Технологічний альянс: Україна та Норвегія розпочинають промислову співпрацю у сфері БпЛА
Спільний проєкт передбачає виготовлення тисяч ударних одиниць та обмін досвідом між оборонними відомствами країнУкраїна та Норвегія розпочинають проєкт із серійного виробництва українських безпілотників mid-strike на території Норвегії.Про це повідомляє пресслужба Міністерства оборони України.Відповідну угоду підписали в Києві представники оборонних відомств обох країн. Усі виготовлені дрони будуть передані Силам оборони України, перші постачання очікуються вже до літа 2026 року.Фінансування ініціативи забезпечує норвезька сторона. Кошти на запуск ліній виділяються додатково до щорічного пакету оборонної допомоги обсягом $7 млрд. Загалом у 2026 році Норвегія планує спрямувати понад $1,5 млрд саме на закупівлю озброєння українського розроблення.«Партнерство має на меті масштабування перевірених у боях технологій у безпечних умовах. Окрім безпосереднього забезпечення фронту, угода передбачає спільні наукові дослідження та розвиток промислового потенціалу обох держав.Це дозволить Україні наростити обсяги виробництва, а Норвегії – посилити власну оборонну галузь практичним досвідом», – зазначив міністр оборони України Михайло Федоров.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Україна й Азербайджан домовилися разом виробляти зброю. Існують «великі можливості» для спільного українсько-азербайджанського виробництва, зазначив Алієв.Mon, 27 Apr 2026 12:05:00 +030020304372Новиниhttps://mind.ua/news/20304372-tehnologichnij-alyans-ukrayina-ta-norvegiya-rozpochinayut-promislovu-spivpracyu-u-sferi-bplahttps://mind.ua/news/20304372-tehnologichnij-alyans-ukrayina-ta-norvegiya-rozpochinayut-promislovu-spivpracyu-u-sferi-bpla#comment_header_layerНовини на mind.uaУкраїна,Норвегія,Інвестиції,БпЛАУряд пропонує не оподатковувати виплату «єСадок»Законопроєкт уже зареєстровано у Верховній РадіКабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає звільнення від оподаткування щомісячної грошової виплати «єСадок».Про це повідомила пресслужба Мінсоцполітики.Законопроєктом пропонується не включати виплату «єСадок» до оподатковуваного доходу громадян.Відповідний законопроєкт подано Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності з метою виконання Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».Зазначається, що програма має запрацювати з 2028 року та передбачатиме щомісячну фінансову підтримку для сімей із дітьми дошкільного віку – від 3 до 6 років, а для дітей з особливими освітніми потребами – до 7–8 років.Отримати допомогу зможуть родини, у яких один із батьків або законний представник дитини повертається до роботи на умовах повної зайнятості. Очікується, що неоподатковуваний характер виплати стане додатковим стимулом для батьків швидше відновлювати професійну діяльність і поєднувати її з вихованням дітей.Порядок реалізації нової програми уряд має визначити додатково.Довідково. Програма «єСадок» стане продовженням політики підтримки батьків, які працюють. Зокрема, з 1 січня 2026 року в Україні вже діє програма «єЯсла», яка передбачає щомісячну допомогу для батьків дітей віком від 1 до 3 років за аналогічної умови – виходу на роботу на повний робочий день.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Рада ухвалила закон про підвищення виплат. Закон також вводить програми «єЯсла», «єСадок» і «Пакунок школяра».Mon, 27 Apr 2026 12:04:00 +030020304371Новиниhttps://mind.ua/news/20304371-uryad-proponue-ne-opodatkovuvati-viplatu-esadokhttps://mind.ua/news/20304371-uryad-proponue-ne-opodatkovuvati-viplatu-esadok#comment_header_layerНовини на mind.uaВерховна Рада,Кабмін,Податок,ЗАКОНОДАВСТВОВід мережі шкіл до освітньої екосистеми: засновник КМДШ Володимир Козленко – про виклики приватної освіти, ребрендинг і відповідальність бізнесу під час війни (Pekлama)На його думку, перед приватною освітою в Україні стоять чотири ключові викликиУкраїнський освітній ринок стискається під тиском міграції, демографічного спаду та кадрового дефіциту, тоді як вимоги батьків до приватних шкіл зростають. Попри це, мережа КМДШ провела ребрендинг, свідомо відмовилася від зниження вартості навчання у 2022 році і продовжує розвиватися.Засновник мережі Володимир Козленко розповів, як керувати освітнім бізнесом у воєнний час, чому школа – довгострокове партнерство з родиною, а не сервіс із щомісячною оплатою, і чому приватний інвестор в освіті – союзник держави у відновленні країни.За словами власника освітньої мережі, запит батьків змінився кардинально. Якщо раніше школу обирали за атмосферою, інтер'єром, цікавими активностями, то сьогодні в центрі уваги безпекова інфраструктура, безперервність навчання за будь-яких умов і психологічна стійкість дітей.Світовий банк зафіксував зниження навчальних результатів українських учнів уже за перші 8 місяців повномасштабного вторгнення, і це, за словами Володимира Козленка, підтверджує: втрати в освіті накопичуються швидше, ніж здається.