Як Вінниці перетворити органічні відходи на ресурс (ФОТО, ІНФОГРАФІКА)

23.10.2026, 10:01 i-vin.info

Захищати довкілля може кожна людина. Щодня. Варто лише зменшити об’єми сміття, яке викидаються у контейнер для відходів. Деякі вінничани сортують папір, скло, пластик та інше, віддають це на переробку. Але найбільшу частку того, що ми викидаємо, складають рештки їжі, тобто органічні відходи. І щоб цю органіку не вивозили на сміттєзвалище, можна з неї робити компост. У приватних домоволодіннях дехто з вінничан вже так і діє. А як бути в такому випадку мешканцям багатоповерхівок? Для цього у нагоді може стати досвід Львова, де створили міську станцію компостування, повідомляє I-VIN.INFO.Чому органіка на полігоні може стати небезпечною«Коли ми чистимо картоплю, іноді не замислюємось, куди потрапить те лушпиння з нашого сміттєвого відра. А якби кожен і кожна розуміли, що на сміттєзвалищі звичайна органіка може стати чимось шкідливим для довкілля, то захотіли б це виправити», - переконана вінничанка Галина Мартинюк, яка сортує сміття на 7 фракцій.Тієї ж думки і співзасновниця громадської організації «ReThink», голова Ukraine Support Team Олена Колтик. За її словами, органічні відходи важливо збирати окремо, адже під час контакту зі змішаним сміттям можуть утворюватися забруднені рідини — фільтрати. Якщо захисні системи полігону не працюють належним чином, вони можуть становити ризик для ґрунту та підземних вод.«Органіка — це одна з категорій відходів, яка при змішуванні, при контакті з іншими видами відходів є найбільш небезпечною Ще одна проблема — утворення біогазу. Коли органічні рештки опиняються всередині полігону, де мало кисню, вони розкладаються з утворенням, зокрема, метану. Сам процес природний, однак неконтрольоване потрапляння метану в атмосферу посилює парниковий ефект. А це значить, ще більше погіршує ситуацію щодо змін клімату», — зазначає Олена Колтик.Це підтверджує й начальник відділу сміттєсортувальної станції КУП «ЕкоВін» Ярослав Барановський. Він зауважує, що після захоронення органічні відходи поступово розкладаються під дією мікроорганізмів. Усередині тіла полігону, де доступ кисню обмежений, відбувається анаеробне розкладання, внаслідок якого утворюється біогаз, основними компонентами якого є метан і вуглекислий газ:«Сам процес утворення біогазу є природним. Проте його неконтрольоване потрапляння в атмосферу становить екологічну проблему, адже метан є потужним парниковим газом. На Стадницькому полігоні побутових відходів з 2015 року було запущено інвестиційний проєкт з вловлювання полігонного газу на тілі полігона з подальшим виробленням електроенергії і тепла, який було зупинене інвестором у кінці 2022 року. На сьогодні розроблений проєкт нового будівництва газозбірної системи на Стадницькому полігоні побутових відходів для виробництва електроенергії з біогазу».Він також пояснює, що фільтрат – забруднена рідина, яка утворюється внаслідок проходження опадів крізь товщу відходів, їхнього розкладання та розчинення різних органічних і неорганічних речовин. І для запобігання забрудненню необхідно забезпечувати належне інженерне облаштування полігону, збір та контрольоване відведення фільтрату, його подальше оброблення, а також систематичний моніторинг стану ґрунтових і підземних вод. Втім, сам факт утворення фільтрату не означає, що забруднення вже відбулося. Наявність такого ризику та його фактичний рівень визначаються з урахуванням стану захисних систем полігону, гідрогеологічних умов і результатів лабораторного моніторингу.І додає, що органіка займає корисний об’єм полігону, який можна було б використати для залишкових відходів, непридатних до повторного використання чи перероблення. А утворення біогазу і фільтрату потребують додаткових заходів з експлуатації, контролю та захисту довкілля. Таким чином, окреме збирання та компостування органічних відходів — це не лише екологічний захід, а й практичний інструмент продовження ресурсу полігону та переходу громади до більш циркулярної моделі управління відходами.Кухонні рештки можна перетворювати на добриво для рослинЗа даними «ЕкоВіна», органічні та харчові відходи становлять орієнтовно 40% від загальної маси побутового сміття у Вінниці. До цієї категорії належать харчові рештки, відходи садівництва та інші органічні матеріали. На Стадницький міський полігон (7-й км Турбівського шосе, за межами села Стадниця) надходить близько 110 тисяч тонн відходів на рік — у середньому приблизно 300 тонн на добу. Якщо застосувати до цього обсягу орієнтовну частку органіки, йдеться приблизно про 120 тонн на день.«Найефективніший підхід — не лише контролювати наслідки розкладання органіки на полігоні, а й запобігати її захороненню шляхом окремого збирання та компостування придатних органічних відходів», - наголошує Ярослав Барановський.Що ж таке компостування?Це перетворення органічного сміття на компост. Для цього потрібні спеціальні умови: температура, доступ кисню та сонячного світла, наявність спеціальних корисних бактерій тощо. Тому на полігонах та сміттєзвалищах, куди органіка викидається разом із іншими побутовими відходами, компост не утворюється.