В Єгипті знайшли першу достовірну скам’янілість людиноподібної мавпи — ScienceDaily
У Ваді-Могра на півночі Єгипту палеонтологи виявили викопні рештки нового виду людиноподібної мавпи Masripithecus moghraensis, яка жила приблизно 17–18 млн років тому. Це перша достовірна скам’янілість людиноподібної мавпи, знайдена в Північній Африці, повідомляє ScienceDaily.
Знахідку зробила міжнародна група дослідників із Центру палеонтології хребетних Університету Мансури в Єгипті та Університету Південної Каліфорнії у США. Опис дослідження опублікували 26 березня 2026 року в журналі Science.
Рештки Masripithecus moghraensis складаються з матеріалу нижньої щелепи. Вона була надзвичайно міцною, а ікла й премоляри — великими. Корінні зуби мали округлі жувальні поверхні з виразною текстурою.
Науковці припускають, що вид переважно живився фруктами, але міг пережовувати твердішу їжу, зокрема горіхи або насіння. Така гнучкість у раціоні могла допомагати тварині виживати за умов більш вираженої сезонності в Північній Африці та Аравії.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Філогенетичний аналіз свідчить, що Masripithecus був ближчим до сучасних людиноподібних мавп, ніж будь-який відомий вид раннього міоцену зі Східної Африки. Дослідники поєднали анатомічні дані викопних і сучасних людиноподібних мавп, генетичні дані сучасних видів та геологічний вік скам’янілостей.
Додатковий аналіз поширення давніх тварин вказав на Північну Африку та Близький Схід як імовірний регіон існування останнього спільного предка всіх сучасних людиноподібних мавп. До цієї групи належать гібони, орангутани, горили, шимпанзе та люди.
Автори не вважають Masripithecus прямим предком людини чи обов’язково прямим предком сучасних людиноподібних мавп. Водночас його положення на еволюційному дереві свідчить, що Північна Африка й Близький Схід могли бути важливим осередком ранньої еволюції цієї групи.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
1 листопада 2026
