самостійно вирішувати, коли застосовувати нові обмеження.Документ не обмежується тарифами. Він також передбачає:нові санкції проти російського оборонного сектору;обмеження щодо енергетичних компаній;санкції проти фінансових установ;додатковий тиск на російський «тіньовий флот».Як зазначає The Wall Street Journal, якщо документ буде ухвалений, це стане першим випадком, коли Конгрес офіційно дозволить використовувати імпортні мита як геополітичний інструмент тиску.Зазвичай американські тарифи застосовувалися для боротьби з недобросовісною конкуренцією або торговельними суперечками. Натомість новий механізм перетворює їх на інструмент зовнішньої політики.Раніше обговорювалася значно жорсткіша версія законопроєкту, яка передбачала 500-відсоткові мита для всіх держав, що купують російські енергоносії. Проте адміністрація Трампа наполягла на компромісному варіанті, який залишає президентові свободу самостійно визначати, коли й проти кого застосовувати нові обмеження.Попередні версії законопроєкту адміністрація Трампа не підтримувала, побоюючись, що жорсткі санкції завадять дипломатичним переговорам із москвою.Але тепер ситуація змінилася. За даними видання, документ погоджувався безпосередньо з Білим домом і має підтримку адміністрації. Водночас сам Трамп поки що висловлюється обережно.На запитання журналістів він відповів лише: «Ми це обговорюємо. Рішення ухвалимо дуже скоро».Після підтримки з боку Білого дому шанси законопроєкту суттєво зросли, документ уже має двопартійну підтримку в СенатіПроте попереду ще кілька складних процедурних етапів. Зокрема, через особливості американського законодавства законопроєкти, що можуть впливати на доходи бюджету через запровадження мит, спочатку мають пройти Палату представників – там його подальша доля менш передбачувана.Попри це, аналітики називають нинішню ініціативу найреалістичнішою спробою США посилити економічний тиск на кремль і країни, які продовжують фінансувати російську військову машину через закупівлю нафти та газу.Бекграунд. Напередодні стало відомо, що Трамп підтримав санкційний законопроєкт Ліндсі Грема проти росії – шанси на його ухвалення різко зросли.Wed, 15 Jul 2026 09:21:00 +030020307616Новиниhttps://mind.ua/news/20307616-kongres-gotue-dlya-trampa-novu-ekonomichnu-zbroyu-proti-kremlya-wsj-rozkriv-detali-zakonoproektu-lindsihttps://mind.ua/news/20307616-kongres-gotue-dlya-trampa-novu-ekonomichnu-zbroyu-proti-kremlya-wsj-rozkriv-detali-zakonoproektu-lindsi#comment_header_layerНовини на mind.uaСША,Конгрес США,Санкції проти росіїросія може втратити 20% експорту зерна через українську блокаду Азовського моряЧерез мілководні порти за Керченською протокою росія торгує з країнами Близького Сходу, зокрема ТуреччиноюУкраїнські удари по акваторії Азовського моря, яких за останні 9 днів зазнали понад 100 російських суден, паралізували роботу портів Азова та Тамані, через які на експорт ішли мільйони тонн російського зерна.На ці два порти припадає 15% російського експорту зернових і 17–21% вивезення за кордон рослинних олій, пише The Moscow Times із посиланням на оцінку керуючого партнера «АгроТренд» Ніколая Личова.Інші аналітики оцінюють частку ще вище – до 25% сукупного експорту зерна та олії. Через мілководні порти за Керченською протокою йде торгівля з країнами Близького Сходу, зокрема Туреччиною, яка закуповує практично кожну п'яту тонну російського зерна.Наприкінці минулого тижня, за словами джерел Reuters, російська влада повідомила судноплавні компанії про припинення приймання заявок на прохід Керченською протокою, що з'єднує Азовське та Чорне моря.Напередодні Мінтранс і Мінсільгосп Ростовської області повідомили, що шукають альтернативні маршрути для зернових експортерів, у яких нещодавно стартувала збиральна кампанія.Через пізній початок збору та логістичні обмеження експорт зерна в липні буде на 20% меншим, ніж планувалося, прогнозують аналітики ІКАР: 2 млн тонн замість 2,5 млн. Частково експорт, паралізований в Азовському морі, можна переорієнтувати на глибоководні порти: вони можуть відвантажувати 4–4,5 млн тонн на місяць. Цього вистачить у липні.Експорт зернових доведеться перебудовувати «з коліс», тобто на самому піку сезону, в умовах пізніх жнив і паливної кризи, а це «майже нереальне завдання», вважає Личов: щоб потік пішов новим маршрутом, потрібно, щоб станції, термінали, порти були готові прийняти ці обсяги, а вони не готові, пояснює він.