Чому виникла суперечка через сплату банками 50% податку і як це може вплинути на українців
У Нацбанку критикують цю ініціативу держави, зазначаючи, що це створює відчуття непередбачуваності для інвесторівПарламентський комітет з питань фінансів рекомендував Верховній Раді підтримати законопроєкт №15262, який продовжує для банків підвищену ставку податку на прибуток у розмірі 50% і на 2027 рік.Ініціативу підтримали Міністерство фінансів, Державна податкова служба та Міністерство юстиції. Натомість Національний банк виступив проти, попередивши про можливі негативні наслідки для банківської системи та економіки.Джерело. Про те, чому НБУ та банки виступають проти, а держава – за, пише в своєму матеріалі DELO.ua.Як зазначається, держава хоче залишити податок, бо це в першу чергу - гроші для бюджету.Після початку повномасштабної війни банки залишилися одним із найбільш прибуткових секторів української економіки. Лише за 2023–2025 роки вони сплатили понад 257 млрд грн податку на прибуток, а продовження підвищеної ставки, за різними оцінками, може принести державі ще 20–40 млрд грн.Ці кошти можуть бути спрямовані на фінансування оборони, соціальних програм, відновлення інфраструктури та інших воєнних потреб.Банки – проти. Головний їхній аргумент полягає не стільки у самій ставці, скільки в тому, що «тимчасовий» воєнний податок уже пропонують продовжити втретє.У Нацбанку вважають, що це створює відчуття непередбачуваності для інвесторів: якщо податкові правила можуть змінюватися щороку, іноземні компанії менш охоче вкладатимуть гроші в український фінансовий сектор.Крім того, банки попереджають, що після сплати більшого податку в них залишиться менше коштів на розвиток, цифровізацію та кредитування бізнесу й населення.Щодо звичайних українців, то безпосередньо новий податок громадяни не сплачуватимуть.Однак експерти не виключають непрямого впливу. Якщо банки матимуть менше власного капіталу, вони можуть обережніше видавати кредити або жорсткіше оцінювати позичальників. Це може вплинути на доступність іпотеки, кредитів для малого бізнесу, придбання житла чи енергообладнання.Водночас прихильники законопроєкту наголошують, що українська банківська система залишається прибутковою навіть після двох років дії підвищеного податку, тому здатна витримати додаткове навантаження.АльтернативиУ Національному банку та банківській спільноті пропонують інші варіанти наповнення бюджету.Зокрема, частину додаткових коштів можна отримувати через дивіденди державних банків, а не підвищувати податок для всіх.Інший варіант - оподатковувати лише так звані «рентні» доходи, отримані завдяки державним фінансовим інструментам, а не прибуток від кредитування бізнесу.Також експерти пропонують запровадити податкові пільги для банків, які активно кредитують оборонну промисловість, енергетику, малий бізнес та проєкти відбудови.Таким чином, дискусія навколо законопроєкту фактично зводиться до пошуку балансу між двома цілями: з одного боку – забезпечити бюджет додатковими доходами під час війни, з іншого боку – не послабити банківську систему, від якої залежить кредитування української економіки.Tue, 23 Jun 2026 19:29:00 +030020306813Новиниhttps://mind.ua/news/20306813-chomu-vinikla-superechka-cherez-splatu-bankami-50-podatku-i-yak-ce-mozhe-vplinuti-na-ukrayincivhttps://mind.ua/news/20306813-chomu-vinikla-superechka-cherez-splatu-bankami-50-podatku-i-yak-ce-mozhe-vplinuti-na-ukrayinciv#comment_header_layerНовини на mind.uaБАНКИ,Податок,НБУЄС може оштрафувати Meta за дизайн, що викликає залежність в дітей – BloombergЗокрема, йдеться про ефект «кролячої нори», коли алгоритми безперервно пропонують новий контентЄвропейська комісія готується оприлюднити попередні висновки розслідування щодо компанії Meta, у яких Facebook та Instagram можуть офіційно звинуватити у використанні елементів дизайну, що формують залежність у неповнолітніх користувачів.Джерело. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з перебігом справи.За інформацією агентства, європейські регулятори вважають, що інтерфейси соцмереж Meta використовують так звані «експлуататорські» дизайнерські рішення, які утримують дітей у застосунках якомога довше.Зокрема, йдеться про ефект «кролячої нори» (rabbit-hole effect), коли алгоритми безперервно пропонують новий контент, змушуючи користувача продовжувати перегляд.Розслідування Єврокомісія відкрила ще у травні 2024 року в межах Закону ЄС про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA). Регулятори перевіряють, чи не створюють Facebook та Instagram ризики для психічного здоров'я дітей і чи достатньо ефективно компанія захищає неповнолітніх від шкідливого контенту.Як зауважує видання, попередні висновки ще не означають остаточного рішення. Meta матиме можливість надати свої пояснення та запропонувати зміни, які усунуть претензії регуляторів.Якщо ж цього не станеться, компанії може загрожувати штраф у розмірі до 6% її річного світового обороту.Посилення контролю над Meta є частиною ширшої міжнародної кампанії із захисту дітей у цифровому середовищі.