Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Культури асгард-архей відкривають нові деталі походження складного життя

processer.media

Культури асгард-архей відкривають нові деталі походження складного життя

Науковці змогли виростити в лабораторіях кілька видів асгард-архей — одноклітинних організмів, яких вважають найближчими відомими родичами еукаріотів. Нові культури дають змогу безпосередньо досліджувати форму, рух і взаємодію цих мікроорганізмів, що може прояснити ранні етапи виникнення складних клітин, повідомляє Nature.

Асгард-архей уперше ідентифікували 2015 року за ДНК зі зразків осадів із дна Північної Атлантики. Аналіз їхніх геномів вказав, що саме ця група архей є предковою лінією всіх еукаріотів — організмів, до яких належать тварини, рослини, гриби та протисти. У науковому середовищі поширений погляд, що існують два домени життя: бактерії та археї, а еукаріоти є гілкою архей.

Раніше більшість даних про асгард-архей отримували з генетичного матеріалу в пробах довкілля: ці мікроорганізми трапляються там у дуже малій кількості, тому їх важко ізолювати. Перші успішні культури описали у 2020 і 2022 роках, а від початку 2025 року повідомили ще про чотири. Дослідники також працюють із кількома культурами, які ще не представлені в науковій літературі.

Зокрема, дослідниця Емілі Агілар-Пайн перевезла культуру Skadiarchaeum cthulhuensis із Бозмена, штат Монтана, до Університету Техасу в Остіні. Для вирощування деяких асгард-архей науковцям потрібні роки, а окремі види існують лише разом із мікробними партнерами.

У культивованих асгард-архей виявили білки, які раніше вважали характерними для еукаріотів. Вони пов'язані з цитоскелетом, переміщенням білків і ліпідів та перебудовою мембран. Особливу увагу привернули тонкі вирости на поверхні клітин, схожі на щупальця або роги. Їх спостерігали майже в усіх культурах, хоча точна функція цих структур поки невідома.

У препринті, оприлюдненому наприкінці 2025 року, дослідники зафіксували рух Lokiarchaeum ossiferum і Margulisarchaeum peptidophilum по поверхні завдяки зміні цитоскелета у виростах. Пригнічення актиноподібних білків зупиняло цей рух. Інші спостереження показали, що вирости можуть прикріплюватися до метаноутворювальних архей-партнерів. У Nerearchaeum marumarumayae також побачили ланцюжки везикул зовні клітин і тонку трубку від бактерії-партнера, яка торкалася археї; що саме обмінюють такі мікроорганізми, наразі невідомо.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
19 вересня 2026

Новини на тему

Більше новин