Місто без царів і палаців: Мохенджо-Даро здивувало археологів

12.08.2026, 09:54 enovosty.com

Археологи дослідили стародавнє місто Мохенджо-Даро в Пакистані й виявили незвичну рису для бронзової доби. Поселення віком близько 4000 років розвивалося без палаців, розкішних гробниць правителів і явних ознак панування вузької еліти.

Про це пише Daily Galaxy.

Дослідники з Кембриджського та Йоркського університетів проаналізували понад 300 житлових будинків у Мохенджо-Даро. За розміром помешкань вони оцінили рівень майнової нерівності серед мешканців міста.

Вчені використали коефіцієнт Джині, який показує рівень нерівності. У південній частині міста між 2500 і 2100 роками до нашої ери цей показник знизився з 0,39 до 0,23, що свідчить про значне вирівнювання розмірів житла.

Загальний рівень нерівності в усьому місті також був нижчим, ніж у багатьох інших центрах стародавнього світу. Водночас дослідники наголошують, що Мохенджо-Даро не було повністю позбавлене різниці між людьми, але воно виглядало значно рівнішим за більшість тогочасних цивілізацій.

Разом із цим змінювалася й сама забудова міста. Будинки ставали більш стандартизованими, їх розташовували вздовж рівних вулиць, а мешканці отримували доступ до спільної інфраструктури та складної системи каналізації.

Найбільше археологів здивувала відсутність звичних для стародавніх міст символів влади. У Мохенджо-Даро не знайшли великих палаців, розкішних поховань правителів чи споруд, які могли б демонструвати могутність окремих лідерів.

Замість цього місто вкладало ресурси у спільний простір — рівні вулиці, житлові квартали та інженерні системи. Навіть кам’яні печатки, які використовували для торгівлі та обміну, знаходили у звичайних будинках, а не лише в адміністративних центрах.

Науковці припускають, що така організація могла обмежувати концентрацію багатства і влади в руках невеликої групи людей. Водночас точний спосіб управління містом залишається невідомим.

Дослідження має певні обмеження. Археологи значною мірою спиралися на матеріали старих розкопок початку XX століття, а документація того періоду була менш точною, ніж сучасні методи.

Крім того, розмір будинку не завжди може повністю показати реальний рівень багатства родини. Дослідники не можуть за цим показником оцінити всі види нерівності, зокрема пов’язані зі статтю, походженням чи соціальним статусом.

Попри це, Мохенджо-Даро залишається одним із найцікавіших прикладів стародавнього міста, де розвиток громади не супроводжувався появою очевидних пам’ятників влади та розкоші.

Читати повністю…