Ми помилялися, і це погано: вчені неправильно оцінювали температурні рекорди Землі
Розуміння температурного минулого Землі є критично важливим для прогнозування майбутніх кліматичних сценаріїв та аналізу еволюції біосфери. Досі в науковій спільноті панувала думка, що протягом фанерозойського еону (останні 539 мільйонів років) планета могла розігріватися на 20 – 30 градусів Цельсія вище доіндустріального рівня. Проте масштабне дослідження вчених з Університету Лідса, результати якого опублікував журнал Nature Communications у 2026 році, спростовує ці припущення.
Раніше фахівці спиралися переважно на аналіз ізотопів кисню в морських скам'янілостях. Цей метод показував, що в ранньому палеозої тропічні океани нібито прогрівалися до 40 – 50 градусів Цельсія. Такі показники виглядають сумнівними, адже подібна спека є смертельною для більшості багатоклітинних організмів і навряд чи сприяла б бурхливому розвитку життя, який ми бачимо в палеонтологічному літописі.
Команда дослідників вирішила застосувати принципово інший підхід – Хімічний індекс зміни (CIA), який вимірює ступінь руйнування гірських порід під впливом тепла.
Ця робота демонструє, як стародавні породи та сучасне кліматичне моделювання можуть працювати разом, щоб розкрити межі довгострокового клімату Землі, – прокоментував провідний автор дослідження доктор Дун'юй Чжен із Чендуського технологічного університету.
Використовуючи базу даних із понад 18 тисяч записів про склад осадових порід, вчені поєднали ці дані з сучасними кліматичними симуляціями моделі HadCM3L.
Результати показали, що навіть у найнайспекотніші періоди минулого середня глобальна температура не досягала навіть 10 градусів Цельсія вище доіндустріальних показників.
Це означає, що Земля була значно прохолоднішою, ніж вважали раніше, хоча все одно залишалася набагато теплішою за сучасний стан, який лише нещодавно почав досягати 1,5 градуса вище доіндустріального рівня.
Така стабільність пояснюється роботою природних механізмів саморегуляції, зокрема процесом вивітрювання силікатних порід. Коли планета розігрівається, хімічні реакції між вуглекислим газом і гірськими породами прискорюються, що призводить до вимивання CO2 з атмосфери та поступового охолодження клімату. Цей "планетарний термостат" протягом мільйонів років утримував температуру в межах від 10 до 30 градусів Цельсія, що дозволило життю безперервно еволюціонувати.
Проте автори дослідження застерігають від надмірного оптимізму щодо сучасних кліматичних змін. Попри те, що природна система регулювання дуже ефективна, вона працює надзвичайно повільно – на масштабах мільйонів років. Людська діяльність змінює склад атмосфери за лічені десятиліття, тому природні механізми просто не встигнуть зреагувати на таку швидкість. Тому сподіватися, що той же механізм врятує нас зараз, марно.
Висновки свідчать про те, що температура Землі жорстко регулювалася протягом тривалого часу. Спричинене людиною потепління на 10 градусів Цельсія – що цілком можливо, якщо спалити всі запаси викопного палива – виведе нас у стан, у якому планета ніколи не перебувала раніше, – заявив професор еволюції земних систем в Університеті Лідса Бенджамін Міллс.
Науковці підкреслюють: якщо людство допустить зростання глобальної температури на 10 градусів Цельсія, це призведе до виходу за межі будь-яких природних кліматичних станів, які існували протягом останніх пів мільярда років. Тому ми не маємо уявлення, як реагуватиме природа і що з нею буде в такому разі.
Це ставить під загрозу виживання сучасної біосфери, яка пристосована до набагато вужчого температурного діапазону. Тож розуміння минулого має стати для нас не просто науковим фактом, а попередженням про те, наскільки тендітним є баланс нашої планети.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
10 липня 2026