Країни Європи, Велика Британія, Австралія та США зараз активно запроваджують обмеження для соцмереж через занепокоєння щодо кібербулінгу, негативного впливу алгоритмів на психічне здоров'я підлітків та недостатньої перевірки віку користувачів.У самій Meta наразі не прокоментували інформацію Bloomberg, а представники Європейської комісії відмовилися від офіційних коментарів до моменту публікації висновків.Бекграунд. Нагадаємо минулого місяця Meta домовилася про врегулювання позову в США щодо залежності підлітків від соцмереж.Tue, 23 Jun 2026 18:44:00 +030020306812Новиниhttps://mind.ua/news/20306812-es-mozhe-oshtrafuvati-meta-za-dizajn-shcho-viklikae-zalezhnist-v-ditej-bloomberghttps://mind.ua/news/20306812-es-mozhe-oshtrafuvati-meta-za-dizajn-shcho-viklikae-zalezhnist-v-ditej-bloomberg#comment_header_layerНовини на mind.uaСоціальні мережі,ЄвросоюзМінімальна зарплата в Україні перевищить 11 тисяч гривень – але нескороУряд показав план поступового підняття мінімалки до 2029 рокуКабінет Міністрів оприлюднив прогноз поступового підвищення мінімальної заробітної плати на найближчі три роки. Відповідні показники закладено до Бюджетної декларації на 2027–2029 роки, яка визначає основні параметри державної фінансової політики.Джерело. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Кабміну.Згідно з документом, уже з 1 січня 2027 року мінімальна зарплата має зрости до 9 546 грн.Із 2028 року її планують підвищити до 10 377 грн, а з 1 січня 2029 року - до 11 114 грн.Таким чином, за три роки мінімальна зарплата збільшиться майже на 2,8 тисяч грн, або приблизно на 30% порівняно із запланованим рівнем 2027 року.Водночас уряд наголошує, що ці цифри є прогнозними і будуть враховуватися під час підготовки державних бюджетів на відповідні роки. Остаточний розмір мінімальної зарплати щороку затверджуватиме Верховна Рада разом із законом про Державний бюджет.Окрім мінімальної зарплати, Кабмін прогнозує поступове підвищення прожиткового мінімуму.Він має зрости з 3 559 грн у 2027 році до 4 151 грн у 2029-му.Також збільшуватиметься посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки - від 3 819 грн у 2027 році до 4 446 грн у 2029 році.Уряд також планує продовжити реформу оплати праці у бюджетній сфері. Зокрема, йдеться про поступове відокремлення посадових окладів від прожиткового мінімуму. Це має зробити систему нарахування зарплат більш прозорою та менш залежною від соціального показника, який протягом багатьох років використовувався як база для розрахунків.Разом із тим експерти звертають увагу, що реальне зростання доходів українців залежатиме не лише від номінального підвищення мінімальної зарплати, а й від рівня інфляції, темпів економічного відновлення та ситуації на ринку праці. Саме тому прогнозні показники ще можуть коригуватися залежно від економічної ситуації в країні.Бекграунд. Як повідомив Держстат, промислова інфляція в Україні наблизилася до 45% - у травні зростання цін передусім було зумовлене подорожчанням продукції переробної промисловості – на 1,7%.Tue, 23 Jun 2026 18:14:00 +030020306811Новиниhttps://mind.ua/news/20306811-minimalna-zarplata-v-ukrayini-perevishchit-11-tisyach-griven-ale-neskorohttps://mind.ua/news/20306811-minimalna-zarplata-v-ukrayini-perevishchit-11-tisyach-griven-ale-neskoro#comment_header_layerНовини на mind.uaекономіка,ринок праціНацбанк оштрафував «Укрпошту» на 2,5 млн.грнПричиною стали порушення правил платіжного ринку та законодавства про захист прав споживачів під час надання послугНаціональний банк України оштрафував АТ «Укрпошта» на понад 2,54 млн грн та виніс письмове застереження.Про це повідомляє пресслужба НБУ.Відповідне рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури ухвалив 22 червня 2026 року. Згідно з офіційними даними, Департамент інспектування НБУ проводив планову перевірку діяльності «Укрпошти» з листопада 2025 року по січень 2026 року.Фінансове стягнення у розмірі понад 2,5 млн грн призначили через недотримання вимог таких документів:закону України «Про платіжні послуги»;Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні;Правил зберігання, захисту, використання та розкриття таємниці надавача платіжних послуг;Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів.Постанова Комітету з нагляду набуває чинності відразу після доведення її до відома поштового оператора. Починаючи з цього дня, АТ «Укрпошта» має рівно 14 календарних днів для повної сплати нарахованого штрафу.Паралельно регулятор виніс компанії письмове застереження. Цей захід впливу пов'язаний із невиконанням нормативів регулятивного капіталу, порушенням правил подання статистичної звітності під час особливого періоду, а також недотриманням вимог до внутрішньої системи управління та умов авторизації небанківських фінансових установ. Ці порушення підпадають під дію постанов Правління НБУ № 64, № 120, № 140, № 190, № 199, № 217 та № 123. Керівництво «Укрпошти» зобов'язане повністю ліквідувати всі зафіксовані інсп
- Останні
- Популярні
Новини по днях
23 червня 2026
