Вчені викрили несподіваний ефект ChatGPT: що сталося з критичним мисленням користувачів
Дослідники з Массачусетського технологічного інституту з’ясували, що постійне використання чат-ботів може мати неочікувані наслідки. Попри підвищення точності відповідей, користувачі поступово втрачають навички самостійного аналізу інформації.
Про це повідомляє The Guardian із посиланням на дослідження Массачусетського технологічного інституту.
Учені MIT дослідили вплив популярних чат-ботів, зокрема ChatGPT і Claude, на здатність людей критично оцінювати інформацію та розпізнавати дезінформацію.
В експерименті, який тривав чотири тижні, взяли участь 67 осіб зі США та Великої Британії. Учасникам пропонували визначати достовірність новинних заголовків і зображень, використовуючи власні судження або допомогу системи штучного інтелекту на базі GPT-4o з інтегрованим пошуком Google.
Результати показали, що чат-боти справді допомагають краще відрізняти правдивий контент від фейкового. Використання штучного інтелекту підвищувало точність оцінок на 21%.
Втім, дослідники виявили й негативний ефект. На четвертому тижні учасників попросили аналізувати нові зображення вже без допомоги ШІ. У такому випадку їхні результати виявилися на 15,3% гіршими, ніж на початку дослідження.
Співавторка роботи, аспірантка MIT Анку Рані зазначила, що під час взаємодії зі штучним інтелектом люди часто отримують відчуття власного покращення у виконанні певних завдань. Однак наукові дані свідчать, що це враження не завжди відповідає реальності.
Автори дослідження пояснюють проблему тим, що сучасні системи штучного інтелекту орієнтовані насамперед на швидке надання готової відповіді. Натомість розвиток аналітичних навичок користувача залишається другорядним завданням.
Через це люди поступово починають покладатися на рекомендації алгоритмів замість того, щоб самостійно аналізувати інформацію та перевіряти факти.
Окрему увагу дослідники звернули на високий рівень довіри до відповідей чат-ботів. Частина учасників зізналася, що погоджувалася з рекомендаціями системи лише тому, що її пояснення звучали впевнено та переконливо.
Особливо показовою виявилася різниця між реальними результатами та самооцінкою учасників. Майже чверть добровольців вважали, що їхня здатність розпізнавати дезінформацію покращилася, хоча фактичні дані свідчили про зворотне.
Дослідники нагадують, що подібні ефекти вже спостерігалися після появи інших технологій. Наприклад, калькулятори знизили потребу в усних обчисленнях, а GPS-навігація вплинула на здатність орієнтуватися без електронних підказок.
Водночас автори роботи не закликають відмовлятися від штучного інтелекту. На їхню думку, результати дослідження мають стати сигналом для освітян і розробників технологій, які впроваджують ШІ в навчання та повсякденне життя.
Учені наголошують, що розвиток нових технологій має допомагати користувачам мислити самостійно, а не формувати залежність від готових відповідей.
Окремо зазначається, що фінансові компанії та банки дедалі частіше висловлюють невдоволення підготовкою молодих працівників, які активно користуються штучним інтелектом. Після перевірки їхніх ідей роботодавці нерідко виявляють поверхневий рівень аналізу та недостатньо розвинені навички критичного мислення.
Через це деякі компанії почали переглядати кадрову політику, приділяючи більше уваги випускникам гуманітарних спеціальностей, які демонструють сильніші аналітичні здібності.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
21 червня 2026