Компостуванням вже кілька років й займається Галина Мартинюк, яка мешкає в приватному секторі, має біля будинку невеличкі сад і город. Жінка тішиться, що виготовляє власні екологічно чисті добрива:«Рештки їжі я перетворюю на компост, яким потім підживлюю дерева, кущі, квіти, навіть вазони. У кого є город і сад – гарантую, що овочі і фрукти будуть давати кращий урожай завдяки компосту. Вже перевірено, - запевняє вона. - Отримати компост в домашніх умовах дуже просто. Варто взяти кілька дощечок та збити їх в ящик, але так, щоб дошки нещільно прилягали одна до одної. Це щоб компост «дихав». Розмір можна робити будь-який, у мене метр на метр двадцять, і висота десь метр».Далі – наповнення компостного ящика. Кожен шар відходів треба пересипати ґрунтом, зауважує Галина Мартинюк. І чекати, поки все перегниє й утвориться компост. На це треба кілька місяців. Тому краще мати 2 ящики: компост з одного буде використовуватись навесні, а з іншого – восени.Компостувати вже почали у вінницькій школіУ 34-му ліцеї встановили дерев’яний компостер об’ємом три кубічні метри, куди закладають харчові відходи зі шкільної їдальні та рослинні рештки, зокрема опале листя. Ініціаторкою проєкту стала підприємниця Анна Кухтенко, яка переїхала до Вінниці з Харкова після початку повномасштабного вторгнення. Вона залучила грантові кошти, щоб придбати компостер та інвентар для сортування органічних відходів. Працівники закладу також пройшли спеціальне навчання з основ компостування.Вчителька біології Тетяна Біліченко зауважує, що школярі вже знають про компостування з досвіду своїх бабусь і дідусів, які використовують компост на городах. Однак у міських умовах важливо дотримуватися правил, щоб органічні рештки правильно розкладалися. Разом з тим, це можливість говорити про сортування та ощадливе споживання і пояснювати дітям, як органіка повертається у природний цикл.Анна Кухтенко сподівається, що шкільний проєкт стане початком ширшої ініціативи:«Хотілося б, що це був пілотний проєкт, і з часом утворилась ціла мережа, і не тільки у школах, а в інших закладах — комунальних, некомунальних. В ідеалі мають бути і громадські компостери, доступні для усіх охочих».За словами Олени Колтик, для більш масштабного впровадження компостерів у містах, треба врахувати безліч нюансів. Варіант просто встановити компостер у дворі не підійде для всіх. Потрібно знати кількість мешканців, обсяг органіки, наявність місця длят компостера та можливість регулярно доглядати за ним. Якщо не дотримуватися технології, процес може супроводжувати неприємним запахом, а неправильне сортування, тобто, наявність неорганічних домішок, псуватиме компост.Експертка згадує, що у Києві був досвід окремих спроб встановлення компостерів біля багатоповерхівок, але не дуже вдалий. На її думку, для щільної міської забудови варто розглядати централізоване компостування, де процес відбувається у спеціально облаштованому місці та на відповідному обладнанні.І першими перетворили окремий збір органіки на частину міської системи львів'яни.Досвід Львова: першими в Україні відкрили станцію компостуванняУ 2018 році громадська організація Zero Waste Lviv провела пілотний проєкт у трьох об’єднаннях співвласників багатоквартирних будинків. Біля цих будинків встановили невеликі компостери, а з мешканцями провели інформаційну роботу. Пояснювали, які відходи можна туди класти, яких домішок потрібно уникати та як працює компостування. За словами виконавчої директорки Zero Waste Lviv Ірини Миронової, цей досвід допоміг перевірити, чи готові мешканці багатоповерхівок окремо збирати кухонні рештки:«За майже два роки цей пілот показав, що мешканці багатоповерхових будинків прекрасно розділяють біовідходи. Тобто, не було великого забруднення цих біовідходів неорганічними домішками. У компостери, крім кухонних відходів від мешканців, йшло листя чи скошена трава з прибудинкових територій. А пізніше цей компост використовували для прибудинкових територій для зеленення».У червні 2020 року у Львові запрацювала міська станція компостування, і це була перша централізована система компостування в Україні. Її створили за підтримки міста із залученням кредитних і грантових коштів. На станцію надходять харчові відходи від мешканців і бізнесу, а також садово-паркові рештки (гілки та опале листя), зібрані комунальними службами. Водночас, пояснює Ірина Миронова, самої інфраструктури недостатньо. Якщо у контейнерах для органіки опиняються пластик, скло чи інші змішані відходи, якість сировини погіршується. Пластик може намотуватися на елементи обладнання та спричиняти збої, а його відокремлення потребує додаткових операцій.Як зауажує головний інженер Львівського комунального підприємства «Зелене місто» Мар’ян Скіп, великі шматки пластику можна відсіяти під час обробки, однак дрібні фрагменти відокремити значно складніше. Адже за розміром стають подібними до інших частинок.«Проблема виникає й тоді, коли люди викидають харчові відходи разом із пакетами, які не є біорозкладними, або помилково викидають у контейнер для органіки