Кабелі, супутники, і безсоння операторів зв'язку

17.05.2026, 10:33 speka.ua

Телекомунікаційний бізнес несподівано опинився взаручниках у геополітики. Точніше – того хаосу, який привніс Дональд Трамп уміжнародну політику та економіку. Неймовірний прогрес телекомів за останнідесятиліття через ослаблення США може стати легкою жертвою диктаторськихрежимів.

Іран погрожував влаштувати «цифрову катастрофу»,пошкодивши інтернет-кабелі в Ормузькій протоці. Іранське інформаційне агентствоTasnim News Agency опублікувало карту підводної інфраструктури і заявило, щоодночасний обрив ключових ліній може «похитнути арабські держави Перськоїзатоки». Справді, через протоку проходять сім великих кабелів, які забезпечуютьблизько 15% світового інтернет-трафіку і з'єднують регіон з Європою, Азією таБлизьким Сходом.

Як мінімум сім великих телекомунікаційних кабелів лежатьна дні заблокованої протоки. Вони передають величезні обсяги даних. СистемиFalcon, AAE-1, TGN-Gulf і SEA-ME-WE з'єднують країни Перської затоки з великимидата-центрами на Близькому Сході, Європі та Азії. Для союзників США (Об'єднанихАрабських Еміратів, Катару, Бахрейну, Кувейту, Саудівської Аравії, а такожІраку) кабелі, прокладені по дну, є життєво важливою інфраструктурою. Збійматиме серйозні економічні наслідки, оскільки через Інтернет щодня здійснюютьсямільйони банківських і фінансових операцій. Під загрозою опиняться дата-центриштучного інтелекту в Еміратах і глобальний фінансовий центр у Дубаї.

Якщо Іран влаштує цифровий апокаліпсис в Ормузькійпротоці, негайний і незворотний ефект миттєво відчують на собі фінансові іцифрові системи від банків до бірж і електронної комерції, а також транспортнихсервісів Близького Сходу. В результаті в кам'яний вік відправляться арабські«мегаполіси мрії», а не Іран, як стверджував Трамп.

Але, до слова, атакувати кабелі зв'язку – це не іранськийвинахід. Вже кілька років тим же самим займається Росія в Балтійському морі. Тай загалом дві країни готуються до того, що в світовій війні нового типу вонизнищуватимуть підводні кабелі зв'язку по всьому світу. Це – Росія і Китай.Кожна планує воювати в своїх інтересах, але обидві вони створюють івипробовують різні технології, які дозволяють знищувати підводні комунікації.

Але повернемося до телекомунікаційного бізнесу. Нещодавнокерівники корпорацій Skylo, Rakuten, Viasat і Telesat зібралися, щоб обговоритинову форму конкуренції «наземних» телекомунікаційних компаній з «космічними».По суті, вони намагалися знайти відповідь на питання: чи є поширеннясупутникового зв'язку «напряму до пристрою» (D2D) серйозною конкурентноюзагрозою для традиційних телекомунікаційних операторів, чи йдеться про додатковутехнологію, яка посилює існуючі мережі. Поки учасники дискусії дійшли висновку,що супутникові оператори і телекомунікаційні компанії здатні мирно співіснувати– але операторам слід уважно стежити за розвитком подій у міру розширенняможливостей супутникового зв'язку.

Ринок D2D справді стрімко зростає. За прогнозом FortuneBusiness Insights, обсяг світового ринку прямого супутникового зв'язку зтелефонами зросте з $3,56 млрд у 2026 році до $26,57 млрд до 2034 року. Прицьому свіжий звіт Viasat показав, що 91% керівників промислових підприємствпланують впровадити технологію D2D в найближчі 18 місяців.

Найчастіше супутниковий зв'язок розглядають як розширенняназемних мереж, а не їхню заміну. Генеральний директор Skylo ПартсаратхіТриведі в березні заявив, що «супутникові мережі гратимуть ключову роль удоповненні наземних мереж», додавши, що «мета Skylo – не створювати супутникияк окрему мережу, а інтегрувати їх в існуючі мобільні мережі». Skylo, щопретендує на звання найбільшої у світі комерційної D2D-мережі, працює зіснуючими чипсетами, дозволяючи пристроям безперешкодно перемикатися зістільникового зв'язку на супутниковий при втраті покриття.

Rakuten Mobile, в свою чергу, розвиває напрямок D2D упартнерстві з AST SpaceMobile. Компанія планує запустити в Японіїширокосмуговий сервіс «супутник – мобільний пристрій» вже цього року. Японськийоператор також отримав від JAXA державне фінансування в розмірі близько $71,9млн на розробку супутниково-наземної інтеграції із застосуванням штучногоінтелекту до 2031 року.

Але це все не означає, що галузь не стикається зконкуренцією і структурними протиріччями. В аналізі компанії Strand Consultсказано, що супутникові системи LEO на чолі зі Starlink компанії SpaceX«покликані доповнювати, а не повністю витісняти» наземні мережі – протевказується на дестабілізуючий вплив на невеликих операторів і країни.Генеральний директор Iridium Метт Деш передбачив, що D2D не порушить роботуназемного бездротового зв'язку, однак визнав величезний потенціал ринку: зарізними оцінками, він може становити від $10 млрд до $1 трлн.

На виставці MWC організація GSMA опублікувала програмнийдокумент із закликом розробити нові нормативно-правові бази для регулюванняпослуг D2D – тобто регуляторний апарат не встигає за розвитком технологій. Уберезні Національне управління телекомунікацій і інформації США (NTIA)направило до FCC рекомендації щодо захисту сигналів GPS від випромінюваньпристроїв D2D.