Бекграунд. Як писав Bloomberg, ціни на пшеницю різко пішли вгору через українські удари по росії.Wed, 15 Jul 2026 08:48:00 +030020307615Новиниhttps://mind.ua/news/20307615-rosiya-mozhe-vtratiti-20-eksportu-zerna-cherez-ukrayinsku-blokadu-azovskogo-moryahttps://mind.ua/news/20307615-rosiya-mozhe-vtratiti-20-eksportu-zerna-cherez-ukrayinsku-blokadu-azovskogo-morya#comment_header_layerНовини на mind.uaКрим,Тимчасова окупація Криму,Азовське море,війна росії проти УкраїниThe Economist: Федоров вимагав звільнення Сирського через перевитрати на 300 млрд грн, але Зеленський не підтримавСирський став головним опонентом масштабних реформ в арміїМіністр оборони України Михайло Федоров після приходу на посаду намагався провести наймасштабнішу реформу українського оборонного сектору з початку війни.Однак його курс зіткнувся із жорстким опором військового командування, а президент Володимир Зеленський відмовився звільняти головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, попри виявлені під час внутрішнього аудиту масштабні фінансові проблеми.Про це пише The Economist.За даними видання, одним із перших рішень Федорова після призначення міністром оборони в січні стало проведення масштабного аудиту Міністерства оборони та бойових бригад.Перевірка виявила надмірні витрати приблизно на 300 млрд грн (близько $6,6 млрд).Після цього міністр:ініціював перевірки посадовців на поліграфі;звільнив частину чиновників, які відмовилися проходити тестування або не пройшли його;почав переводити закупівлі озброєння на систему відкритих тендерів.За словами самого Федорова, лише відкриті закупівлі дозволили майже відразу знизити вартість 155-мм артилерійських снарядів приблизно на 16%.The Economist пише, що найгостріші суперечності виникли між Федоровим і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським.Видання стверджує, що міністр намагався добитися звільнення Сирського, однак не зміг переконати президента підтримати таке кадрове рішення.При цьому конфлікт став публічно помітним навіть на засіданнях Ставки.Автори описують одну з нарад початку липня, де військове командування критикувало Федорова за закупівлю ракет і боєприпасів, а міністр у відповідь заявив, що без його екстрених рішень щодо фінансування виробництва дронів Україна взагалі не змогла б проводити нинішню кампанію з ізоляції окупованого Криму.Один зі співрозмовників видання сказав, що це «дві різні системи координат», які все важче знаходять спільну мову.35-річний Федоров прийшов у Міноборони з репутацією успішного реформатора, який раніше створив державний застосунок «Дія» та був одним із творців української «армії дронів».Однак частина генералів, за даними The Economist, вважає, що йому бракує військового досвіду.Деякі співрозмовники видання порівнюють Федорова з колишнім міністром оборони США Робертом Макнамарою, який намагався керувати війною за допомогою управлінських моделей із цивільного бізнесу.Критики також дорікають міністру надмірною увагою до цифрових показників ефективності та системи оцінювання бойових результатів.Проте молоді офіцери підтримують зміни. Як зазначає The Economist, Федоров має чимало прихильників серед молодших військових і технологічних підрозділів.Командир одного з найефективніших штурмових підрозділів ЗСУ Олександр Настенко («Флінт») заявив виданню, що саме Федоров допоміг переорієнтувати ресурси на сучасні технології, які реально рятують життя військових.За його словами, українська армія потребує змін і не може залишатися такою самою, як була кілька років тому.Попри конфлікти, частина реформ уже стартувала. Серед них:підвищення грошового забезпечення піхоти до $7000 на місяць для окремих категорій військовослужбовців;запровадження контрактів із чіткими строками служби;часткова демобілізація військових, які найдовше перебувають на фронті;розширення набору іноземців до українського війська;можливість добровільного повернення військовослужбовців, які самовільно залишили частини, без кримінального покарання протягом спеціального перехідного періоду.The Economist зазначає, що майбутнє реформ значною мірою залежить від позиції президента Володимира Зеленського.З одного боку, саме Зеленський призначив Федорова та залишається його політичним союзником ще з часів цифрової трансформації держави.З іншого – джерела видання ст
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 липня 2026