«Партнерство будується роками. Ми говоримо про спільну відповідальність за розвиток дитини, чесну комунікацію, готовність до складних розмов і здатність приймати непопулярні кроки, якщо вони працюють на майбутнє дитини. В управлінні це змінює горизонт мислення. Ми не думаємо категорією “успішний навчальний рік”. Ми думаємо: якою людиною стане ця дитина через 10–15 років?», – підкреслив він.Володимир Козленко, засновник КМДШРебрендинг мережі, проведений в умовах нестабільності, Володимир Козленко пояснює логікою розвитку: шість локацій в Києві та області мають виглядати і відчуватися як єдина система з єдиними цінностями та місією, а не набір окремих закладів із різними назвами. Для батьків це означає зрозумілу освітню траєкторію дитини від раннього розвитку до випускного, для команди – спільну ідентичність.Говорячи про економіку школи під час війни, власник освітньої мережі зазначає, що близько 70% собівартості – це фонд оплати праці та розвиток викладачів. Другою за обсягом стала безпека: генератори, укриття, резервна логістика. У 2022 році керівництво КМДШ свідомо відмовилося від зниження ціни навчання, зберігши команду й академічний стандарт.Серед ключових викликів для приватної освіти засновник КМДШ називає чотири: скорочення народжуваності, фінансову непередбачуваність та енергетичні ризики, міграцію родин за кордон і кадровий дефіцит через відтік молоді та скорочення вступників до педагогічних університетів.Щодо ролі держави, Козленко переконаний: приватний освітній сектор потребує рівного доступу до програм підтримки, податкових стимулів і спрощених ліцензійних процедур. Він зазначає, що Світовий банк вклав $235 мільйонів у програму LEARN для підтримки освітньої реформи в Україні, а міжнародна спільнота розглядає українську освіту як стратегічний актив.«Приватний інвестор в освіті – не конкурент державі. Це союзник у відновленні країни, який самостійно фінансує свою діяльність, працюючи в базових умовах, які часто прирівнюють його до інших типів бізнесу. Приватні освітні заклади фактично беруть частину навантаження на себе, зменшуючи його на державний бюджет», – пояснює засновник КМДШ.Mon, 27 Apr 2026 12:00:00 +030020304367Новиниhttps://mind.ua/news/20304367-vid-merezhi-shkil-do-osvitnoyi-ekosistemi-zasnovnik-kmdsh-volodimir-kozlenko-pro-vikliki-privatnoyi-ohttps://mind.ua/news/20304367-vid-merezhi-shkil-do-osvitnoyi-ekosistemi-zasnovnik-kmdsh-volodimir-kozlenko-pro-vikliki-privatnoyi-o#comment_header_layerНовини на mind.uaБудівельний ринок перезапускають: Кабмін схвалив комплекс змінРамкові угоди, нове ціноутворення та менше бюрократії для відбудовиКабінет Міністрів схвалив комплексний пакет рішень, ініційований Міністерством розвитку громад та територій, спрямований на спрощення регулювання у сфері будівництва та прискорення реалізації проєктів відбудови. Йдеться про системні зміни, які мають прибрати ключові бар’єри в галузі і зробити правила більш зрозумілими та передбачуваними для бізнесу й інвесторів.Про це повідомила пресслужба міністерства.Пакет рішень є частиною ширшої реформи містобудування: на першому етапі зміни впроваджуються через урядові постанови, а надалі очікуються законодавчі оновлення, зокрема у сфері просторового планування громад.Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба наголосив: «Сильна будівельна галузь – основа швидкого і якісного відновлення громад. Наше завдання – зробити так, щоб дозвільні процедури були зрозумілими, передбачуваними й не блокували реалізацію проєктів».Так, одним із ключових нововведень стало впровадження механізму рамкових угод у будівельних закупівлях за публічні кошти. Він дозволяє заздалегідь сформувати перелік кваліфікованих підрядників і швидко обирати виконавця для конкретного об’єкта, що суттєво скорочує строки запуску проєктів відбудови.Паралельно уряд змінює підхід до ціноутворення в будівництві. Нові правила передбачають:наближення кошторисів до реальних ринкових умов;врахування фактичного рівня оплати праці;запуск бази даних цін на будівельні матеріали у складі електронної системи у сфері будівництва.Очікується, що це має зменшити тіньові практики та підвищити прозорість ринку.Суттєві зміни стосуються і дозвільних процедур. Замовники будівництва отримають можливість обирати, де оформлювати документи – у місцевих органах ДАБК або в ДІАМ. Такий підхід має скоротити строки отримання дозволів і знизити ризики затягування процесів.Окремо запроваджується механізм оскарження відмов у наданні містобудівних умов та обмежень. Наразі такі процедури можуть тривати понад дев’ять місяців, а значна частина заяв отримує відмови без ефективного способу їхнього перегляду. Нові правила дозволять оскаржити необґрунтовані рішення та продовжити реалізацію проєкту.Крім того, уряд врегулював питання забудови на приаеродромних територіях. Через війну багато аеродромів не мають чинних сертифікатів, що блокувало будівництво поруч із ними. Новий механізм визначає порядок взаємодії між містобудівними, авіаційними та оборонними органами й дозволяє розблокувати проєкти без зниження вимог безпеки.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Україна та США розширюють інвестиційну співпрацю через фонд URIF. Сторони обговорили відновлення енерг
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 квітня 2026
