Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Від нових водогонів до енергонезалежних дитсадків: як розвивається Шпиківська громада на Вінниччині

i-vin.info

Від нових водогонів до енергонезалежних дитсадків: як розвивається Шпиківська громада на Вінниччині

Нові водогони, модернізовані школи й дитсадки, доступні медичні послуги, спортивні майданчики та підтримка місцевого підприємництва – попри виклики повномасштабної війни, Шпиківська громада продовжує оновлювати інфраструктуру та створювати комфортніші умови для своїх жителів. Водночас нестача фахівців, відтік молоді, стан доріг і обмежені фінансові ресурси залишаються проблемами, які потребують вирішення. I-VIN.INFO побував у громаді, поспілкувався з представниками місцевого самоврядування, освітянами, медиками та комунальниками й розповідає, що вдалося змінити за останні роки, як ці рішення впливають на повсякденне життя людей та які плани мають на майбутнє.Шпиківська громада: розвиток в умовах війниШпиківська селищна територіальна громада розташована у Тульчинському районі Вінницької області та об’єднує 27 населених пунктів. Її територія охоплює майже 479 квадратних кілометрів, а чисельність населення, за довідковими даними, становить близько 15 тисяч осіб. Адміністративним центром є селище Шпиків. До складу громади входять як відносно великі населені пункти, так і невеликі села, де доступність транспорту, медичних послуг, водопостачання та належний стан доріг безпосередньо впливають на якість життя мешканців.Основою місцевої економіки залишається сільське господарство. На території громади працюють фермерські господарства, підприємства аграрного сектору, елеватори, торговельні та сервісні заклади. Водночас тут поступово розвивають інші напрями діяльності, зокрема відновлювану енергетику, мале підприємництво та міжнародне співробітництво. Для сільської території це можливість не лише збільшувати надходження до бюджету, а й створювати робочі місця та зберігати економічну активність у населених пунктах.За останні роки зміни охопили різні сфери життя: від будівництва водопровідних мереж і модернізації комунального господарства до оновлення освітніх закладів та розвитку спортивної інфраструктури. Частину проєктів реалізували за кошти місцевого бюджету, до окремих ініціатив долучилися підприємці, а освітні установи почали активніше використовувати можливості грантових програм. Однак повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на пріоритети розвитку. Сьогодні поряд із забезпеченням повсякденних потреб населення значні зусилля спрямовують на допомогу військовослужбовцям, соціальну підтримку родин та безпеку дітей.Голова Шпиківської громади Микола Кривоцюк зазначає, що в умовах війни місцевому самоврядуванню доводиться постійно переглядати першочергові завдання. Частину запланованих робіт відкладають, натомість зосереджуються на забезпеченні стабільної роботи закладів освіти, соціальної сфери та критичної інфраструктури:«Працювати сьогодні непросто, адже ми живемо в умовах воєнного стану. Але водночас повинні думати про людей, про дітей, які навчаються, про тих, хто працює, і, звичайно, про наших військових. Підтримка Сил оборони залишається одним із головних пріоритетів. Разом із тим ми не можемо зупинити життя громади. Людям потрібні вода, доступні послуги, належні умови для навчання дітей. Тому намагаємося поступово вирішувати ці питання, наскільки дозволяють наші можливості».Серед найбільш помітних результатів останніх років – розширення централізованого водопостачання, встановлення сонячних електростанцій у дитсадках, облаштування укриттів, оновлення спортивних залів та адміністративних приміщень. Проте кожен із цих проєктів має свою історію, а його значення найкраще простежується на прикладі конкретних населених пунктів і людей, для яких створювали нові можливості.Докладніше про розвиток Шпиківської громади, підтримку військових, міжнародне співробітництво та плани на майбутнє Микола Кривоцюк розповів у подкасті «F5.Перезапуск».Водопостачання: сотні підключених домогосподарств і нові свердловиниДля багатьох жителів сільської місцевості централізоване водопостачання досі залишається питанням щоденного комфорту. Власні криниці не завжди забезпечують достатню кількість води, а стан старих мереж потребує постійного ремонту. Саме тому розширення водопроводів стало одним із ключових інфраструктурних завдань Шпиківської громади.Протягом останніх двох років на її території збудували чотири артезіанські свердловини та проклали нові мережі, завдяки яким централізованим водопостачанням забезпечили орієнтовно 600 домогосподарств. Значну частину робіт виконали безпосередньо у Шпикові, де водогони поступово прокладають вулицями, підключаючи нових споживачів.Відповідальний за водопостачання КП «Шпиків» Андрій Швець пояснює, що лише за два роки для облаштування мереж у селищі використали близько шести кілометрів труб різного діаметра. Однак кількість підключень залежить від продуктивності свердловин, тому подальше розширення системи потребує нових джерел водозабору:«За останні два роки ми проклали близько шести кілометрів водопровідних труб різного діаметра та підключили орієнтовно 500–600 дворів. Для цього облаштували три свердловини й поступово розводили мережу вулицями селища. Зараз можливості наявних свердловин практично використані, тому наступний етап розвитку водопостачання залежить від будівництва ще однієї. За попередніми розрахунками, це дозволить забезпечити водою додатково близько 150–200 домогосподарств».