Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Дослідники виявили шлях утворення судин без сигналізації VEGFR2

processer.media

Дослідники виявили шлях утворення судин без сигналізації VEGFR2

Дослідники встановили, що ендотеліальні клітини, позбавлені рецептора VEGFR2, з часом можуть адаптуватися та формувати нові кровоносні судини, насамперед через венозні судини. Про це йдеться в роботі, опублікованій у Nature. Експерименти на мишах показали: хоча сигналізація VEGF–VEGFR2 є критичною для початкового етапу ангіогенезу, надалі окремі процеси росту судин можуть відбуватися без неї.

Автори застосували генетичні мозаїчні моделі, щоб протягом тривалого часу відстежувати ендотеліальні клітини з вимкненим геном Vegfr2 поряд зі звичайними клітинами. Такі клітини виживали та розмножувалися під час ембріонального розвитку й до сьомого дня після народження, хоча в деяких органах мали конкурентний недолік порівняно зі звичайними клітинами.

Клітини без VEGFR2 накопичувалися переважно у венах і навколовенозних капілярах. За тривалішого спостереження вони залишалися у венозному руслі, проліферували та поступово витісняли звичайні ендотеліальні клітини, які рухалися до ділянок із вищим рівнем VEGF. Це дало мутантним клітинам змогу брати участь у формуванні більшості навколовенозних капілярів і глибшого судинного сплетення сітківки.

У роботі зазначено, що вени є постійним джерелом ендотеліальних клітин для ангіогенезу. Дослідники дійшли висновку, що утворення вен і подальше розростання капілярів можуть не потребувати VEGFR2 такою мірою, як початкове проростання судин у відповідь на високі рівні VEGF.

Гостре вимкнення Vegfr2 спричиняло загибель клітин у ділянках активного росту судин, де рівень VEGF є високим. Водночас клітини, які тривалий час існували без цього рецептора, не демонстрували такого посилення апоптозу та в окремих органах проліферували подібно до контрольних клітин. Найкраще до втрати сигналізації адаптувалися клітини, віддалені від джерел VEGF, зокрема у венах.

Одноклітинне секвенування РНК показало, що клітини без Vegfr2 з часом змінювали активність генів: посилювали експресію лігандів інших рецепторів VEGF і венозно-специфічних генів, зокрема Nr2f2. Блокування цих адаптаційних механізмів перешкоджало розширенню ендотеліальних клітин після тривалої втрати VEGFR2.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
5 листопада 2026

Новини на тему

Більше новин