Морські птахи збивають внутрішній годинник під час далеких перельотів

31.10.2026, 14:38 processer.media

Буревісники манкси, які повертаються з місць годівлі до колоній над Північною Атлантикою, можуть збивати свій внутрішній годинник через швидке переміщення зі сходу на захід або навпаки. Дослідження показало, що ці часові зсуви впливають на орієнтацію птахів за Сонцем: вони відхиляються від курсу в напрямку, який відповідає прогнозам для збитого біологічного годинника.

Про результати роботи, опублікованої в журналі Science, повідомляє Ars Technica. Дослідники проаналізували 3 688 кормових подорожей 1 045 птахів із колоній на західному узбережжі Великої Британії, зібраних за два десятиліття GPS-спостережень.

Буревісники манкси гніздяться в норах на прибережних островах Північної Атлантики, а більшість їхньої популяції розмножується у Великій Британії та Ірландії. Під час пошуку їжі вони можуть відлітати в океан на відстань від кількох десятків до понад тисячі кілометрів, а додому повертаються швидкими майже прямими маршрутами.

Науковці вважають, що птахи визначають своє місце розташування за допомогою своєрідного «відчуття карти», можливо пов’язаного із запахами, а для вибору напрямку використовують Сонце. Така навігація потребує точного розуміння часу доби, адже положення Сонця на небі постійно змінюється.

Внутрішній годинник буревісників коригується на світанку та в сутінках. За розрахунками авторів, на кожен градус довготи, який птах долає між сходом і заходом Сонця, його годинник відстає або випереджає місцевий час на чотири хвилини. Під час польоту на схід це має спричиняти відхилення за годинниковою стрілкою, а на захід — проти неї.

Команда відібрала 335 зворотних польотів, виконаних поза полем зору суходолу. Для кожного маршруту дослідники визначали точку останнього світанку, коли внутрішній час птаха мав відповідати локальному, а потім обчислювали зміщення за довготою та очікуваний вплив на сонячний компас.

Часові розбіжності здебільшого становили 10–15 хвилин, а найбільші сягали приблизно години. Водночас похибки орієнтації могли доходити до 15 градусів. Автори наголосили, що дослідження не було контрольованим експериментом, тому обережно оцінюють причинний зв’язок. Проте можливі впливи бокового вітру, сили Коріоліса й магнітного компаса гірше пояснювали отримані дані.

За оцінкою команди, для птаха, який за день пролетів тисячу кілометрів на схід, середня помилка становила б близько семи градусів і додавала приблизно п’ять кілометрів до маршруту за умови регулярної корекції позиції. Наступним кроком науковці назвали вивчення того, чи впливають такі часові зсуви на годівлю, доставлення їжі та успішність розмноження птахів.

Читати повністю…