Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Полярний науковий прорив: «Вернадський» та «Ноосфера» в POLARIN

expert.com.ua

Полярний науковий прорив: «Вернадський» та «Ноосфера» в POLARIN

Офіційне повідомлення Національного антарктичного наукового центру України від 21 липня 2026 року підтверджує зміцнення позицій України як повноправного та високотехнологічного гравця світової полярної спільноти. У наступному антарктичному сезоні 2026–2027 років на українській станції «Академік Вернадський» та на борту флагманського науково-дослідного криголама «Ноосфера» стартують два міжнародні наукові проєкти.

Цей міжнародний трансфер технологій та знань став можливим завдяки успішній інтеграції України до європейського консорціуму POLARIN у межах грантової програми ЄС «Горизонт Європа» (Horizon Europe). POLARIN об’єднує 64 полярні інфраструктурні об’єкти з усього світу, а доступ до українських активів надається іноземним науковим групам за результатами жорстких міжнародних конкурсів.

Перший проєкт-переможець — MICROAIRPOLAR — реалізується міжнародною групою вчених з Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Велика Британія). Його мета — розшифрувати механізми аерозольного перенесення мікробних спільнот між полярними регіонами Землі.

Апаратний комплекс MicroAirCollector: На трьох станціях в Арктиці та трьох — в Антарктиці (зокрема на станції «Академік Вернадський») буде встановлено спеціалізоване вимірювальне обладнання MicroAirCollector для проточної фільтрації та автоматичного відбору зразків мікроорганізмів безпосередньо з повітряних мас.

ДНК-секвенування та суперкомп’ютерне моделювання: Отримані біологічні зразки піддадуть генетичному аналізу. За допомогою високопродуктивних обчислювальних моделей вчені побудують глобальні траєкторії руху повітряних мас, щоб простежити трансконтинентальний трансфер бактерій між Арктикою та Антарктикою.

Екологічний контекст глобального потепління: У полярних зонах, де через стрімке глобальне потепління льодовики швидко відступають, саме мікроорганізми є «першопрохідцями», які колонізують оголені поверхні скель та ґрунту. Дослідження дасть змогу спрогнозувати еволюцію біорізноманіття та зміни в екосистемах Південного полюса.

Другий проєкт — TRICUSO-FLOATS — присвячений подоланню суттєвих розбіжностей між математичними моделями та реальними показниками поглинання вуглецю Південним океаном. Програму реалізують науковці Національного океанографічного центру (Велика Британія), Норвезького дослідницького центру та Університету Сорбонна (Франція).

За попередніми океанографічними даними, Південний океан аквімулює близько 40% усього вуглекислого газу (CO₂), який утримують усі океани планети разом узаяті, хоча займає лише 20% (1/5) їхньої загальної площі. Проте брак регулярних автоматизованих спостережень у важкодоступних широтах створює високу невизначеність у кліматичних прогнозах.

Для розв’язання цієї проблеми в районі острова Південна Джорджія з борту українського криголама «Ноосфера» буде запущено 6 автономних аргобуїв (Argo Floats). Цізовані океанографічні роботи обладнані високоточною вимірювальною апаратурою:

Датчиками загальної лужності та вмісту розчиненого неорганічного вуглецю;

Високоточними сенсорами pH та розчиненого кисню (O₂);

Акустичними сенсорами вітру для кореляції показників із хвилюванням та приповерхневим турбулентним обміном.

Ця структура демонструє інтеграцію українських полярних активів у світовий науковий консорціум.

Expert Insight: Перемога проєктів MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS у конкурсі POLARIN — це найкраща відповідь на будь-які закиди щодо «ізоляції» української науки. Наявність власних високотехнологічних активів — сучасної станції «Академік Вернадський» із безперервним рядом метеорологічних спостережень та океанографічного криголама «Ноосфера» — робить Україну рівноправним партнером провідних наукових інституцій Великої Британії, Франції, Іспанії та Норвегії. Це дає змогу українським ученим не просто надавати майданчик, а й безпосередньо залучатися до обробки Big Data про глобальні зміни клімату та генетичне різноманіття планети.

Застосування автономних океанічних аргобуїв та автоматизованих збірників аерозолів MicroAirCollector прямо перегукується із засадничими принципами українського MilTech: максимальна автоматизація, використання завадостійких датчиків та робота із масивами даних у режимі реального часу. Досвід, який українські океанографи та ІТ-фахівці отримують під час розгортання та обслуговування супутникових аргобуїв у надскладних умовах Південного океану, надалі конвертується у розробку суверенних морських роботизованих комплексів та розвідувальних датчиків для захисту нашої цивільної та оборонної морської інфраструктури.

Аналітичний відділ HiTech Expert

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
21 липня 2026

Новини на тему

Більше новин