Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Радіоспостереження показали вплив компаньйона на атмосферу Бетельгейзе

processer.media

Радіоспостереження показали вплив компаньйона на атмосферу Бетельгейзе

Радіоспостереження червоного надгіганта Бетельгейзе показали, що його зоря-компаньйон Сіварха проходить крізь розширену атмосферу світила та впливає на її форму. Бетельгейзе розташована приблизно за 650 світлових років від Землі, у сузір’ї Оріона.

Як повідомляє BBC News, дослідники проаналізували дані, зібрані у 2021–2026 роках радіоінтерферометром Karl G. Jansky Very Large Array у Нью-Мексико та комплексом ALMA в Чилі. Коли зоря-компаньйон перебуває на найбільшій відстані від Бетельгейзе, її атмосфера набуває яйцеподібної форми. Під час проходження компаньйона перед зорею або позаду неї атмосфера стає округлішою.

Керівниця спостережень, головна наукова співробітниця обсерваторії MIT Haystack Лінн Метьюз, пояснила: «Цей компаньйон обертається так близько до зорі, що фактично проходить крізь її розширену атмосферу». Саму Сіварху не вдалося безпосередньо зафіксувати в радіодіапазоні через її слабке випромінювання, однак її вплив проявився у зміні форми Бетельгейзе.

Ті самі дані свідчать, що Бетельгейзе значною мірою відновилася після Великого потьмяніння 2020 року. Тоді надгігант викинув великі обсяги газу й пилу та став найтьмянішим більш ніж за століття.

Астрономи також вивчають цикл зміни яскравості Бетельгейзе тривалістю близько 2100 днів. Попередні роботи вказували на маломасивного компаньйона, який рухається глибоко в атмосфері зорі; його існування підтвердили на початку 2026 року. Для точнішої перевірки впливу Сівархи команда планує простежити більшу частину її орбіти, зокрема в радіодіапазоні, де спостереження поки що були нечастими.

Результати дослідження описані у статті, опублікованій у The Astronomical Journal. Науковці зазначають, що майбутній Next Generation Very Large Array може допомогти детальніше досліджувати втрату речовини червоними надгігантами наприкінці їхнього життя та роль близьких компаньйонів у цьому процесі.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
31 жовтня 2026

Новини на тему

Більше новин