Конкурентний ландшафт стрімко змінюється. T-Mobile вжепропонує послугу D2D-зв'язку через низькоорбітальні супутники SpaceX, тоді яквсі три китайських телекомунікаційних оператори отримали регуляторне схваленняна надання супутникових мобільних послуг. Хоча ринок D2D навряд чи станепо-справжньому великим раніше 2029-2032 років, – особливо з урахуванням того,що галузь очікує появи пристроїв з підтримкою 5G, розроблених для супутниковогозв'язку. Поки що супутникова і телекомунікаційна галузі публічно виступаютьпартнерами, але в довгостроковій перспективі залишаються суперниками.

Тим часом Google веде переговори зі SpaceX про запуск орбітальних дата-центрів, пише The Wall Street Journal. За даними видання, компанії обговорюють контракт на ракетні запуски для виведення до космосу обчислювальних модулів Google у рамках проекту Project Suncatcher. Google планує запустити прототипи супутників до 2027 року, а орбітальні дата-центри розглядаються як спосіб знизити залежність від наземної інфраструктури, яка потребує великих площ і багато енергії.Тим часом Google веде переговори зі SpaceX про запуск орбітальних дата-центрів, пише The Wall Street Journal. За даними видання, компанії обговорюють контракт на ракетні запуски для виведення до космосу обчислювальних модулів Google у рамках проекту Project Suncatcher. Google планує запустити прототипи супутників до 2027 року, а орбітальні дата-центри розглядаються як спосіб знизити залежність від наземної інфраструктури, яка потребує великих площ і багато енергії.

Нещодавно випробування безпілотників ВМС США булиперервані через збій у роботі Starlink, який призвів до порушення зв'язку. ХочаStarlink широко використовується через свою дешевизну і глобальне покриття, цейінцидент показав, наскільки вразлива американська армія в плані зв'язку. Зодного боку, цей збій показав залежність армії США від SpaceX і їхньоїінфраструктури. З іншого боку, збій Starlink показав авторитарним режимам, що вновій війні першими цілями повинні стати не якісь «центри прийняття рішень», асупутникові угруповання, без яких противник осліпне.

І росіяни, і китайці вже працюють над питанням знищеннясупутникового зв'язку взагалі, як такого. Особливо росіяни, для яких щастямбуде жити взагалі без будь-яких сучасних технологій. Йдеться про простий і дужеруйнівний спосіб: ядерні вибухи в космосі.

Ще 14 лютого 2024 року голова Комітету з розвідки Палатипредставників США Майк Тернер зробив публічне попередження про «серйознузагрозу національній безпеці». Через добу Білий дім підтвердив – Росіярозробляє ядерну протисупутникову зброю в космосі. Помічник міністра оборониДжон Пламб у травні 2024 сказав Конгресу: Росія готує супутник з ядернимзарядом, який зробить низьку орбіту непридатною для використання всіма.

24 квітня 2024 року Росія наклала вето на резолюціюРадбезу ООН про заборону ядерної зброї в космосі. 13 «за», один «проти»(Росія), Китай утримався. Якщо ви не плануєте те, що забороняє резолюція –навіщо її блокувати?

Ця технологія – родом з «холодної війни». 9 липня 1962року США вибухнули термоядерний заряд потужністю 1,4 мегатонни на висоті 400 кмнад Тихим океаном (операція Starfish Prime). На Гаваях – це 1445 км відепіцентру – за 10 мілісекунд: вимкнулися 300 вуличних ліхтарів. Був пошкоджениймікрохвильовий радіорелейний зв'язок між островами. По всьому Оаху спрацюваласигналізація.

В той момент на навколоземній орбіті знаходилося щевсього лише 25 супутників, з яких були знищені або серйозно пошкоджені 9. Середних – Ariel-1 (перший британський), Telstar-1 (перший комерційнийтелекомунікаційний, запущений буквально наступного дня і загиблий відрадіації). Штучний радіаційний пояс протримався до 10 років.

22 жовтня 1962 року СРСР провів «Тест 184» за програмою«К». Ядерний вибух потужністю 300 кілотон на висоті 290 км над Казахстаном. Уповітряній телефонній лінії Жезказган-Караганда-Акмола в 570 км від епіцентруприведений струм становив 2500 ампер. Спрацювали всі запобіжники. ЗгорілаКарагандинська електростанція. Згорів підземний силовий кабель Акмола-Алматипротяжністю 1000 км. Були пошкоджені РЛС на відстанях до тисячі кілометрів.

Цілком точно відомо, що РФ відпрацьовує описанітехнології, зокрема, на апараті «Космос-2553». Цей супутник був запущений 5лютого 2022 року на висоту 2000 км. Інших космічних апаратів там немає – аджеце зона радіаційних поясів Ван Аллена. Помічниця держсекретаря США МеллоріСтюарт публічно вказала – ця орбіта не для комерційних цілей і не для чесноготестування електроніки.

У 2025 році супутник втратив керування і почавобертатися. За версією CSIS Space Threat Assessment 2025 (квітень 2025), він,ймовірно, більше не працює. Можливо апарат ніс на борту макет ядерної бойовоїголовки. Для Росії відправити на орбіту наступний такий же апарат – тільки зреальним зарядом – справа одного політичного рішення і кількох місяців роботи.

Важливо розуміти: в 1962 році електроніка була лампова ідуже стійка. Комп'ютери не відповідали за всі сфери нашого життя, ателекомунікації не були

Читати повністю…