Телескоп Джеймса Вебба зафіксував зміни в кільцях малого тіла Харікло
Космічний телескоп Джеймса Вебба під час спостереження 18 жовтня 2022 року зафіксував зміни у двох кільцях малого тіла Харікло, яке має близько 250 кілометрів у діаметрі та рухається між орбітами Сатурна й Урана. Внутрішнє кільце стало щільнішим, тоді як зовнішнє майже зникло у даних в одному з інфрачервоних діапазонів, повідомляє Ars Technica.
Харікло пройшов на тлі далекої зорі, що дало змогу застосувати метод покриття: за короткочасним зменшенням яскравості зорі астрономи визначають властивості об’єкта та його оточення. Лінія спостереження телескопа пройшла на висоті 7,4 кілометра над поверхнею Харікло — повз саме тіло, але через його кільця.
Два кільця Харікло, C1R і C2R, відкрили наземними спостереженнями у 2013 році. Вони розташовані приблизно за 390 і 405 кілометрів від центра об’єкта, мають ширину лише кілька кілометрів і розділені відстанню близько 7 кілометрів.
Вебб одночасно спостерігав покриття у діапазонах 1,5 та 3,2 мікрометра. Для C1R телескоп виміряв нормальну непрозорість на рівні 0,431, тоді як середній показник приблизно десяти попередніх наземних спостережень становив 0,303. Дослідники змоделювали 10 мільйонів варіантів неоднорідного кільця, аби перевірити, чи міг телескоп випадково зафіксувати щільнішу ділянку. На їхню думку, імовірність такого пояснення була низькою, тому найімовірніше внутрішнє кільце справді стало щільнішим.
Зовнішнє кільце C2R ледве простежувалося на довжині хвилі 1,5 мікрометра та взагалі не проявилося на 3,2 мікрометра. Команда розглядає два пояснення: частинки кілець можуть по-різному розсіювати світло в інфрачервоному діапазоні або їхні фізичні властивості змінилися з часом.
Астроном Пабло Сантос-Санс вважає другу версію пріоритетною, хоча не називає її остаточно доведеною. За його словами, поєднання попередніх спостережень у видимому світлі з новими даними Вебба не вдається пояснити жодною комбінацією матеріалів і розмірів частинок у старих моделях. Водночас приріст еквівалентної ширини внутрішнього кільця приблизно удесятеро перевищив втрату зовнішнього, тож просте переміщення речовини між ними не пояснює результат.
Однією з гіпотез є невеликий супутник-пастух на орбіті зовнішнього кільця, який міг би підтримувати чіткі краї кілець і постачати уламки для C1R. Такий супутник досі не виявили. Дослідники планують нові спостереження покриття Харікло у видимому світлі, щоб відокремити можливі реальні зміни від ефекту довжини хвилі.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 вересня 2026
