Культури асгард-архей відкривають нові деталі походження складного життя
Науковці змогли виростити в лабораторіях кілька видів асгард-архей — одноклітинних організмів, яких вважають найближчими відомими родичами еукаріотів. Нові культури дають змогу безпосередньо досліджувати форму, рух і взаємодію цих мікроорганізмів, що може прояснити ранні етапи виникнення складних клітин, повідомляє Nature.
Асгард-архей уперше ідентифікували 2015 року за ДНК зі зразків осадів із дна Північної Атлантики. Аналіз їхніх геномів вказав, що саме ця група архей є предковою лінією всіх еукаріотів — організмів, до яких належать тварини, рослини, гриби та протисти. У науковому середовищі поширений погляд, що існують два домени життя: бактерії та археї, а еукаріоти є гілкою архей.
Раніше більшість даних про асгард-архей отримували з генетичного матеріалу в пробах довкілля: ці мікроорганізми трапляються там у дуже малій кількості, тому їх важко ізолювати. Перші успішні культури описали у 2020 і 2022 роках, а від початку 2025 року повідомили ще про чотири. Дослідники також працюють із кількома культурами, які ще не представлені в науковій літературі.
Зокрема, дослідниця Емілі Агілар-Пайн перевезла культуру Skadiarchaeum cthulhuensis із Бозмена, штат Монтана, до Університету Техасу в Остіні. Для вирощування деяких асгард-архей науковцям потрібні роки, а окремі види існують лише разом із мікробними партнерами.
У культивованих асгард-архей виявили білки, які раніше вважали характерними для еукаріотів. Вони пов'язані з цитоскелетом, переміщенням білків і ліпідів та перебудовою мембран. Особливу увагу привернули тонкі вирости на поверхні клітин, схожі на щупальця або роги. Їх спостерігали майже в усіх культурах, хоча точна функція цих структур поки невідома.
У препринті, оприлюдненому наприкінці 2025 року, дослідники зафіксували рух Lokiarchaeum ossiferum і Margulisarchaeum peptidophilum по поверхні завдяки зміні цитоскелета у виростах. Пригнічення актиноподібних білків зупиняло цей рух. Інші спостереження показали, що вирости можуть прикріплюватися до метаноутворювальних архей-партнерів. У Nerearchaeum marumarumayae також побачили ланцюжки везикул зовні клітин і тонку трубку від бактерії-партнера, яка торкалася археї; що саме обмінюють такі мікроорганізми, наразі невідомо.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 вересня 2026