Зазвичай одна свердловина може забезпечувати водою приблизно 120–150 дворів, хоча фактична кількість залежить від її технічних характеристик. Тож для подальшого підключення будинків недостатньо лише прокласти нові труби – необхідно також збільшувати потужності системи.Не менш важливим залишається питання енергозабезпечення водопровідної інфраструктури. Під час відключень електроенергії робота насосного обладнання може ускладнюватися, тому серед наступних кроків розглядають встановлення сонячних панелей та резервних джерел живлення на об’єктах водопостачання. Це має зменшити залежність системи від централізованого електропостачання та забезпечити стабільнішу подачу води жителям.Життя за межами адміністративного центру: що змінюється у селахПотреби невеликих населених пунктів часто відрізняються від тих, які мають жителі селищного центру. Тут особливо гостро відчуваються проблеми з транспортом, станом доріг, водопостачанням і доступом до найнеобхідніших товарів. Навіть відсутність продуктового магазину може перетворювати звичайні покупки на складне завдання, особливо для людей старшого віку.Юліямпільський старостинський округ об’єднує три населені пункти – Ярове, Юліямпіль та Юліямпільське. Загалом тут проживають 505 людей. Староста Наталія Стрільчук розповідає, що останніми роками значну частину роботи зосередили на оновленні водопровідної інфраструктури, яка тривалий час потребувала ремонту.У 2024 році в Яровому замінили 310 метрів старого водогону, а наступного року проклали ще 2,2 кілометра нової мережі. До централізованого водопостачання підключили 22 домогосподарства. Крім того, відремонтували дві водонапірні башти, замінили зношені елементи обладнання та впорядкували систему подачі води:«У Яровому ми поступово замінили старі труби, які вже були зношені й часто створювали проблеми. Спочатку проклали 310 метрів нового водогону, а у 2025 році – ще 2,2 кілометра. До мережі підключили 22 домогосподарства. Деякі люди мали власні криниці, але коли водопровід проходив поруч із будинком, також вирішували під’єднатися. Тепер у селі практично всі мають можливість користуватися водою. Окремо відремонтували дві водонапірні башти, що важливо для стабільної роботи всієї системи».Паралельно у старостинському окрузі працюють над благоустроєм. У населених пунктах проводять грейдерування доріг, оновлюють вуличне освітлення, замінюють старі світильники. Роботи виконують поступово, залежно від стану інфраструктури та наявних ресурсів. Серед наступних завдань – ремонт водонапірної башти й приміщення свердловини у Юліямполі.Однак не всі проблеми можна вирішити будівництвом чи ремонтом. У самому Юліямполі тривалий час не працював продуктовий магазин, через що місцевим жителям доводилося їздити за покупками до сусідніх сіл. Для пенсіонерів та людей, які не мають власного транспорту, це створювало значні незручності.Вихід знайшли завдяки домовленості з підприємицею із Ярового. У комунальному приміщенні провели косметичний ремонт, облаштували місце для торгівлі, і тепер щосуботи сюди привозять продукти. Такий формат дозволяє людям придбати найнеобхідніше, не витрачаючи час і кошти на дорогу:«У Юліямполі немає продуктового магазину, а серед жителів багато людей старшого віку. Не кожен може сісти на електричку й поїхати за покупками. Тому ми домовилися з власницею магазину із Ярового, облаштували приміщення, і тепер щосуботи вона приїжджає з продуктами. Для когось це може здаватися дрібницею, але для наших людей така можливість справді важлива».Щоденна робота старостату охоплює значно більше, ніж інфраструктурні питання. Жителі звертаються по допомогу з оформленням субсидій, соціальних виплат, документів, повідомляють про перебої з комунальними послугами та проблеми благоустрою. Часом приходять просто поговорити або поділитися переживаннями, адже у невеликих селах саме староста часто стає першою людиною, до якої звертаються зі своїми труднощами.Освіта в умовах війни: укриття, сонячні електростанції та оновлені закладиОсвітня мережа Шпиківської громади налічує вісім шкіл і шість дитсадків. Для місцевого самоврядування утримання такої кількості закладів означає необхідність забезпечувати не лише навчальний процес, а й належний стан приміщень, харчування, підвезення дітей та безпеку під час повітряних тривог. До Шпиківського ліцею школярів із навколишніх населених пунктів щодня доставляють два автобуси.Одним із найбільш тривалих освітніх проєктів стало будівництво дитсадка у Шпикові. Роботи розпочалися задовго до завершення адміністративно-територіальної реформи та тривали приблизно сім-вісім років. У 2021 році будівництво вдалося завершити, після чого приміщення обладнали необхідними меблями та технікою. Нині заклад відвідують близько 80 дітей.Початок повномасштабного вторгнення змусив переглянути підходи до організації освітнього процес

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
23 жовтня 2026

Новини на тему

Більше новин